Навіть під час мирних переговорів Росія розпочала кампанію бомбардувань, спрямовану на те, щоб цієї зими позбавити Київ та інші міста опалення, водопостачання та каналізації.
Коли минулого тижня в Абу-Дабі відновилися переговори під егідою США щодо припинення війни в Україні, головним питанням було те, чи має Росія намір піти на поступки після дев’ятимісячного затишшя в переговорах.
Однак, на думку аналітиків, російські ракети та дрони вже висловили позицію Москви. На кілька тижнів раніше, ніж очікувалося, Росія розпочала інтенсивну кампанію бомбардувань інфраструктури, яка забезпечує виживання та нормальне функціонування українців взимку. Щоденні хвилі ударів по енергетичній системі України посилили побоювання, що столиця — Київ, місто з населенням у три мільйони людей, — може стати практично непридатною для проживання в найближчі місяці.
Під час переговорів в Абу-Дабі Росія, набравшись сміливості, висунула жорсткі вимоги, які мали мало шансів на схвалення з боку України та її європейських союзників. Ця непохитна позиція свідчила про те, що Росія наразі не має реального інтересу до обговорення миру, оскільки Москва вважає, що зимові бомбардування зміцнять її переговорну позицію навесні.
«Вони хочуть сісти за стіл переговорів, тримаючи нашу енергетичну систему в заручниках», — заявив президент України Володимир Зеленський після недавнього російського нападу.
Після переговорів в Абу-Дабі у четвер відбудеться зустріч президента Трампа, президента Росії Володимира В. Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна на саміті в Шеньчжені, Китай. Невідомо, чи обговорюватимуть ці троє лідерів війну в Україні.
Атаки на інфраструктуру стали стратегією Москви для досягнення перемоги, оскільки майже п’ять років їй не вдавалося реалізувати свої головні цілі в Україні. Хоча Росія щозими намагалася вивести з ладу енергосистему країни та змусити населення підкоритися через холод, українські міста зараз перебувають у найнебезпечнішому становищі за весь час війни. Енергомережа стала ще вразливішою після років ударів, а українські військові з великими труднощами захищають систему через скорочення сил протиповітряної оборони.
Слідчі Організації Об’єднаних Націй засудили обстріл Росією густонаселених міських центрів балістичними ракетами та плануючими бомбами як злочини проти людяності. Остання російська кампанія створює для українців нову жорстоку реальність: періодичні відключення електроенергії та води, оскільки через ослаблені системи передачі електроенергія залишається на електростанціях, не маючи можливості дістатися до міст.
Київ є головною ціллю. 43-річна Вікторія Булах розповіла, що її багатоквартирний будинок на околиці міста останнім часом отримував електроенергію лише 18–26 хвилин на день.
Без електрики у її будинку немає опалення, водопроводу та ліфтів, що працюють. Під час нічних повітряних тривог вона разом із 9-річним сином спускається дев’ятьма прольотами сходів до крижаного підвального укриття, а потім знову піднімається нагору, коли оголошують про відміну тривоги.
«Цілу ніч туди-сюди, — сказала вона. — Вгору по сходах, вниз по сходах. Вгору, вниз, знову вгору».
Нещодавно вони спали під час вибухів поблизу, і пані Булах зазначила, що помітила: її сусідка перестала спускатися до підвалу зі своїм малюком, бо це було просто занадто важко. «Малюки сонні, — сказала вона. — Вони хочуть спати. Вони плачуть, бідні дітки».
Українські чиновники та гуманітарні організації попереджають про загрозу гуманітарної кризи, якщо великі міста залишаться без опалення, водопроводу та каналізації. Серед мешканців, які мають можливість виїхати на зиму, багато хто розглядає таку можливість.
«Зима ще не настала, а у нас уже немає електроенергії», — сказав Максим Тимченко, генеральний директор «ДТЕК», найбільшої приватної енергетичної компанії країни та постачальника електроенергії в столиці.
Зима за виснажливою зимою Москва намагається підірвати волю українців до боротьби, бомбардуючи критичну інфраструктуру та роблячи життя нестерпним. Рік за роком, у тому числі й під час надзвичайно холодної зими 2025 року, Україна знаходила спосіб вистояти.
Неможливо передбачити, як цього року складеться ситуація в українських містах, але погода відіграватиме важливу роль. Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетичної галузі в Києві, зазначив, що столиця зможе пережити зиму без катастрофічного відключення електроенергії, якщо бригади матимуть безпечні проміжки між російськими ударами для ремонту пошкоджених ліній.
