Там де театр не піддається війні?

Одеса, Миколаїв та Херсон перебувають під постійним обстрілом. Проте театральні вистави відбуваються, за потреби — у підвалах. Адже людям потрібна культура.

Це звучить дивно, але театри в Україні просто продовжують працювати, незважаючи на війну та бойові дії. І я говорю не лише про театри у Львові та Києві — там, зрештою, ще більш-менш спокійно. Але є театри й у офіційних зонах бойових дій: в Одесі, Миколаєві та Херсоні. І всюди там театральне життя демонструє дивовижну здатність до адаптації.

Одеський театр опери та балету

Велична будівля у стилі віденського бароко належить до найкрасивіших театрів світу. Працювати там під час війни нелегко. Частина колективу виїхала за кордон, інші — на фронт. Проте активно залучають нових режисерів і випробовують експериментальні формати. На одній із регулярних прем’єр я мав змогу за лаштунками познайомитися з танцюристом із Греції. Він майже не говорив українською, але був майстром своєї справи.

Під час мого візиту зал майже повний. Відчувається, як сильно люди прагнуть розваг. Так, звичайно, в країні війна, але спробуйте ви чотири роки поспіль бути виключно сумними.

Виставу довелося двічі переривати. Першого разу повідомили, що театр заміновано. Однак поліція нічого не знайшла. Друге переривання було через повітряну тривогу, наближалися дрони, всі до бомбосховища! В оперному театрі спеціально переобладнали кілька підвальних поверхів, тож тепер там є місце для понад тисячі людей. Лавки, стільці, вода, Wi-Fi та фортепіано допомагають скоротати час. До речі, замість того, щоб йти до бомбосховища, дехто воліє зайти до театрального буфету. Якщо небезпека триває довше ніж півтори години, решту вистави скасовують, і глядачі можуть відвідати інший спектакль у найближчі дні.

Академічний український театр драми та музичної комедії в Миколаєві

До війни у назві цього театру було на одне слово більше — він називався «російської драми». Але після 2022 року ніхто вже не хотів асоціюватися з країною-агресором. Росіяни, мабуть, так образилися через це, що вирішили змусити Миколаїв поважати їх. У вересні 2022 року вони атакували театр за допомогою зенітно-ракетного комплексу С-300. Зал для глядачів, гардеробні та адміністративні приміщення були пошкоджені, одна з ракет вибухнула прямо у дворі театру.

Театр переніс свою діяльність до «Сцени в бункері» — невеликого підвального залу на майже 40 місць, для якого спеціально ставили нові вистави з одним до п’яти акторів. Паралельно з цим розпочалися ремонтні роботи у великому театрі. Там великий зал знову працює, у фойє проводяться заходи для дітей, а на верхньому поверсі — невелика виставка, присвячена історії театру. Але вистави продовжують відбуватися й у підвалі. Я відвідав одну з них, і повірте, перегляд вистави на відстані витягнутої руки від акторів — це справді особливе враження.

Музичний театр імені Миколи Куліша в Херсоні

Те, що цей театр досі працює, здається майже неймовірним: у місті, де залишилося лише близько двадцяти відсотків довоєнного населення, де над вулицями натягнуті сітки, а гудіння дронів стало повсякденністю.

Сама будівля театру регулярно піддається обстрілу, востаннє — у березні. Тому вистави відбуваються виключно під землею, в «ArtHub у бункері», що розташований у найнебезпечнішій, «червоній зоні». Однак саме підземне приміщення вважається тут безпечним — вистави можна дивитися навіть під час повітряної тривоги. Мешканці Херсона люблять свій театр, хоча зараз не наважуються брати туди своїх дітей.

Минулого року в Херсоні відбулося 15 прем’єр. Труппа також вирушає у гастролі Україною. А місцеві театрали кажуть: «У Херсоні має й надалі бути місце для мистецтва».

Джерело: taz.de