Навесні Рада Європи може ухвалити резолюцію про створення спеціального трибуналу для розслідування військових злочинів в Україні.
У листопаді Литва офіційно приєдналася до ініціативи створення такого трибуналу, але реальні розслідування можуть розпочатися лише через кілька років.
Юридичні експерти зауважують, що цей процес буде не тільки тривалим, а й потребуватиме значних фінансових ресурсів.
Керівник Військового архіву України Максим Демиденка повідомляє, що на основі відеодоказів, свідчень очевидців та інших документів зафіксовано 36 тисяч можливих випадків військових злочинів в Україні. Він вважає, що ця цифра завищена і реальна кількість є значно меншою.
Наразі лише файлів з відкритих джерел нараховується понад 26 мільйонів.
«Ми не можемо всюди застосовувати доступні засоби, наприклад моделі штучного інтелекту, через проблеми безпеки. Тому всередині архіву маємо створити власні інструменти. Ручної роботи дуже багато», — розповідає виконавчий директор «Ukraine War Archive» Максим Демиденка.
Минулого року, під час святкування Дня Перемоги у Другій світовій війні в Росії, міністри закордонних справ країн Європейського Союзу домовилися про створення спеціального трибуналу. Він розслідуватиме злочини, які не підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, зокрема злочини агресії.
Литва приєдналася до трибуналу в листопаді минулого року. Формально необхідна підтримка щонайменше 16 держав коаліції, але для ефективнішої роботи прагнуть залучити близько 25 країн.
Заступник міністра юстиції Мартино Добровольський повідомив, що ця мета поступово досягається, а навесні очікується резолюція Ради Європи, після ухвалення якої розпочнуться адміністративні процедури для запуску трибуналу.
Потрібно визначити країну розташування трибуналу, попередньо розглядають Гаагу. Необхідно організувати всі адміністративні питання, зокрема кандидатури та відбір суддів, а також погодити їх із членами ради.
Після завершення адміністративних процедур суд розпочне діяльність, але основна робота — збір доказів і даних — займе значний час, пояснює заступник міністра юстиції.
Президент Росії, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ, так званий «неуразливий трикутник», мають юридичний імунітет від кримінального переслідування під час перебування на посаді. Часто цей перелік доповнюють також міністрами оборони.
Скасувати імунітет може лише Організація Об’єднаних Націй, але оскільки Росія є постійним членом Ради Безпеки, вона може накласти вето на відповідне рішення.
Водночас трибунал матиме змогу судити інших осіб, відповідальних за військові злочини.
Юридичні експерти наголошують на важливості доведення контексту злочинів — встановлення на основі доказів не лише виконавців, а й осіб, що віддавали накази.
«Для цього потрібна велика кількість інформації і багато годин роботи, щоб зв’язати факти та довести міжнародні злочини», — зазначає науковиця юридичного факультету Вільнюського університету Габія Грігайтя-Даугірда.
Виконавчий директор «Ukraine War Archive» додає, що перспективи засудження винних у найближчому часі залежать від перебігу війни та можливих угод. Водночас він висловлює впевненість, що з часом будуть інструменти і можливості для притягнення винних до відповідальності.
Прокуратури різних країн уже розслідують військові злочини в Україні. У жовтні минулого року Литві передали російського військового, підозрюваного у злочинах проти громадян Литви.
Джерело: www.lrt.lt/naujienos/pasaulyje/6/2849512/karo-nusikaltimu-ukrainoje-tyrimai-gali-uztrukti-prireiks-daugybes-ikalciu
