Як Меланія Трамп стала несподіваною дипломатом у питанні України

І Москва, і Київ стверджують, що команда пані Трамп була рушійною силою евакуації міста, яке перебувало в облозі. Крім того, в їхніх інтересах було забезпечити їй гуманітарну перемогу.

Після майже п’яти років війни Росія та Україна зараз згодні принаймні в одному: вони повинні дбати про те, щоб Меланія Трамп була задоволена.

Минулого місяця пані Трамп, перша леді, виявилася несподіваною дипломаткою, коли оголосила про локальне перемир’я, яке дозволило б евакуювати сотні людей з Олешок — міста на лінії фронту, окупованого Росією, яке опинилося на межі голодної кризи.

Шестиденне перемир’я, перше такого роду з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, стало результатом нетрадиційного втручання у зовнішню політику з боку американської першої леді. Це було тим більш примітним для дружини президента, яка час від часу зникала з поля зору громадськості й рідко коментує міжнародні справи.

Це також відповідало її останнім зусиллям щодо формування іміджу гуманітарної діячки, зокрема завдяки її участі в кампанії з повернення дітей з Росії до України.

Точна роль пані Трамп у переговорах щодо перемир’я залишається неясна. У четвер під час зустрічі в Білому домі з невеликою делегацією представників Росії та України вона вперше публічно розповіла про свої зусилля.

Перша леді зазначила, що дізналася про ситуацію в Олешках у вересні. Вона представила себе як особу, яка була тісно залучена до деталей евакуації, заявивши, що перевіряла плани розмінування, стан доріг, транспортні засоби та медичні ресурси. Пані Трамп сказала, що доручила своєму раднику Марку Бекману, кінопродюсеру без дипломатичного досвіду, працювати з українськими та російськими чиновниками.

Після евакуації минулого тижня російські та українські чиновники наполягали, що перша леді та її команда, включаючи пана Бекмана, протягом кількох тижнів вели переговори з обома сторонами і відіграли вирішальну роль у досягненні остаточної угоди. Україна публічно закликала надати місту термінову допомогу та зверталася по допомогу до різних організацій, зокрема до Міжнародного комітету Червоного Хреста, коли в ситуацію втрутилася перша леді.

Зрештою, уряди України та Росії вирішили, що в їхніх інтересах співпрацювати з пані Трамп і забезпечити їй гуманітарну перемогу. Це дозволило б вирішити дві проблеми: подолати катастрофу в Олешках, яка дедалі поглиблювалася, та, ймовірно, полегшити їхні стосунки з непередбачуваним чоловіком пані Трамп — президентом Трампом.

Так само, як і у взаємодії з паном Трампом, обидві сторони, здається, знають, чого очікують від співпраці з його дружиною, і докладають чималих зусиль, щоб якомога частіше згадувати ім’я пані Трамп. Після евакуації російські та українські чиновники, які очолювали ці зусилля, щедро хвалили її, називаючи її незамінною для цієї місії.

У четвер у Білому домі Кірілл Дмитрієв, посланець Кремля, заявив, що пані Трамп забезпечила, щоб «домовленості перетворилися на дії, а дії залишалися мудрими». Він подарував їй малюнок від 11-річного хлопчика, який, за його словами, вирішив покинути Олешки й оселитися в Росії. На малюнку було три слова: «Я люблю Меланію».

Під час виступу пані Трамп пан Дмитрієв сидів поруч із Давидом Арахамією, головою правлячої фракції у Верховій Раді України. Таким чином, провідні посланці президента Росії Володимира В. Путіна та президента України Володимира Зеленського опинилися пліч-о-пліч у той час, коли війна між їхніми країнами загострюється, а її кінця не видно.

Пан Дмитрієв, який керує провідним державним інвестиційним фондом Росії, очолював зусилля Кремля з просування бізнес-угод з адміністрацією Трампа та домагався під час цих переговорів скасування санкцій щодо свого фонду.

Після виступу пана Арахамії Дмитро Любінець, український омбудсмен з прав людини, вручив пані Трамп гуманітарну нагороду. Президент Зеленський нагородив пані Трамп Орденом принцеси Ольги I ступеня — найвищою нагородою, яку Україна може присвоїти жінці.

Пан Путін та його речник також неодноразово дякували пані Трамп за її гуманітарну діяльність.

