Кремль посилює заходи безпеки Путіна із за побоювань щодо замахів та державного перевороту

Згідно з доповіддю європейської розвідувальної служби, яку отримала CNN, Кремль різко посилив заходи особистої охорони навколо президента Володимира Путіна, встановивши системи відеоспостереження в будинках найближчих співробітників у рамках нових заходів, спричинених хвилею вбивств високопоставлених російських військових та побоюваннями щодо державного перевороту.

Кухарям, охоронцям та фотографам, які працюють з президентом, також заборонено користуватися громадським транспортом, йдеться у досьє. Відвідувачів глави Кремля необхідно перевіряти двічі, а ті, хто працює поруч із ним, можуть користуватися лише телефонами без доступу до Інтернету, додається у повідомленні.

Деякі з цих заходів були введені в останні місяці після вбивства високопоставленого генерала у грудні, що викликало суперечку у вищих ешелонах російських силових структур, йдеться у звіті. Вони свідчать про зростаюче занепокоєння в Кремлі, який стикається з дедалі більшими проблемами всередині країни та за кордоном, зокрема економічними труднощами, посиленням ознак незгоди та невдачами на полі бою в Україні.

Російські силовики різко скоротили кількість місць, які Путін регулярно відвідує, йдеться у звіті. Він та його родина перестали їздити до своїх звичних резиденцій у Московській області та у Валдаї — відокремленої літньої резиденції президента, що розташована між Санкт-Петербургом і столицею.

Згідно з доповіддю, цього року він ще не відвідував жодного військового об’єкта, незважаючи на регулярні поїздки у 2025 році. Щоб обійти ці обмеження, Кремль оприлюднює заздалегідь записані кадри з ним, додає доповідь.

З моменту вторгнення в Україну у 2022 році Путін також проводить по кілька тижнів поспіль у модернізованих бункерах, часто в Краснодарі — прибережному регіоні, що межує з Чорним морем, за кілька годин їзди від Москви, йдеться у звіті.

Досьє, оприлюднене CNN та іншим ЗМІ джерелом, наближеним до європейської розвідувальної служби, з’явилося в час, коли навколо Кремля дедалі сильніше відчувається криза — через чотири роки після початку жорстокої та приреченої на провал війни.

Російські втрати, які західні країни оцінюють у близько 30 000 загиблих і поранених щомісяця, у поєднанні з обмеженими територіальними здобутками на фронті та повторюваними атаками дронів з боку України глибоко вглиб Росії, довели ціну конфлікту до рівня, який, на думку багатьох, є нестерпним.

Економічні витрати війни тепер відчутні – перебої з мобільним зв’язком, які регулярно вражають великі міста, розлючують навіть пропутінську буржуазію – що посилює відчуття того, що війна починає зачіпати міську еліту, яка досі була здебільшого ізольована від наслідків вторгнення.

У звіті наводяться рідкісні подробиці щодо занепокоєння Москви з приводу погіршення ситуації з внутрішньою безпекою. У ньому також викладено потенційно компрометуючі подробиці щодо конфлікту в російських силових структурах та військовому командуванні з приводу того, хто саме відповідає за охорону вищого керівництва — як зазначається, саме це стало приводом для перегляду протоколів Путіна та поширення підвищеного рівня особистої охорони ще на 10 високопоставлених командирів.

«Ризик державного перевороту»

У звіті йдеться про те, що з початку березня 2026 року «Кремль і сам Володимир Путін стурбовані можливими витоками конфіденційної інформації, а також ризиком змови або спроби державного перевороту, спрямованих проти російського президента. Він особливо побоюється використання дронів для можливої спроби вбивства з боку представників російської політичної еліти».

Але найвражаючий висновок стосується колишнього довіреного Путіна, Сергія Шойгу.

Відсторонений колишній міністр оборони, який наразі обіймає посаду секретаря Ради безпеки, «пов’язаний із ризиком державного перевороту, оскільки він зберігає значний вплив у військовому вищому командуванні», йдеться у звіті.

У доповіді також зазначається, що арешт колишнього заступника та близького соратника Шойгу Руслана Цалікова 5 березня вважається «порушенням негласних угод про захист серед еліт, що послаблює позиції Шойгу та збільшує ймовірність того, що він сам може стати об’єктом судового розслідування».

Слідчий комітет Росії заявив у березневій заяві, що Цаліков був заарештований за звинуваченнями, пов’язаними з розкраданням, відмиванням грошей та хабарництвом. Повідомлення про корупцію у військовій еліті є частими, але їхня кількість значно зросла з початком вторгнення в Україну.

