«Дронова дипломатія» дає Україні цінних союзників, але вона має виправдати покладені на неї сподівання

Президент Володимир Зеленський використав досвід України у веденні війни з використанням дронів для укладення низки успішних дипломатичних угод під час візитів на Близький Схід та до Європи, продемонструвавши, як Київ використовує військову міць для посилення свого дипломатичного впливу.
З моменту вторгнення Росії у 2022 році Зеленський прагнув зміцнити союзи Києва як із західними союзниками, так і з країнами «глобального півдня», щоб обмежити дипломатичний вплив Росії.

Аналітики зазначають, що війна в Ірані підтвердила, наскільки важливу роль відіграють дрони в сучасній війні, і надала Зеленському дипломатичний козир у той час, коли підтримка Києва з боку США видається ненадійною.

Під час війни Україна винайшла дешеві та високоефективні способи протидії атакам дронів, замість того щоб покладатися лише на найсучасніші оборонні ракетні системи, такі як дорогі американські «Патріоти», які США використовують у Перській затоці. Київ також розвинув можливості ударних дронів великої дальності для нанесення ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Тільки цього місяця Україна підписала угоди про оборону та безпілотники в Німеччині, Норвегії та Нідерландах, після укладення наприкінці березня довгострокових партнерських угод у сфері безпеки з Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Останніми тижнями Зеленський також домовився про співпрацю у сфері безпеки з Туреччиною та Сирією, а на вихідних підписав угоди з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим щодо оборони та енергетики.
«Зеленський дійсно докладає всіх зусиль, щоб показати, що Україна є активом, а не пасивом, і що вона має відповідь на мінливий характер війни», — сказала Орисія Луцевич, голова «Форуму України» в лондонському аналітичному центрі «Чатем-Хаус». «Зараз Україні потрібно організуватися, щоб дійсно досягти результатів».

Експортний контроль України перешкоджає укладанню угод

Українські виробники дронів заявляють, що мають значні вільні потужності, але уряд затвердив лише кілька ліцензій на експорт оборонної продукції.

Україна розпочала виробництво дронів за кордоном, зокрема в Німеччині та Великій Британії, але ця продукція призначена для власних військових потреб.

«В Україні вузьким місцем є експортний контроль: по суті, це заборона на експорт», — сказав Луцевич, додавши, що Україні потрібно спростити правила. «Вона має знайти баланс між своїми військовими потребами та експортом».

У своєму вечірньому зверненні у вівторок Зеленський зазначив, що оборонна промисловість України має 50% вільних виробничих потужностей у деяких галузях і незабаром почне експортувати зброю. За його словами, влада спростить бюрократичні процедури експорту, водночас вживаючи заходів, щоб українські технології та зброя не потрапили до рук Росії.

Ще одним викликом для України є те, що її успіхи здебільшого полягають у розробці ефективних систем — таких як скоординовані шари перехоплювальних дронів, кулеметів та пристроїв для створення радіоперешкод для захисту від дронів — а не в передових технологіях.

Як вітрина для цих технологій, Україна відрядила близько 200 експертів до Перської затоки, щоб допомогти захиститися від іранських дронів великої дальності «Шахед».

Курт Волкер, колишній посол США при НАТО та представник України під час першого терміну президентства Дональда Трампа, зазначив, що Київ справедливо виявляє обережність щодо надто широкого поширення своїх військових систем.

«Значна частина того, що зробили українці, — це розвиток процесів та менталітету», — сказав Волкер, додавши, що Україна стурбована тим, що Росія може дізнатися, як працюють її системи. «Будь-яка компанія намагатиметься захищати свою інтелектуальну власність якомога довше. Саме це робить її цінною. Тож, звісно, вони так і роблять».

Залежність від людських операторів

Недорогі системи протиповітряної оборони України покладаються на підготовку та навички операторів перехоплювальних дронів, зазначив Фабіан Гофманн, старший науковий співробітник Норвезького оборонного університетського коледжу.

Це було дуже ефективним проти дронів з гвинтовим двигуном, таких як російський «Геран-2», але поступове впровадження моделей з реактивним двигуном, які можуть літати зі швидкістю 400 км/год, ускладнює роботу операторів-людей.

«Україна рухається в напрямку безпілотників-перехоплювачів з автономним керуванням, але поки що оператори виконують значну частину важкої роботи», — сказав Гофманн, додавши, що європейські компанії, такі як Tytan у Німеччині та Frankenburg в Естонії, розробляють автономні системи, які можуть підірвати перевагу України.

Експерти зазначають, що експорт військової продукції принесе Україні економічні вигоди. За даними асоціації виробників UCDI, в оборонній промисловості України вже працює близько 400 000 осіб. Більш капіталізований оборонний сектор також міг би зменшити залежність від західної фінансової та військової підтримки та стимулювати економічне зростання після можливого припинення вогню.

Зеленський сподівається, що «дронна дипломатія» допоможе забезпечити угоди про постачання енергоносіїв з державами Близького Сходу та ринки збуту для української сільськогосподарської продукції.
Він також прагне посилити протиракетну оборону України. Війна США та Ізраїлю з Іраном викликала в Україні побоювання, що постачання систем «Патріот» — які використовуються для збивання російських балістичних ракет — може припинитися, оскільки Вашингтон надає пріоритет власним потребам.

Укладений цього місяця оборонний пакт України з Німеччиною на суму 4 млрд доларів передбачав постачання систем «Патріот» та зобов’язання щодо співпраці у створенні європейської системи протиракетної оборони. Зеленський заявив, що Україна потребує власної системи протиракетної оборони протягом року.

Гофман зазначив, що завдання створення перехоплювача, здатного збивати сучасні маневрені балістичні ракети, є надзвичайно складним: система «Патріот» PAC-3, ефективність якої становить, можливо, 60%, є результатом десятиліть роботи, сказав він.

Аналітики вважають, що в основі прагнень України лежить занепокоєння щодо надійності Вашингтона як партнера.

«Він (Зеленський) розуміє, що Америка перестала бути союзником», — сказав Луцевич. «Українці також розуміють, що їм потрібно балансувати, намагаючись якомога довше утримати Америку на своєму боці».

Джерело: www.reuters.com