Пошкоджений Чорнобильський атомний комплекс потребує термінового фінансування, – Європейський банк розвитку

Для ремонту захисного купола, пошкодженого внаслідок російських атак, потрібно півмільярда євро.

Брюссель — Європейський банк реконструкції та розвитку заявляє, що йому не вистачає 500 мільйонів євро на проведення екстрених ремонтних робіт на Чорнобильському реакторі в Україні.

Він попередив, що для запобігання потенційній екологічній катастрофі після пошкоджень, завданих російськими атаками, необхідне міжнародне фінансування.

ЄБРР шукає кошти для відновлення гігантської сталевої конструкції, зведеної над уламками 4-го реактора, який вибухнув у 1986 році.

Пошкоджена в результаті удару російського безпілотника в лютому 2025 року, ця конструкція — відома як «Новий захисний контейнер» — захищає залишки реактора та забезпечує безпечне поводження з радіоактивними матеріалами.

«Це не лише проблема України», — заявила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю Politico. «Усі повинні турбуватися про ядерну безпеку в глобальному масштабі».

Співвласниками ЄБРР є Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк та 77 інших країн, зокрема США, Китай і Росія.

Спочатку банк було створено для фінансування розвитку у Східній Європі після розпаду Радянського Союзу, і він є одним із головних спонсорів заходів з ядерної безпеки.

Хоча безпосередньої небезпеки від Чорнобиля немає, Рено-Бассо зазначила, що пошкодження потрібно усунути до 2030 року.

Без ремонту волога може спричинити корозію інфраструктури під захисною аркою, що зрештою значно ускладнить та здорожить управління радіоактивними матеріалами.

Вона наголосила, що ці ремонтні роботи не слід розглядати як щось, що конкурує з іншими нагальними потребами в підтримці України, яка вже зараз бореться з відновленням енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

Натомість уряди повинні сприймати це як інвестицію в міжнародну ядерну безпеку, наслідки якої виходять за межі України.

«Це також значною мірою питання довіри», — зазначила вона. «Коли бачиш, що так багато країн інвестують у ядерну енергетику, потрібно мати впевненість, що коли щось трапиться — якщо щось трапиться — буде можливість впоратися з цим».

Ця думка висловлюється на тлі того, що дедалі більше європейських країн розглядають ядерну енергетику як частину свого майбутнього енергетичного балансу.

Рено-Бассо зазначила, що необхідність дотримання високих стандартів безпеки та демонстрації того, що міжнародна спільнота здатна реагувати на ядерні аварії, залишається надзвичайно важливою.

Хоча Росія несе відповідальність за удар безпілотника, який пошкодив захисну споруду, ЄБРР не очікує, що Москва візьме участь у покритті витрат на ремонт.

Однак Рено-Бассо зазначила, що в рамках майбутніх військових репарацій можна буде спробувати стягнути витрати, пов’язані з пошкодженням Чорнобильської АЕС.

За оцінками ЄБРР, відновлення захисної споруди, пошкодженої під час триваючої агресії Кремля проти України, коштуватиме близько 500 млн євро, хоча подальші технічні оцінки ще тривають.

У жовтні країни «Великої сімки» виділили 260 млн євро, що становить понад половину суми, яку, на думку банку, потрібно для відновлення.

Конференція в Парижі 9 листопада, співорганізована Францією, Україною та ЄБРР, має на меті надати імпульс для отримання подальших зобов’язань.

Однак залучення решти коштів займе час.

«Це буде складним завданням», — визнала Рено-Бассо, додавши, що сподівається, що конференція принесе додаткові зобов’язання, навіть якщо всю суму навряд чи вдасться залучити одразу.

Банк прагне забезпечити необхідне фінансування, щоб укласти контракти та розпочати основні реставраційні роботи у 2028 році, оскільки, за його оцінками, самі роботи триватимуть близько двох років.

Рено-Бассо особливо відзначила Францію за її роль як голови «Великої сімки» та за те, що вона продемонструвала «видатне лідерство у підтримці пріоритетності цього важливого питання на міжнародному рівні та мобілізації підтримки».

Зараз ЄБРР сподівається розширити коло країн-донорів.

Рено-Бассо вказала на європейські країни, які підтримували попередні проекти щодо Чорнобиля, та членів «Великої сімки», які ще не зробили внесків, а також на країни Перської затоки та інші держави.

За її словами, під час попередньої міжнародної кампанії зі збору коштів на будівництво Нового безпечного укриття внески зробили близько 46 країн.

Рено-Бассо зазначила, що банк залишається оптимістичним щодо того, що міжнародна спільнота зрештою знайде необхідні кошти, але наголосила, що це питання не можна залишати невирішеним.

За її словами, завдання полягає в тому, щоб ще раз продемонструвати, що країни можуть співпрацювати задля забезпечення ядерної безпеки, так само як вони це робили після катастрофи 1986 року.

«Міжнародна спільнота вже змогла знайти рішення для подолання цього виклику в минулому.

Дуже важливо показати, що ми здатні впоратися з ним і зараз та забезпечити необхідну безпеку», — сказала вона.

Джерело: www.politico.eu