Чому українські удари по дата-центрах є проблемою не тільки для Росії

Сервери стали мішенню війни. Ці удари не лише порушують повсякденне життя, а й порушують питання міжнародного права.

Удари України по дата-центрах на території Росії мали на меті порушити військове планування та роботу служб зв’язку.

Також надходили повідомлення про інший вид перебоїв: для клієнтів, які чекали на вечерю через додатки з доставки їжі.

У результаті ударів безпілотників з Києва по трьох дата-центрах «Яндекса» в Сасово, Калузі та Володимирі тисячі підприємств і домогосподарств, які покладаються на хмарну інфраструктуру «Яндекса», зазнали затримок і перебоїв у роботі, зокрема це стосувалося електронної комерції, платформ цифрових платежів та додатків для доставки їжі й автосервісів.

У середу українські дрони завдали удару по великому центру обробки даних «Сбербанку» в Саратовській області Росії, хоча один із високопоставлених керівників компанії заявив, що це не вплинуло на роботу банку.

Після ударів по російських центрах обробки даних Київ зазначив, що Москва вже неодноразово наносила удари по його цифровій інфраструктурі.

«Українці хотіли показати росіянам, що в цю гру можна грати вдвох», — повідомив Politico високопоставлений чиновник, обізнаний з ходом операції, який побажав залишитися анонімним для обговорення делікатних питань.

Ці атаки та контратаки вказують на появу нової лінії фронту у війні: інфраструктуру, що забезпечує функціонування цифрової економіки.

Атаки на будівлі, що забезпечують обчислювальну потужність, можна порівняти з ударами по електростанції, яка постачає електроенергію, опалення та паливо, від яких залежать як військові, так і цивільне населення.

Це може послабити військові зусилля супротивника, але також може паралізувати повсякденне життя.

Експерти зазначають, що вартість відновлення в Росії буде особливо високою, оскільки для центрів потрібні дефіцитні матеріали, які необхідно імпортувати.

«Отримати велику кількість обладнання для заміни знищеного буде нелегко», — зазначив Олег Шакіров, дослідник у сфері кіберполітики та міжнародної безпеки, додавши, що більшу частину обладнання доводиться імпортувати, а це ускладнюється високим світовим попитом та санкціями проти Росії.

«Чесно кажучи, ніхто насправді не знає, яким є реальний збиток. Оскільки два центри обробки даних досі не працюють, можна припустити, що він є значним», — сказав Шакіров.

Джозеф Ярнацкі, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб, попередив, що нормалізація ударів по центрах обробки даних може мати низку нових небезпечних наслідків.

«Ці удари, ймовірно, порушують міжнародне гуманітарне право, і це великий ризик, коли населення у всьому світі дедалі більше покладається на цифрові послуги», — сказав він виданню Politico.

Центри обробки даних потрапили під приціл і під час інших нещодавніх збройних конфліктів.

Під час американо-ізраїльського конфлікту з Іраном на початку цього року удари безпілотників вразили три об’єкти Amazon Web Services (AWS) в Об’єднаних Арабських Еміратах та Бахрейні.

Оскільки центри обробки даних можуть одночасно слугувати цивільним і військовим цілям, правовий статус їхнього ураження далеко не однозначний.

Кубо Мачак, експерт з міжнародного гуманітарного права, зазначив, що для визнання центру обробки даних військовою ціллю відповідно до Женевських конвенцій він повинен відповідати двом умовам: він має робити ефективний внесок у військові операції, а його знищення має забезпечувати «очевидну військову перевагу».

«Якщо відомо, що там зберігається військова розвідінформація або що центр обробки даних використовується для забезпечення роботи військових інструментів штучного інтелекту», — зазначив Мачак, — можуть бути підстави вважати його військовою ціллю.

Після останніх ударів по дата-центрах «Яндекса» користувачі соціальної мережі X повідомили про раптове зниження активності автоматизованих ботів, зокрема з акаунтів, пов’язаних із проросійськими, протрампівськими та німецькими ультраправими настроями партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD).

Президент України Володимир Зеленський скористався цими повідомленнями, щоб похвалитися, що удари зробили соціальні мережі менш токсичними, хоча незалежні дослідники та національні науково-дослідні інститути не знайшли доказів того, що вони конкретно зірвали будь-які російські дезінформаційні кампанії.

Мачак зазначив, що навіть якщо центр обробки даних використовується, «скажімо, для управління тролями чи такими бот-фермами з метою втручання у вибори за кордоном… цього було б недостатньо».

Іншими словами, розміщення пропагандистських ботів саме по собі не робить центр обробки даних законною військовою ціллю.

Дилема подвійного призначення часто стосується ударів по енергетичній інфраструктурі, що часто траплялося під час російсько-української війни.

У суботу президент США Дональд Трамп закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, звинувативши ці атаки у зростанні цін на паливо.

З того часу він закликав обидві сторони припинити атаки на енергетичну інфраструктуру, хоча існування будь-якої угоди про припинення вогню залишається спірним.

Оскільки центри обробки даних відіграють дедалі важливішу роль у національних економіках, вони ставатимуть все більш значущими цілями.

Високопоставлений представник НАТО, який побажав залишитися анонімним, розповів POLITICO, що центри обробки даних уже вважаються потенційними цілями і що альянс враховує їхню вразливість у своєму плануванні.

Союзники по НАТО усвідомлюють, що їхні центри обробки даних можуть стати об’єктом атак у разі конфлікту, зазначив чиновник: «У разі бойових дій ми це відчуємо на собі».

Джерело: www.politico.eu