«Ніхто у світі не вміє працювати в умовах обстрілу так, як ми», — сказав пан Харченко. «Нам зараз дуже важко, але ми оговтаємося».
Перспективи України значною мірою залежать від таких людей, як Сергій Титаренко, який очолює бригаду з обслуговування ліній електропередач у Сумах — місті на північному сході України, що регулярно зазнає російських атак. Він розповів, що під час роботи у важкому захисному спорядженні його день і ніч переслідують дрони.
За його словами, кілька днів тому колеги, які їхали на ремонт, рухалися по жвавій вулиці міста, коли дрон влучив у їхній автомобіль. За його словами, один із членів бригади втратив кінцівку.
«У кожного є свій фронт», — сказав він. «Ми, як ми кажемо, тримаємо наш енергетичний фронт».
1 вересня президент Росії Путін віддав наказ про проведення кампанії масових ударів по енергетичному сектору України. За даними українських офіційних осіб, до кінця жовтня російські війська здійснили понад 350 атак на інфраструктуру електромереж, пошкодивши понад 800 одиниць критично важливого обладнання.
За 72 години до початку переговорів в Абу-Дабі Москва запустила залп із 36 балістичних ракет — з яких було збито лише декілька — та 172 безпілотників. Усі ракети були націлені на Київ та прилеглі райони. Цей удар пошкодив високовольтні лінії електропередач, що живлять столицю, через що 40 відсотків київських житлових багатоповерхівок залишилися без опалення ще до перших сильних морозів цієї зими.
Все більше російської зброї проривається крізь оборонний щит України, який колись був дивом імпровізованих інновацій, але тепер почав руйнуватися частково через суто арифметику виснаження.
Запаси американських перехоплювальних ракет «Патріот», які залишаються єдиним надійним захистом України від балістичних ракет, небезпечно зменшуються, оскільки Вашингтон зберігає запаси для кризових ситуацій на Близькому Сході, а європейські союзники намагаються закупити більше ракет.
У інтерв’ю речник ВПС України полковник Юрій Ігнат зазначив, що екіпажі ППО відмовилися від стандартної доктрини, яка передбачає запуск щонайменше двох перехоплювачів на кожну балістичну ракету, що наближається.
«Ми не можемо собі дозволити таку розкіш, — сказав полковник Ігнат. — Ми змушені використовувати одну ракету на одну ціль — але, як ви бачите, у повітрі летять 40 ракет, і п’ять із них збиваються. Їх у нас просто більше немає».
Винищувачі залишаються основним засобом захисту України від російських високошвидкісних реактивних безпілотників-атакувальників. Хоча ефективність перехоплення таких безпілотників може сягати 85–90 відсотків під час інтенсивних атак, полковник Ігнат зазначив, що погані погодні умови та розсіяні рої, що налітають з різних напрямків, іноді можуть знизити цей показник до 50 або 60 відсотків.
Ситуацію ускладнює те, що пан Зеленський попередив: українські сили знову стикаються з обмеженнями швидкості роботи «Starshield» — американської супутникової мережі, яка слугує основою військового зв’язку. За його словами, це обмежує здатність України використовувати нещодавно розроблені перехоплювачі для захисту своїх міст від реактивних дронів.
Київ проводить власну кампанію з використання дронів на території Росії, націлюючись на великі нафтопереробні заводи та експортні термінали, щоб перекрити енергетичні доходи, які фінансують військову машину Москви. Однак російська кампанія проти України є набагато ширшою та більш смертоносною.
У українських містах наслідки цього видно у затемнених сходових клітках та холодних квартирах.
25-річна Анна Дзеблюк розповіла, що непередбачувані відключення електроенергії та перебої з водопостачанням порушили її звичний розпорядок дня. Вона запасає заряд акумуляторів на випадок надзвичайних ситуацій, зігріває ліжко грілкою під час 10-хвилинних проміжків, коли є світло, і підлаштовує графік прийому їжі під час, коли увімкнено світло — навіть якщо це північ і вона не голодна.
«Це дивно, адже дім перестає бути для тебе безпечним місцем, — сказала вона. — Увечері, коли я повертаюся додому мені здається, ніби я повертаюся до якогось підвалу».
Джерело: nytimes.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram