Нанести удар по українському «золотому конвою» було рішення Орбана

Уряд, а саме Віктор Орбан, ухвалив рішення про те, що 5 березня слід провести рейд проти українського «золотого конвою», хоча з професійної точки зору для цього не було жодних підстав – з’ясувалося з тих кулуарних розмов, які Telex провів за останні тижні з джерелами, обізнаними у справі або причетними до неї.

5 березня два фургони українських інкасаторів, що прямували з Австрії до України, на зупинці в Алацкаї були перехоплені поліцейським автомобілем з увімкненими мигалками та зупинені.

Вантаж прямував з Австрії, з Raiffeisen Bank, до українського головного офісу Ощадбанку відомим транзитним маршрутом. На зупинці в Алацці на українців вже чекали озброєні бійці ТЕК.

27 мільярдів форинтів готівки та інвестиційного золота, виявлених у фургонах, було конфісковано НАВ, натомість перевізників банку, які мали українське громадянство, через кілька годин відпустили та вислали з країни.

Інцидент, який став відомим наступного дня, викликав серйозний міжнародний резонанс. Уряд Орбана похвалився ефектним рейдом, опублікувавши відео ТЕК на своїй офіційній сторінці у Facebook. Урядова комунікація натякала, що українці незаконно перевозили гроші та золото.

Україна бачила це зовсім інакше: на думку Києва, Угорщина просто викрала гроші українців.

З останнім співзвучна була й одна з тодішніх заяв Яноша Лазара: тодішній міністр будівництва та транспорту сказав, що «ми не знаємо, хто і чому надіслав ці гроші, але ми їх не повернемо».

Лазар висловив це після того, як Віктор Орбан закріпив указом: Україна точно не отримає своє золото та гроші протягом двох місяців, а отримані таким чином кошти залишатимуться під наглядом угорських органів влади до завершення розслідувань.

Одночасно з цим Національна податкова адміністрація (НПА) розпочала процедуру, посилаючись на підозру у відмиванні грошей, проте австрійський центральний банк здивовано поставився до цих звинувачень, заявивши, що перевезення готівки між країнами є загальноприйнятою та законною банківською практикою.

Австрійські органи влади також не виявили жодних зауважень чи порушень щодо перевезення або грошей.

Юридичний представник українського «Ощадбанку» в середині березня подав заяву до Центрального слідчого управління за підозрою у зловживанні службовим становищем та терористичному злочині.

Після того, як «Фідес» програв вибори, ситуація змінилася.

НПА – вже не зважаючи на указ Орбана – повернула українцям конфісковане майно, а Головне управління з питань імміграції скасувало виселення, накладене на українських перевізників, а також заборону на в’їзд і перебування.

І з’ясувалося, що прокурор, який мав доступ до секретних документів, вирішив, що в ході міграційного провадження Управління з питань захисту Конституції (УЗК) не підкріпило належними даними факти, що вказують на загрозу національній безпеці з боку українців.

Протягом останніх тижнів нам вдалося поговорити з багатьма джерелами, які були прямо чи опосередковано причетні до справи або мали чітке уявлення про передісторію подій, що передували акції в Алацці.

Хоча ці учасники – мінімізуючи власну відповідальність – під час розмов регулярно звинувачували один одного, у одному пункті їхні розповіді збігалися. У тому, що заходи проти «золотого конвою» були ініційовані владою лише на папері, за операцією стояли політичні розрахунки, а вони лише допомагали виконувати волю зверху.

Ми дізналися, що напередодні рейду заяву подало Управління захисту Конституції, відповідальне за контррозвідку, – це УЗК також підтвердило на запит Telex.

Також було підтверджено інформацію про те, що заяву подали не на основі власних відомостей, а на основі даних, зібраних Інформаційним управлінням. AH та IH – це дві окремі спецслужби. AH відповідає за контррозвідку та внутрішню безпеку, тобто діє на території країни, тоді як IH займається розвідкою, тому орієнтована насамперед на зовнішню політику.

Хоча йдеться про окремі організації, у попередньому урядовому циклі обидві служби перебували під наглядом Антала Рогана.

Щоб зрозуміти передісторію «золотого конвою», слід знати, що з моменту початку війни аж до подій на зупинці в Алацці, переміщувала через територію Угорщини величезні обсяги готівки, що на річному рівні сягали навіть кількох тисяч мільярдів форинтів.

Як ми вже детально описували в одній із попередніх статей, цю логістичну операцію протягом багатьох років координувала та здійснювала компанія, що належить Іштвану Гаранчі, який входить до найближчого кола друзів Віктора Орбана.

За нашою інформацією, переважна більшість гігантських грошових сум, що прямували до України, походила зі Сполучених Штатів.

Хоча, за нашою інформацією, IH звернула увагу на ці перевезення у 2025 році, під час непублічних розмов, проведених Telex, ми вже на цьому етапі почули різні пояснення щодо того, де саме починається ця історія.

За однією з версій, ІН звернуло увагу не на перевезення грошей чи самі гроші, а на колишнього співробітника української спецслужби Геннадія Івановича Кузнєцова. Розвідники нібито знали, що Кузнєцов перебував у лавах української спецслужби, тому, коли дізналися, що він неодноразово в’їжджав до країни, почали стежити за його діями. Саме тоді його пов’язали з, втім, цілком законними перевезеннями грошей, у яких він брав участь.

У колах угорської розвідки вважали, що не може бути випадковим збігом, що саме Кузнєцову українці довірили це завдання.

Як відомо, колишній секретний агент підтримує особливо довірливі стосунки з Андрієм Єрмаком, одним із довірених осіб президента Володимира Зеленського, колишнім керівником Адміністрації президента України. Наразі Єрмака звинувачують у відмиванні грошей в Україні.

Крім того, минуле Кузнєцова також не бездоганне. Згідно з офіційними українськими судовими реєстрами, у 2011 році його засудив київський суд. Відомо, що, згідно з інформацією, зібраною IH, його засудили у справі про корупцію, про що пишуть і деякі українські інтернет-джерела, хоча їхня достовірність викликає сумніви. У будь-якому разі, безсумнівно, що Кузнєцов був засуджений судом.

Останнє мало значення з тієї точки зору, що перевезення грошей органи влади пізніше пов’язали з відмиванням грошей, і сама підозра могла виникнути в основному через минуле Кузнєцова.

Однак підозра стояла на досить хитких ногах, навіть якщо, крім зв’язків і минулого колишнього секретного агента, дійсно були й інші дивні моменти.

Наприклад, те, що гроші перевозили не тільки в Україну, а й назад, причому в чималих сумах. Українці частково пояснювали це тим, що перевозять пошкоджені банкноти. Угорські служби вважали дивним, що було стільки пошкоджених банкнот, і саме через особу Кузнєцова запідозрили, що, можливо, на тлі цього стоїть якась інша корупційна нитка.

Адже європейські служби також намагаються відстежувати корупційні справи в Україні, оскільки не все одно, якою буде доля західної допомоги.

Хоча ці перевезення безперебійно тривали вже з 2022 року, і українці торік навіть уклали офіційний договір з угорською поліцією про збройне супроводження конвоїв, торік лише тричі, а цього року лише один раз скористалися поліцейським супроводом.

У таких випадках українська сторона платила угорській поліції за охорону на ринкових засадах. Угорські органи не розуміли, чому, якщо логістика є постійною, а йдеться про величезні суми грошей, офіційний супровід запитують так рідко.

Так само підозрілим їм здалося те, що укладений з поліцією договір угорською мовою в деяких пунктах відрізнявся від тексту контрактів англійською та українською мовами, отриманих службами.

Якщо в угорській версії кінцевим одержувачем вантажу був зазначений український державний банк «Осчбанк», то в документах англійською та українською мовами як бенефіціар було вказано фінансову установу у Варшаві.

І вони також не розуміли, чому таку суму грошей перевозять без охорони.

Однак вищезазначене — це щонайбільше лише підозрілі ознаки, які потребують роз’яснення або подальшого секретного розслідування, оскільки самі по собі вони не суперечать закону і навіть не є порушенням.

