Росія обрушує на Європу нову хвилю атак через «сірі зони»

Країни НАТО вбачають, що прагнення Москви до конфлікту посилюється через її невдачі у війні проти України.

Росія посилила тиск на європейських союзників Києва, вдаючись до низки так званих дій у «сірій зоні», спрямованих на поширення страху, оскільки їй не вдається просуватися на території України, а на власній території вона стикається з дедалі більш руйнівними атаками українських дронів та ракет.
Європейські власті пов’язують Росію з хвилею вторгнень дронів, актів саботажу, кібератак та інших ворожих дій по всьому континенту протягом останніх місяців.

Лідери країн Організації Північноатлантичного договору (НАТО), очолюваної США, заявляють, що ці кроки є тривожним свідченням зростаючої схильності Росії до ризику в Європі, оскільки президент Володимир Путін прагне обмежити потоки європейської допомоги Україні та посіяти розбрат серед союзників.

Західні чиновники заявляють, що Росія може ще більше ескалувати протистояння і вже захопила українські дрони, які може використати для потенційних атак під чужим прапором на країни НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ці повідомлення, заявивши, що їх використовують для виправдання європейської мілітаризації проти Росії.

Як свідчення занепокоєння Вашингтона, директор Центрального розвідувального управління Джон Раткліфф у вівторок здійснив несподіваний візит до Москви, частково для того, щоб повідомити уряду Путіна, що США підтримують своїх союзників по НАТО, за словами осіб, обізнаних із подробицями візиту.

«Росія шукає шляхи, щоб послабити підтримку України з боку країн НАТО, і одним із побічних ефектів, яких вона також прагне досягти, є поширення паніки», — сказав Ремігіюс Брідікіс, директор цивільної розвідки Литви.

Серед інцидентів останніх тижнів — виявлення трьох дронів із вибуховими пристроями в німецькому аеропорту або поблизу нього, один із яких був під українським вантажним літаком. Російські дрони неодноразово влітали в повітряний простір НАТО. Один із них нещодавно був збитий над Румунією.

Нідерландські розвідувальні служби попередили, що «російські державні суб’єкти систематично здійснюють цифрове шпигунство», зламуючи підключені до Інтернету камери, щоб стежити за наданням допомоги Україні.

За даними українського Центру безпеки імені Сагайдачного, який відстежує діяльність Росії в «сірій зоні» Європи, темпи задокументованих інцидентів, пов’язаних із Росією, зросли з максимум близько 10 на місяць протягом багатьох місяців з 2024 року до приблизно 15 на місяць з квітня. Аналітики Центру імені Сагайдачного зазначають, що тенденції може бути важко розпізнати, оскільки багато інцидентів, які, як підозрюється, пов’язані з Росією, не включені до їхніх даних.

Інтенсивність дрібних агресивних дій зросла, оскільки війна Росії з Україною увійшла в нову, ще більш смертоносну фазу. Україна завдає дедалі успішніших ударів по цілях у глибині Росії, завдаючи шкоди її нафтогазовому сектору, а також іншим галузям, що живлять військову машину Москви. Кремль зараз робить те саме щодо України — хоча кошти та постачання, що забезпечують передову Києва, простягаються далеко на територію НАТО.

Європейські власті звинуватили Росію у вербуванні місцевих агентів через Telegram та інші соціальні мережі для здійснення диверсій, шпигунства та вандалізму з метою розпалювання розбрату. Естонія розслідує, чи стоїть за підпалом місцевої оборонної компанії Milrem Robotics, що стався цього місяця, диверсія, пов’язана з Росією, тоді як нещодавні вибухи та пожежі на об’єктах зберігання боєприпасів в Італії, Болгарії та Фінляндії викликали підозри щодо причетності Росії, хоча влада й не заявила, що бачить на це докази.

Незалежно від того, чи стоїть Путін за всіма цими заворушеннями, чи ні, приписання собі заслуг за них може зіграти на користь Москви, підсилюючи її репутацію як впливової сили. У вівторок словацька поліція заявила, що запобігла спробі нападу на завод з виробництва дронів з боку «трьох іноземців», національність яких не була встановлена. Підозри в регіоні швидко спрямувалися на причетність Росії.

Кампанія Росії може викликати у європейців побоювання, що вони наражаються на особисту небезпеку внаслідок політики своїх урядів щодо України. Іншим потенційним побоюванням є те, що постачання зброї в Україну вичерпує європейські арсенали, які можуть знадобитися для боротьби з Росією — і якщо Москва продемонструє, що становить загрозу, логіка відмови від постачання зброї на схід стане ще переконливішою.

Аналітики зазначають, що для Кремля відмінності в мотивації не мають великого значення. Підхід Росії до конфліктів, що сягає радянських часів, може стирати межі між прихованою підривною діяльністю та відкритою війною.

У нових звітах розвідки США міститься оцінка, що в найближчі кілька років Росія може спробувати перевірити рішучість НАТО, здійснивши обмежений напад на одну з країн-членів альянсу — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення. Колективна безпека НАТО ґрунтується на основоположному принципі, згідно з яким напад на одного члена є нападом на всіх.

Навіть якщо до цього не дійде, Кремль все одно виграє від розпалювання внутрішньополітичної напруги напередодні майбутніх місцевих або загальнонаціональних виборів у країнах НАТО, зокрема в Німеччині, Франції, Фінляндії, Естонії та Польщі. Польща особливо вразлива до дестабілізації, оскільки там зростає напруга у зв’язку з українськими біженцями.

«Головна мета — змінити статус-кво в Європі», — заявив естонський депутат Марко Міхельсон. «Це продовження втручання у вибори, яке ви бачили, як вони намагалися здійснити» в інших країнах, — додав він. Протягом останніх років офіційні особи у США, Великій Британії, Угорщині та Румунії звинувачували Москву у спробах вплинути на результати національних виборів.

Доказів того, що цей план працює, майже немає. Найсхідніші члени альянсу демонструють одну з найсильніших підтримок збереження військової допомоги Україні та збільшення військових видатків у своїх країнах.

У Румунії, де в перші роки після російського вторгнення існував значний електорат, прихильний до Росії, настрої населення щодо Москви різко погіршилися після серії вторгнень дронів. Минулого місяця над Румунією було збито три дрони, а вторгнення дрона в травні спричинило пожежу на даху житлового будинку.

Минулого місяця Румунія вислала російського дипломата, на що Кремль у четвер відповів висиланню румунського дипломата з Москви.

Джерело: www.wsj.com