Зусилля пані Трамп були не єдиними, спрямованими на досягнення перемир’я. Папа Лев XIV також домагався перемир’я, зокрема, зателефонувавши пану Путіну з лікарні, де понтифік одужував після операції. Українські чиновники зазначають, що значна частина роботи вже була виконана до втручання папи.

«З усією повагою до всіх інших сторін — ми дуже вдячні за особисті телефонні дзвінки папи до президента Російської Федерації та окремо вдячні за дзвінок до нашого президента», — сказав пан Любінець після евакуації. «Але на той момент, коли все це відбувалося, це був уже завершальний етап».

Подія у Білому домі продемонструвала, на що готові піти Україна та Росія, аби догодити пані Трамп, оскільки обидві країни відчайдушно намагаються завоювати прихильність Вашингтона. Подія у четвер передувала окремій серії зустрічей, які адміністрація Трампа проведе наступного тижня в Об’єднаних Арабських Еміратах. Ці мирні переговори стануть першими з лютого, в яких братимуть участь усі три країни.

Деякі спостерігачі задаються питанням, чи може успіх короткочасного перемир’я в районі Олешків стати заходом для зміцнення довіри, оскільки США прагнуть відновити переговори з метою припинення війни.

Кремль попередив, що це була конкретна гуманітарна операція і що наразі не планується негайна евакуація інших обложених міст, хоча зусилля з забезпечення їжею та доглядом людей, які вирішили залишитися в Олешках, можуть тривати. А пан Зеленський вказав на нещодавні російські атаки як доказ того, що Москва не розглядає коротке перемир’я як крок до укладення будь-якої ширшої угоди.

Останніми днями Росія завдала потужних ударів по енергетичній мережі України, зануривши великі міста, зокрема столицю Київ, у темряву. Це посилило побоювання, що майбутня зима може стати для України найважчою за весь час війни.

Також цього тижня внаслідок російського удару плануючою бомбою по школі, яка використовувалася як гуманітарний центр на півдні України, загинуло щонайменше 42 людини, а ще 30 досі вважаються зниклими безвісти. Цей напад, судячи з усього, стане одним із найсмертоносніших ударів по цивільному населенню за весь час війни.

Пан Любінець наголосив, що «не було жодних домовленостей щодо політичних кроків» у пошуках шляхів врегулювання війни.

Хоча в Білому домі він висловив похвалу першій леді та пану Бекману, пан Любінець тактовно натякнув, що будь-які переговори будуть складними, і попросив про більшу підтримку з боку США, оскільки останніми тижнями пан Трамп відкрито висловлював прихильність до Росії.

«Іноді ваше бачення виходить за межі політики», — сказав він пані Трамп. «У мене є лише одне прохання від усього українського народу: будь ласка, продовжуйте свою чудову роботу та підтримуйте Україну».

Пан Лубінець розповів, що вперше дізнався про кризу в Олешках у лютому минулого року, коли до його офісу почали надходити численні прохання допомогти організувати евакуацію або доставку продовольства. Цей процес почав справді набирати обертів «лише після того, як до справи долучилася Меланія Трамп», — зазначив він.

Головною перешкодою було встановлення довіри до того, що перемир’я буде дотримано. Пан Любінець запропонував стати першим українським чиновником, який під час війни відправиться разом зі своєю російською колегою на окуповану територію. Він припустив, що його особиста участь у місії — яку він зрештою здійснив — гарантувала б, що Росія зрозуміє: Україна не відкриватиме вогонь.

«Американській стороні сподобалася ця ідея», — сказав він, додавши, що пропозиція була зроблена в той час, коли пані Трамп щодня отримувала брифінги щодо переговорів.

Пан Лубінець та його російська колега Яна Лантратова підписали окремі документи — його українською, а її російською — про домовленість щодо тимчасового перемир’я. Вашингтон виступив гарантом. Після того як перемир’я набуло чинності рано вранці 27 жовтня, українські та російські представники зустрілися в режимі онлайн, щоб проконтролювати його дотримання, і дійшли згоди, що воно дотримується. Це дозволило їм приступити до розмінування території, а згодом — до евакуації.

Микола Білієсков, політичний аналітик організації «Come Back Alive», яка підтримує українські збройні сили, зазначив, що евакуація стала «рідкісним випадком, коли інтереси всіх сторін збіглися».

Він додав, що навряд чи воюючі сторони зможуть «повторити цей локальний успіх у рамках цих масштабних переговорів».

Проте, додав він, «у нас немає вибору — нам доведеться танцювати цей танець».

Джерело: nytimes.com