Однак уряду цих відомостей, отриманих ІГ, виявилося достатньо, щоб створити з цього справу – до того ж частину вищезазначених відомостей вони дізналися вже після рейду, отже, перед операцією виходили з ще скромніших даних.

Дата рейду також не випадкова.

Віктор Орбан був переконаний, що українці з політичних міркувань не пропускають нафту до Угорщини через нафтопровід «Дружба», пошкоджений росіянами, а не тому, що не можуть відремонтувати пошкоджений трубопровід.

Одне з джерел, обізнане з внутрішніми справами попереднього уряду, пояснює саме цим, чому Орбан наполягав на рейді. Прем’єр-міністр хотів силою відповісти Києву. Про те, що саме мотивувало Орбана, розповів не лише одне з джерел, причетних до справи, але й одна із заяв колишнього прем’єр-міністра вказує на це.

Орбан на весняному відкритті економічного року Угорської торгово-промислової палати (MKIK) 5 березня, заявив, що угорський уряд змусить українське керівництво та ЄС відновити постачання нафти нафтопроводом «Дружба» ще до того, як вичерпаються запаси газу.

«Ми переможемо, і переможемо силою, жодних компромісів не буде, ми зламаємо нафтову блокаду. Силою ми змусимо українців відновити постачання нафти. Без будь-яких умов і найближчим часом відкрийте трубопровід «Дружба»», – сказав на заході Віктор Орбан.

Дата має важливе значення, адже це було 5 березня, коли громадськість ще нічого не знала про те, що сталося. З джерел, обізнаних із подробицями справи, нам стало відомо, що НАВ стала «господарем» справи завдяки прокуратурі.

У відповідь на запит Telex речник Генеральної прокуратури д-р Геза Фазекас повідомив: оскільки заява Управління з захисту Конституції ґрунтувалася на простій підозрі у відмиванні грошей, тому прокуратура надіслала заяву до Головного управління з кримінальних справ NAV і призначила NAV слідчим органом, що веде справу.

«НАВ розпорядилося провести розслідування на підставі заяви», – написав Фазекас нашій газеті.

У своїй відповіді речник зазначив, що рейд відбувся після цього, про що прокуратура не знала, а дізналася лише згодом. Хоча НАВ має власний оперативний підрозділ, цього разу для проведення операції було призначено не цей підрозділ, а Центр боротьби з тероризмом (ТЕК).

У неформальних бесідах це частково пояснювали тим, що вважали, ніби в українців буде зброя, і вирішили, що TEK краще підготовлений до такої ситуації. Але джерело, наближене до уряду, не заперечувало, що в цьому також була політична причина, оскільки виступ ТЕК від самого початку є більш ефектним, ніж виступ спецпідрозділу «Меркурій», який використовує НАВ.

На запитання журналіста з цього приводу ТЕК відповіло, що відповідно до законодавства в певних випадках воно має виключну компетенцію щодо «затримання та доставки осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, до органів, що звернулися з проханням», а до виконання цього завдання його залучила NAV.

Водночас українців, яких доставив TEK, не підозрювали у скоєнні жодного злочину, проте вони весь час перебували в наручниках. Столична слідча прокуратура також порушила провадження за фактом незаконного утримання та інших злочинів.

На запитання, чому заяву подала не IH, якщо розвідку проводили розвідники, задіяні особи надали кілька різних пояснень.

Був такий фігурант, який сказав, що це зробила АГ, оскільки саме вона зазвичай веде справи з питань імміграції, а проти перевізників грошей було порушено саме імміграційну справу.

Згідно з іншим поясненням, було б недобре, якби розвідка, яка збирає дані за кордоном, увійшла в картину під час провадження.

Але пролунало й таке пояснення, що IH не хотіла брати на себе відповідальність за подання заяви, оскільки точно знала, що підозра у відмиванні грошей стояла на дуже хитких ногах.

Більше того, ми розмовляли з такими джерелами, які стверджували: IH дуже негативно сприйняла заяву та наступний рейд, оскільки у розвідників були плани щодо Кузнєцова, а те, що сталося, повністю зірвало їхню операцію.

