Уродженка Луцька Катерина Десницька, увійшовши в королівську родину Сіаму, отримала не лише титул, а й нове ім’я — принцеса На Пхітсанулок. Її доля здається майже казковою: від доньки судді — до першої християнки, що стала принцесою буддистської держави. Про неї писали історики, журналісти, письменники. Її син, принц Чула, і онука Наріса Чакрабонгсе залишили спогади, які […]
Читати далі
Ізидора Косач майже не згадується поруч з іменем її славетної сестри – Лесі Українки. Та насправді її історія заслуговує не меншої уваги. Наймолодша з родини Косачів, вона була першою студенткою КПІ, брала участь у діяльності ОУН і пройшла через радянські табори. Життя Ізидори – мов драматичний роман, повний втрат, викликів і сили духу. Вона стала […]
Читати далі
Понад півтисячоліття тому, у 1483 році, український учений Юрій Дрогобич видає книгу під назвою «Прогностична оцінка поточного 1483 року» — першу відому друковану книгу автора з українських земель. Ця подія сталася у самому серці Європи — у Римі. Цікаво, що знаменитий першодрукар Іван Федоров народився лише через 37 років після виходу цієї книги. Юрій Котермак, […]
Читати далі
Дмитро Яворницький — постать, без якої неможливо уявити історію української науки та національної пам’яті. Громадський діяч, історик, патріот — він присвятив своє життя вивченню і збереженню спадщини запорозького козацтва. Його праця не просто наукова — вона глибоко емоційна, насичена любов’ю до України й вірою в її силу. Яворницький подарував світові унікальну тритомну «Історію запорозьких козаків» […]
Читати далі
Друзі Пікассо її недолюблювали — вважали чужою, відлюдькуватою. Біографи художника, які черпали про неї переважно з його слів, теж не надто зупинялися: була балериною, вийшла за генія, народила сина, з часом збожеволіла. Але це надто спрощено — і несправедливо. Ольга Хохлова, українка з Ніжина, була першою офіційною дружиною Пабло Пікассо. Її обличчя залишилося на 44 […]
Читати далі
Його формули випередили час, а ідеї — підкорили космос. Юрій Кондратюк, справжнє ім’я якого Олександр Шаргей, — самоук, інженер, мислитель і людина, що жила під чужим іменем, але з власним генієм. Він не працював у великих лабораторіях, не мав доступу до секретних розробок і не був у колі визнаних науковців. Та саме його обчислення стали […]
Читати далі
Ірина Вільде — письменниця з химерною долею, яка не вміщалася в жодні рамки. Вона була водночас українською націоналісткою і радянською депутаткою, феміністкою з міжвоєнної Коломиї й очільницею львівського осередку Спілки письменників. У юності — членкиня “Пласту” й авторка гострих статей про жіночу емансипацію, у зрілості — депутатка Верховної Ради УРСР і лавреатка найвищої державної премії. […]
Читати далі
Серед жахіть Другої світової війни історія Омеляна Ковча вирізняється особливою людяністю й відвагою. Священник Української греко-католицької церкви, він не лише підтримував своїх парафіян у часи страху й невизначеності, а й рятував євреїв від неминучої смерті, ризикуючи власним життям. Його не зупинили ані погрози, ані тюремне ув’язнення — навпаки, саме в концтаборі Майданек він продовжив свою […]
Читати далі
Катерина Ющенко — українська науковиця, яка першою у СРСР створила мову програмування та здобула ступінь доктора фізико-математичних наук у галузі кібернетики. У добу, коли слово «комп’ютер» звучало як щось майже фантастичне, вона мислила категоріями машинного коду й адрес пам’яті. Її розробка — мова «АДРЕС» — не просто передбачила багато ідей сучасного програмування, а стала основою […]
Читати далі
“Тріо Маренич” привертали увагу глядачів завдяки своїй неповторній оригінальності. Рідко можна було зустріти вокальне тріо замість звичного дуету, а репертуар колективу складався з перероблених старовинних українських пісень, які набували нового звучання завдяки сучасним аранжуванням. Легкі звуки гітари, губної гармошки, бубна та маракасів створювали неповторну атмосферу, в якій звучала класика української музики, перетворена в живу, динамічну […]
Читати далі