Військовослужбовці 1030-го полку протиповітряної оборони «Аквіла» Третього армійського корпусу завантажують систему протиповітряної оборони ближнього радіусу дії «RapidRanger», 11 жовтня 2026 року Військовослужбовці 1030-го полку протиповітряної оборони «Аквіла» Третього армійського корпусу завантажують систему протиповітряної оборони ближнього радіусу дії «RapidRanger», 11 жовтня 2026 року

Операція «Вівальді»: Україна поєднує людей і машини для відбиття атак росіян

Політика

Харківська область, Україна, 18 листопада (Reuters) — Наземні роботи, оснащені кулеметами, атакують російські позиції; згодом невеликі групи елітних військ просуваються вперед під прикриттям дронів; електронні перешкоди в небі над полем бою заглушують сигнали противника.

Ці футуристичні сцени розгорталися протягом весни та літа на полях бою на сході України, де в рамках київської операції «Вівальді» військові та машини поєднувалися у нових потужних комбінаціях, щоб відкинути російські війська.

Контрнаступ завершився минулого місяця рідкісним для України успіхом на полі бою. Хоча Україні не вдалося відвоювати значних територій, вона зірвала частину російського наступу «з двох флангів» на «фортечний пояс» східних міст, який міг стати вирішальним для результату війни.

Операція також продемонструвала, як завдяки злагодженій взаємодії високопідготовлених військ та широкого спектру повітряних і наземних технологій можна прорватися через «зону смерті» — насичений дронами коридор уздовж лінії фронту, який робив будь-яке просування надзвичайно витратним.

Під час операції «Вівальді» Україна задіяла дистанційно керовані наземні машини, оснащені великокаліберними кулеметами, гранатометами або вибухівкою, для ударів по російських позиціях. Інші машини розчищали мінні поля.

Принаймні в одному випадку бойові роботи були скинуті за лінію фронту переобладнаними квадрокоптерами-бомбардувальниками, що, за словами українських військових, стало першим таким випадком за час війни.

Поки штурмові підрозділи повільно просувалися вперед, безпілотники спускалися вниз, щоб вражати бліндажі, в які людям було занадто ризиковано заходити першими. За даними Третього армійського корпусу, який проводив операцію, над полем бою розгортався «захисний купол» радіоелектронної боротьби, що виводив з ладу ворожі дрони.

Командири зазначили, що операція «Вівальді» продемонструвала: дедалі більш інтелектуальна інтеграція дронів і роботів може компенсувати нестачу військ у Києва в протистоянні з набагато більшою російською армією. Однак для проведення цієї складної операції знадобилися одні з найкращих підрозділів України, які для забезпечення зв’язку на полі бою використовували військову версію сервісу Starlink Ілона Маска.

У традиційній війні бойові засоби роти чи батальйону можуть складатися з кількох десятків броньованих машин та кількох командних і спостережних пунктів, зазначив бригадний генерал Андрій Білецький.

«Зараз у тому самому районі одночасно можуть перебувати тисяча бойових засобів — як у повітрі, так і на землі».

І хоча раніше війська тренувалися переважно разом із бронетехнікою, «зараз ми розробляємо концепцію, за якою піхотинець має перебувати в бойовому порядку разом із робототехнічними системами», — зазначив командир Третього корпусу Дмитро Рогозюк.

Російські офіційні особи публічно не коментували цю контрнаступальну операцію, хоча й заявили, що їхні війська продовжують наступати вздовж фронту довжиною 1 200 км (750 миль) на території України.

Збройні сили Москви також ефективно використовують в Україні різноманітні повітряні та наземні дрони, а також засоби радіоелектронної боротьби. Конфлікт, що триває вже майже п’ять років, змінив уявлення про сучасні бойові дії, і обидві сторони ведуть гонку з розробки нових дронів та засобів протидії.

Міністерство оборони Росії не відповіло на запитання щодо операції «Вівальді» для цієї статті.

Крістофер Так, експерт зі стратегічних досліджень у Кінгс-коледжі Лондона, зазначив, що операція «Вівальді» стала обмеженою перемогою.

«Їм вдалося завдати росіянам оперативно значущої поразки, зірвавши одну з їхніх ключових спроб обійти оборонний пояс», — сказав він. «Але це все ж наступальна операція, вплив якої мав локальний характер».

«Чотири пори року» Вівальді

Агентство Reuters відвідало оперативну базу Третього корпусу на північному сході Харківської області та провело інтерв’ю з шістьма учасниками операції «Вівальді», серед яких були бійці наземних військ та високопоставлені командири, щоб з’ясувати, як саме розгорталася операція.

Успіх операції був підсилений Києвом завдяки продуманій медіакампанії, присвяченій цій рідкісній гарній новині, яка прорвала похмурість виснажливої війни, під час якої цього року українські міста зазнали масових повітряних бомбардувань.

