Посли заявляють, що їхня присутність є потужним сигналом солідарності та підтримки на тлі ескалації російських ударів і погроз Погроза з боку Москви була категоричною.
Західні дипломати повинні негайно покинути українську столицю — Київ. Якщо вони цього не зроблять, то опиняться «у смертельній небезпеці».
У заяві також зазначалося, що Росія не нестиме відповідальності за будь-які «потенційні негативні наслідки», якщо її пораду проігнорують.
Європейські дипломати в Києві минулого місяця відреагували на погрозу Кремля гучним презирством.
Посол Данії в Україні Томас Лунд-Серенсен написав у соцмережах, що залишається в місті.
Так само вчинили посли Німеччини, Італії, Іспанії, Швеції, Франції, Польщі та Естонії. Навіть американці дали зрозуміти, що нікуди не підуть.
Виступаючи у своєму кабінеті в посольстві, прикрашеному фігуркою козака з «Лего», Лунд-Серенсен зазначив, що росіяни намагаються налякати європейців, аби підірвати підтримку України.
«Це когнітивна війна. Ці атаки тривають вже давно. Вони намагаються вплинути на громадську думку в моїй країні. Звісно, ми залишимося тут», — сказав він.
Посол визнав, що в його роботі трапляються страшні моменти, які переживають усі мешканці Києва.
«Якщо вам не страшно, коли за кілька хвилин влучає 10 балістичних ракет, вам, мабуть, варто звернутися до фахівця», — сказав він, але додав: «Є різниця між перебуванням у незручних ситуаціях і ситуаціях, що загрожують життю.
Якщо не приймеш душ, то що з того?» Рішення залишитися в місті, що перебуває під обстрілом, не позбавлене ризику.
У п’ятницю безпілотник врізався в лікарню в центрі Києва — Інститут ортопедії та травматології, що розташований за кількасот метрів від місця роботи Лунда-Серенсена.
Вибух було чутно за кілька миль навколо.
З серпня Росія різко посилила свої атаки, запускаючи ракети та сотні безпілотників з реактивними двигунами.
Постраждали також великі міські центри, такі як Харків та Одеса.
Кремль, який, здається, розчарувався через відсутність прогресу на полі бою, посилив свою тотальну кампанію проти цивільного населення.
Він націлився на мости через Дніпро, теплоелектростанції та підстанції, а також на потяги та залізничні вокзали. Відключення електроенергії тривають майже весь день. Минулого тижня 24 години не було води. Бомбардування досягли історичного центру Києва, де розташовано багато посольств.
У вересні удар влучив у будівлю за кількасот метрів від посольства Німеччини.
У жовтні 2022 року візовий відділ посольства було пошкоджено під час атаки, в результаті якої загинуло вісім осіб.
У 2025 році дві ракети впали на автостоянку поруч із будівлею делегації ЄС. Смертоносні металеві куби пробили перший поверх будівлі, розбивши броньовані вікна. Удар стався на світанку, до того, як співробітники прийшли на роботу. Ніхто не постраждав.
Цього вересня за 500 метрів від будівлі вибухнув дрон. Уламки зруйнували дев’ятий поверх, зваливши скло, стельові панелі та вентиляційну систему.
«Я була на нараді з сімома колегами. Ми вибігли в коридор», — розповіла Катаріна Матернова, посол ЄС у Києві.
«Я ніколи в житті не чула нічого такого гучного. Піднімалися стовпи диму. Це було шокуюче».
Зараз делегація укріплює свої зовнішні стіни мішками з піском. У коридорах розставлено м’які сидіння, якими співробітники можуть користуватися під час повітряних нальотів. Є розкладні ліжка та додаткові душові кабіни.
На запитання, чи Кремль прагне вбити дипломатів, а не просто трохи їх налякати, Матернова відповіла цитатою з «Пастки-22» — знаменитого сатиричного роману Джозефа Геллера.
«Як каже Йоссаріан: „Вони намагаються мене вбити! Вони кидають на нас бомби!“ Я вважаю, що це попереджувальні постріли. Вони [росіяни] стають дедалі нахабнішими й безсердечнішими». Вона додала, що стратегічною метою Володимира Путіна є знищення ЄС. Вона охарактеризувала останню погрозу Росії як «залякування», зроблене в надії, що деякі дипломати з країн «глобального півдня» можуть покинути Київ.
Тим часом місто ледь витримує навантаження.
«Інтенсивність атак набагато вища, ніж минулого року, а відключення електроенергії починаються раніше. У нашій будівлі немає води. Слабким місцем сучасного міста є його каналізаційна система», — сказала вона.
Поки столиця готується до зими, посли зазначають, що їхня подальша присутність є потужним сигналом солідарності з керівництвом України, яке перебуває в скрутному становищі.
«Вони дякують нам за те, що ми тут», — зазначила Лунд-Серенсен.
Інший посол додав: «Ми всі хотіли б залишитися. Ми усвідомлюємо, що наша присутність є політично та психологічно важливою для України та її стійкості».
Посол зазначив, що, на його думку, росіяни не наносять ударів по закордонних представництвах «навмисно».
Він вважав, однак, що «рано чи пізно» дипломат загине від дрона, який «впаде не в те місце» — такий інцидент занурить уряд цієї країни в кризу, оскільки вона буде розмірковувати, як реагувати на насильство Путіна та його зневагу до міжнародного права.
Для прем’єр-міністрів та президентів, які приїжджають з візитом, подорож до Києва та з нього стала небезпечнішою.
Аеропорт столиці закритий з часу вторгнення 2022 року. Єдиними варіантами є поїзд або автомобіль. Під час нещодавньої подорожі з Польщі посланець розповів, що йому двічі довелося виходити зі свого залізничного купе через нальоти дронів.
«Я півтори години сидів у лісі. Персонал поїзда дав мені печиво», — розповів він.
Часті повітряні тривоги та атаки на мости порушили роботу посольства та ускладнили місцевим українським співробітникам добиратися на роботу, додав він.
Посол визнав: «Я живу в привілейованих умовах. Пролунає сигнал тривоги — і я йду спати в підвал. Українці адаптували свої протоколи безпеки. Але це набагато незручніше. Є певна нервозність».
Матернова розповіла, що під час російських ударів вона спить на матраці у ванній кімнаті свого готельного номера.
Вона зазначила, що мільйони українців змушені робити те саме — ночувати в бомбосховищах, коридорах та на холодних підлогах станцій метро.
«Немає нічого смішного в тому, щоб використовувати зиму як зброю масового знищення», — написала вона на початку цього року після того, як представник Кремля висміяв її фотографію в піжамі.
Київ класифікується як місце служби з важкими умовами. Західні посли зазвичай залишаються там на два роки, відірвані від родин.
Лунд-Серенсен зазначив, що не можна сказати, ніби існує «черга» колег, які хочуть працювати в Україні, але знайшлося достатньо «відповідних людей», які зголосилися добровільно.
«Як дипломату, мені дійсно важко уявити більш значуще місце призначення, ніж Україна. Її боротьба проти Росії є особистою справою для мене та моєї країни», — сказав він.
У вихідні посол відпочиває, вирушаючи в довгі велосипедні прогулянки.
Матернова розповіла, що їй подобається займатися скандинавською ходьбою в ботанічному саду, а також відвідувати сауни та вечеряти з друзями.
«У Києві неймовірний вибір чудових ресторанів. Одне з того, за чим я сумуватиму найбільше, — це його кулінарна сцена. І цей настрій «все можна». Усе можливо. Це великий контраст із Брюсселем», — сказала вона.
Джерело: www.theguardian.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram