Чи починає Польща ставати гальмом для вступу України до ЄС?

Польща почала стримувати процес вступу України до Євросоюзу, свідчать останні події.

Ще два роки тому Польща активно наполягала на якнайшвидшому початку переговорів про членство України в ЄС. Нині в Брюсселі дедалі частіше можна почути зворотні сигнали. Польща не заперечує проти блокування Угорщиною наступних етапів переговорів і використовує цей факт як прикриття. Хоч офіційно Польща підтримує членство України в ЄС, вона вже не є одним із найперших його адвокатів.

23 червня Угорщина заблокувала відправлення Києву формальних листів для відкриття п’яти нових переговорних розділів. За інформацією RMF FM, отриманою від польського дипломата, відкриття всіх кластерів вже з самого початку вважалося малоймовірним. Відповідальність за блокування логічно покладається на Будапешт, а Польща уникає відкритого спротиву прискоренню процесу розширення.

Офіційна позиція Польщі дедалі більш обережна. Країна не підтримує одночасне відкриття всіх п’яти розділів, вважаючи це надто швидким темпом. Особливо важким для Польщі є питання відкриття переговорів щодо сільського господарства через протести фермерів, суперечки навколо потоку української продукції і напруження на внутрішньому ринку. Більші шанси мають розділи, пов’язані із зовнішньою політикою, однак навіть тут немає гарантій на швидке відкриття.

За словами польського співрозмовника RMF FM, зацікавленість розширенням ЄС завищена, багато країн не прагнуть нового розширення і навмисно затягують цей процес. Він також зазначив, що війна в Україні не повинна слугувати аргументом для прискорення вступу, а сам процес надто серйозний, щоб базуватися на принципі вдячності. Завершення війни, на його думку, не обов’язково означатиме швидкий вступ, оскільки після неї можуть вийти на поверхню інші складні питання, які ще більше уповільнять переговори. Водночас Україна збереже підтримку у вигляді фінансування, допомоги на відбудову та доступу до єдиного ринку, але це не гарантує прискореного членства.

Польська позиція також загострилася через спір щодо пам’яті Волинської різанини. Ця тема, яка раніше розглядалася як двостороння між Польщею й Україною, тепер потрапляє і в контекст процесу вступу. В Європарламенті внесено поправку до звіту про прогрес України на шляху до членства, підготовлену Європейською народною партією, до якої належать польські партії KO і PSL. Якщо поправка буде ухвалена, це стане прецедентом, що пов’язує питання Волині з оцінкою прогресу України у вступі до ЄС.

Зміни у позиції Польщі видно і в заявах урядовців, які наголошують на необхідності одностайної згоди всіх країн членів для відкриття нових переговорних розділів. Це свідчить, що Польща має намір впливати на темпи переговорного процесу, використовуючи їх для вирішення неврегульованих питань із Україною.

З боку Києва також відбулись помітні зміни у тоні. Після конфлікту через присвоєння одній з українських бригад імені «Героїв УПА» президент Володимир Зеленський заявляв, що ніхто не має права вказувати Україні, кого вважати героями. Однак під час візиту до Дубліна він висловився більш помірковано, наголосивши на спільній безпеці у контексті російської агресії і заявив, що відповіді на польські питання будуть знайдені.

Попри це, рішення про швидкий вступ України до ЄС вже не залежить лише від підтримки Єврокомісії чи особистої залученості її голови Урсули фон дер Ляєн. Остаточні рішення приймають усі держави-члени, і для кожного нового етапу переговорів потрібна одностайність. Останнім часом позиція Польщі суттєво змінилась — вона перестала бути безумовним прихильником швидкого членства України в ЄС. Навіть більш поміркований тон Зеленського може виявитись недостатнім для швидкої зміни політичних настроїв.

Джерело: rmf24.pl