У звіті не наводяться докази на підтвердження звинувачень проти Шойгу, якого раніше вважали дуже близьким до Путіна, а спроба усунути російського президента означала б різку зміну лояльності. З огляду на те, що оприлюднення цього звіту може бути спрямовано на дестабілізацію Кремля, привертає увагу той факт, що європейська розвідслужба водночас фактично попереджає Кремль про можливий державний переворот.

Путін пережив попередню спробу державного перевороту в червні 2023 року, коли ватажок найманців Євген Пригожин очолив невдалий похід на Москву.

Внутрішні суперечки в московській еліті часто стають предметом бурхливих спекуляцій, але рідко викриваються. А в розпал вторгнення в Україну, коли підтримка США для Києва слабшає, європейські розвідувальні служби мають значну мотивацію натякати на наростання конфліктів і параної в Кремлі.

Характер такої розвідінформації ускладнює перевірку деяких деталей. CNN звернулося до Кремля за коментарем.

Про деякі з описаних заходів безпеки навколо Путіна повідомлялося раніше, або їх існування широко припускалося, зокрема про ретельні обшуки, відмову Кремля від використання смартфонів та обмеження пересувань президента. Путін досі регулярно з’являється на публіці: цього тижня він зустрівся з чеченським лідером Рамзаном Кадировим та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі.

Путін почав ізолювати себе під час пандемії Covid-19, часто сидячи на кінці довгого столу подалі від своїх високопоставлених гостей, аж доки не віддав наказ про вторгнення у лютому 2022 року. Згідно з повідомленнями, він використовує однакову конфігурацію кабінету в кількох місцях, звідки звертається до свого уряду через відеозв’язок.

Подробиці нових заходів безпеки з’явилися через кілька днів після того, як Москва оголосила про значні зміни у параді на Червоній площі 9 травня, присвяченому перемозі над нацистською Німеччиною. Цьогорічна подія – п’ята з часу повномасштабного вторгнення в Україну – відбудеться без важкої зброї, такої як бронетехніка та ракети.

Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що однією з причин стали загроза та нещодавні успіхи українських ударів на великі відстані.

«На тлі цієї терористичної загрози, — сказав він, — звичайно, вживаються всі заходи для мінімізації небезпеки». Попередні паради були демонстрацією військової могутності Кремля, проте їх масштаби були скорочені з початку вторгнення в Україну з посиланням на оперативні та безпекові міркування.

Кремлівська суперечка

Звіт розвідки вказує, що нові заходи частково були спровоковані гострою суперечкою між вищим керівництвом на зустрічі в Кремлі наприкінці минулого року за участю Путіна. Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року, ймовірно українськими агентами, Путін через три дні скликав ключових представників силових структур.

Під час зустрічі начальник Генерального штабу Валерій Герасимов розкритикував главу Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександра Бортнікова за нездатність захистити своїх офіцерів, які, у свою чергу, скаржилися на брак ресурсів і кадрів для виконання поставлених завдань, йдеться у звіті. «Підкреслюючи страх і деморалізацію, які це викликало серед (військового) персоналу, Валерій Герасимов різко розкритикував своїх колег зі спеціальних служб за відсутність передбачливості», — йдеться у звіті.

У розвідувальному звіті також зазначається: «Наприкінці цієї напруженої наради Володимир Путін закликав до спокою, запропонувавши альтернативний формат роботи та доручивши учасникам представити конкретні рішення щодо цього питання протягом одного тижня». Це швидке рішення полягало в тому, що Путін розширив сферу діяльності своєї Федеральної служби охорони (ФСО) — яка на той час захищала лише Герасимова у військовому командуванні — щоб забезпечити охорону ще 10 високопоставлених командирів.

У звіті стверджується, що посилення заходів безпеки самого Путіна відбулося після такого розширення повноважень ФСО.

Західні розвідувальні служби рідко оприлюднюють детальні відомості про конфіденційні обговорення ворожих суб’єктів, які, ймовірно, були отримані з людських або електронних джерел, що в разі викриття становлять ризик компрометації. Проте оприлюднення цієї інформації може свідчити про спробу європейських чиновників скористатися надією, яка, на думку критиків, вже давно є їхньою єдиною стратегією щодо перемоги над Росією в Україні, – чекати на її внутрішній колапс.

Джерело: cnn.com