Країни ЄС досі не дійшли єдиної думки щодо передачі російських резервів Україні. До угоди європейців підштовхнув Дональд Трамп. У п’ятницю американський президент у Білому домі в нецензурних виразах атакував Володимира Зеленського.
Повторюючи аргументи, які він почув днем раніше по телефону від Володимира Путіна, він пригрозив, що Москва «знищить» Україну, якщо вона не прийме максималістські вимоги Кремля, в тому числі не віддасть загарбнику західний Донбас, який вона запекло захищає вже майже чотири роки.
«Це ще більше усвідомило європейських лідерів, що доля України, а значить і доля безпеки об’єднаної Європи, повинна бути максимально незалежною від примх Трампа», — говорить «Rzeczpospolitej» дипломат Ради ЄС, який просить зберегти анонімність.
Президент США не запустив нові програми військової підтримки України. Тому, коли програми, ініційовані ще Джо Байденом, вичерпали себе, Київ став залежати майже виключно від європейської допомоги.
Щоб підтримувати оборону фронту, Україна потребує близько 50 млрд євро на рік на закупівлю озброєння.
А такі кошти важко знайти країнам ЄС, які в основному по вуха в боргах.
Рішенням могла б стати передача українцям принаймні частини з приблизно 200 млрд резервів Банку Росії та російських комерційних банків, депонованих в Euroclear, фінансовій організації, розташованій в Брюсселі.
Щоб мати можливість інвестувати в західні облігації, російський центральний банк мав відкрити тут рахунки. А коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ці кошти були заморожені.
До недавнього часу Німеччина і Франція, всупереч тиску, зокрема, з боку Польщі та країн Балтії, виступали проти використання цих коштів.
Вони побоювалися, що якщо їх заберуть у Москви, це викличе паніку серед інших великих інвесторів з-за меж ЄС, які мають фінансові активи на території Союзу. А це призведе до кризи єврозони і підриву довіри до єдиної валюти.
25 вересня в коментарі, опублікованому в «Financial Times», Фрідріх Мерц повністю змінив свою думку.
Він визнав, що, оскільки Путін не хоче миру, потрібно зробити все, щоб продовження війни було для нього якомога більш витратним. Канцлер Німеччини запропонував, щоб Україна отримала 140 млрд євро безвідсоткового кредиту, гарантованого російськими депозитами.
Москва, як і раніше, зберігала б право власності на ці кошти, але могла б їх повернути тільки в тому випадку, якщо б виплатила українцям компенсацію за шкоду, заподіяну війною.
У такому випадку, який, однак, залишається досить малоймовірним, потенційне навантаження, пов’язане з підтримкою Києва, ніби сходилося до нуля: Україна могла б повернути отриманий кредит європейцям, оскільки сама отримала б гроші від Росії.
Мерц оголосив, що Україна отримуватиме кошти траншами щоквартально. Вони будуть призначені для закупівлі зброї. Якої?
Це буде предметом детальних угод між Брюсселем і Києвом.
Однак канцлер обмовився, що значна частина обладнання або боєприпасів повинна бути закуплена в ЄС. Це поступка, зокрема, Франції.
У понеділок на зустрічі в Люксембурзі міністри фінансів країн ЄС схвалили узгоджений план.
«Ми близькі до успішного завершення цієї справи», – заявив глава польської дипломатії Радослав Сікорський.
Прийнятий сценарій передбачає, що на саміті в Брюсселі в четвер лідери «27» доручать Європейській комісії детально опрацювати план, представлений Мерцем.
Він повинен бути остаточно затверджений до кінця року, щоб перший транш безвідсоткового кредиту надійшов до Києва в другому кварталі наступного року.
Теоретично подібні угоди повинні прийматися в ЄС одностайно. Тому передбачалося, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під приводом патріотичних урочистостей у Будапешті не з’явиться на зустріч. Це дозволило б лідерам 26 країн ЄС узгодити допомогу Україні.
Але є і план Б: голосування кваліфікованою більшістю голосів. На останньому етапі переговорів особливі труднощі створював прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.
Він хотів отримати залізобетонні гарантії, що в разі, якщо Росії вдасться оскаржити прийнятий Євросоюзом механізм в судовому порядку, витрати по операції не ляжуть виключно на його королівство.
Однак такий сценарій малоймовірний, оскільки Брюссель за принципом не визнає рішення, прийняті за межами території Європейського Співтовариства.
– Бельгія протягом багатьох років стверджувала, що Euroclear є бельгійською організацією і тому має виключне право оподатковувати її прибуток.
А тепер виявляється, що це все-таки європейська організація і всі країни-члени повинні нести ризик її функціонування, – каже нам згаданий дипломат ЄС.
Тиск на Де Вевера тим сильніший, що Бельгія досі надала Україні відносно невелику допомогу, а її витрати на озброєння є одними з найнижчих у НАТО.
З іншого боку, з моменту російського вторгнення Київ отримує від Euroclear весь прибуток від російських інвестицій, що становить кілька мільярдів євро.
Росія дуже різко відреагувала на план ЄС щодо використання її валютних резервів.
Тим більше, що це може стати прецедентом для інших західних країн, де вона розмістила свої кошти. Загалом мова йде про суму не менше 350 млрд доларів.
Про це минулого тижня говорили міністри фінансів країн G7.
Москва також може конфіскувати заморожені активи західних концернів на території Росії. Одним із прикладів є нафтовий концерн BP, який володіє 20% часткою в «Роснефті».
Самі тільки прибутки від цього, накопичені з 2022 року, досягають 4 млрд доларів.
Парадоксально, але такий крок дав би Кремлю додаткові кошти на купівлю озброєння, яке використовується у війні з Україною.
Джерело: www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art43218441-rosyjskie-rezerwy-walutowe-na-odsiecz-ukrainie