Хоча в результаті контрнаступу було звільнено лише 277 кв. км (107 кв. миль) із 177 000 кв. км території України, окупованої Росією, за даними українських військових, ця операція відбила російські спроби оточити місто Слов’янськ завдяки відвоюванню ключової ділянки території — або виступу — на півночі.

Хоча агентство Reuters не змогло самостійно перевірити українські повідомлення з поля бою, територіальні здобутки операції «Вівальді» були зафіксовані аналітиками, які використовують відкриті джерела для картографування лінії фронту.

Назва операції пов’язана з її чотирма етапами — це відсилання до концертів композитора «Чотири пори року». Початкові етапи передбачали підготовку до штурму виступу і проводилися в умовах суворої секретності: лише небагато високопоставлених командирів ззовні знали про кінцеві цілі плану, зазначають учасники.

Ці перші кроки включали витіснення та знищення російських диверсантів, які невеликими групами проникли крізь прогалини в обороні, щоб закріпитися на території, контрольованій Україною.

Ударні дрони середньої дальності вражали російські маршрути постачання та командні пункти за десятки миль від лінії фронту, тоді як підрозділи протиповітряної оборони знищували російські розвідувальні дрони, щоб позбавити Москву можливості бачити хід підготовки.

Ближче до поля бою пілоти безпілотників полювали на своїх російських колег, допомагаючи очистити небо над українськими піхотинцями.

Свою роль відіграли й традиційні тактичні хитрощі. За словами українських командирів, початковий скоординований наступ змусив росіян зосередитися на обороні однієї частини виступу, тоді як інші підрозділи готували головний наступ в іншому місці.

Наземне просування передбачало, що невеликі групи обережно проривали «зону знищення», а потім перегруповувалися, щоб минулого місяця витіснити війська Москви з виступу, зазначили вони. Збереження динаміки було критично важливим для того, щоб не дати ворогу збудувати стабільну оборону.

Учасники зазначили, що центральну роль на кожному етапі операції відігравала нова культура командування, спрямована на руйнування жорсткої ієрархії радянського зразка шляхом заохочення ініціативи на полі бою.

«Немає ніякого керівництва, яке сидить десь і каже нам, скільки вильотів ми можемо здійснити», — сказав командир роти безпілотників із позивним «Жора».

Єдине електронне поле бою

Українські командири визнали, що таку операцію може бути складно повторити з огляду на технічні складнощі навігації в «зоні знищення» — районі, що простягається на понад десяток миль по обидва боки від лінії фронту, де величезні зграї дронів, що рояться в небі, роблять будь-який рух потенційно смертельним.

«Усе це вимагає єдиного електронного поля бою», — зазначив Білецький. «Навіть найсучасніші підрозділи — як наші, так і ворожі — лише стоять на початку цього шляху».

Starshield, військова версія служби супутникового зв’язку Starlink, що належить компанії SpaceX Маска, використовувалася для керування багатьма ударними дронами та іншими безпілотними системами.

Контрнаступ був здебільшого завершений ще до того, як минулого місяця Україна заявила, що на використання Starshield раптово були накладені обмеження. Ці обмеження, а також плутанина щодо того, хто віддав наказ про такі заходи, тим не менш викликали в Києві занепокоєння щодо потенційних небезпек, пов’язаних із залежністю від цієї служби, для якої немає реальної альтернативи.

За словами Білецького, незважаючи на меншу чисельність наступальних сил України, під час контрнаступу вона втратила приблизно в сім разів менше бійців, ніж Росія. Він додав, що кількість поранених у Києва перевищила кількість загиблих.

Агентство Reuters не змогло самостійно перевірити ці порівняння. Дані про втрати на полі бою рідко оприлюднюються. Що стосується війни в цілому, за західними оцінками сукупні втрати становлять сотні тисяч, причому втрати Росії значно перевищують втрати України.

Хоча операція «Вівальді» не стала вирішальним поворотом у війні на користь України, зазначив Так з Кінгс-Коледжу в Лондоні, вона продемонструвала, що Київ може підвищити для Росії ціну захоплення критично важливих українських оборонних зон, таких як фортечний пояс.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що хоче отримати весь Донецьк, включаючи міста фортечного поясу, перш ніж розглядатиме можливість укладення миру.

Військовий аналітик Роб Лі з американського Інституту досліджень зовнішньої політики зазначив, що операція «Вівальді» продемонструвала потенціал концепції ведення війни Третього корпусу, але відбулася в районі, менш насиченому дронами, ніж деякі інші ділянки фронту.

Він додав, що місяці бойових дій довели: прорив через «зону смерті» залишається серйозним викликом для українських збройних сил, які відчувають нестачу особового складу: «Це показує, наскільки складно проводити наступальні операції на полі бою».

Джерело: reuters.com

🌍 Як світ пише про Україну?

Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.

👉 Підписуйтесь у Telegram