Важко вирішити, яке пояснення ближче до реальності, оскільки під час наших неформальних розмов здавалося, що зацікавлені сторони перекладають відповідальність одна на одну і помітно применшують власну роль.

Кілька джерел повідомили, що на початку березня від уряду надійшла вказівка щодо того, коли має відбутися рейд.

Наше останнє повідомлення підтвердило на наше запитання й Управління з питань захисту Конституції.

У відповіді, надісланій Telex, Управління повідомило: на початку березня від Державного секретаріату з нагляду за службами цивільної національної безпеки при Кабінеті Прем’єр-міністра надійшло рішення, згідно з яким «рейд на автомобілі, що перевозять гроші, має відбутися 5 березня».

Нам відомо, що Державне секретаріат виконував вказівку Віктора Орбана, якого в день нападу постійно інформували про розвиток подій.

Кілька незалежних один від одного джерел підтвердили, що операцію проти «золотого конвою» в уряді доручив Віктор Орбан, і саме він наполягав на її проведенні.

Прокуратура, водночас, заперечила Telex, що отримувала інформацію від уряду щодо організації акції.

На наше запитання вони відповіли, що «на стадії розвідки розслідування прокуратура здійснює нагляд за законністю, при цьому приймає рішення самостійно — а не у співпраці з іншими гілками влади — і не підтримує (не підтримувала) зв’язків ані зі старим, ані з новим урядом».

Хоча, за даними джерел Telex, Віктор Орбан прийняв рішення про цю акцію у відповідь на «закриття» нафтопроводу «Дружба», урядова комунікація хотіла використати цю історію, щоб перевести увагу на іншу тему, яку вона сама піднімала, натякаючи, що гроші українців мають неясне походження і використовуються для фінансування опозиційних сил.

Ця натяка пронизувала всю історію, до того ж медіаімперія «Фідес» подавала цей «скандал», прикрасивши його зображеннями, згенерованими штучним інтелектом, і зображуючи українських перевізників грошей як затриманих злочинців.

Як пізніше повідомляв Lakmusz, немарковані зображення, створені штучним інтелектом, та масові лайки з-за кордону допомогли поширити дописи на тему українських перевізників грошей у виданнях Mediaworks.

Однак після цього скандального інциденту українська сторона також вжила заходів.

Українські джерела повідомили британській газеті «Guardian», що представники угорських владних органів ввели «сироватку правди» колишньому українському генералу, який керував конвоєм.

Українці не підкріпили це жодними доказами, але, з огляду на попередні події, не дивно, що вони також відреагували дезінформацією. Чоловік страждав на цукровий діабет, але угорці про це не знали, проте коли йому стало зле, вони мусили вжити заходів, тому йому надали медичну допомогу.

До того ж антиукраїнську кампанію намагався використати не лише «Фідес», а й союзник Віктора Орбана — австрійська ультраправа партія, Австрійська партія свободи (FPÖ).

Генеральний секретар FPÖ, депутат парламенту Крістіан Гафенекер – який, до речі, у січні відвідав Угорщину на запрошення Центру за основні права – у середині березня зажадав від австрійського міністра юстиції Анни Споррер пояснень щодо переказу коштів на Україну.

Хафенекер посилався на розслідування, розпочате в Угорщині, і висловив заперечення щодо того, що австрійські органи влади та уряд не надали жодної інформації щодо цієї справи.

З відповіді Споррер з’ясувалося, що Австрія не розпочинала розслідування, жодних проваджень не ведеться, отже австрійський уряд офіційно не володіє жодною суттєвою інформацією щодо цієї справи. Ми також надіслали запитання щодо цієї справи Віктору Орбану. Нас цікавило, чому і на якій підставі уряд звернувся до відповідних органів із проханням провести цю операцію.

«З вашими запитаннями, будь ласка, сміливо звертайтеся до компетентних органів!» – написав у своїй відповіді Берталан Гаваші, прес-секретар колишнього прем’єр-міністра.

Джерело: telex.hu/belfold/2026/06/03/aranykonvoj-ukrajna-nav-titkosszolgalat-orban-kormany-tek