Київ зазнав ракетного удару з боку Росії

У ніч на вівторок Росія знову атакувала Київ балістичними ракетами, в результаті чого загинула щонайменше одна людина, а десять отримали поранення. Українські війська атакували російський склад боєприпасів у окупованій Луганській області, що спричинило серію вибухів.

У ніч на вівторок Росія знову атакувала Київ балістичними ракетами, в результаті чого загинула щонайменше одна людина, а десять отримали поранення.

Російський повітряний удар влучив у університетський містечко та бригаду медиків швидкої допомоги. У результаті атаки загинула щонайменше одна людина, а десять отримали поранення, повідомив мер Києва Віталій Кличко. Більшість поранених — студенти, дев’ятьох людей доправлено до лікарні.

За словами Кличка, під час удару також отримали поранення працівник швидкої допомоги та медичний технік.

Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що Росія завдала удару по університетському містечку в Києві, а також по околицях відомого київського парку «Кіото» та житлових будинках.

Журналісти видання The Kyiv Independent повідомили з місця подій, що приблизно о 21:45 Подільський та Оболонський райони струсонули гучні вибухи.

Лише за кілька хвилин до цього ВПС України попередили, що в напрямку Києва рухаються балістичні ракети.

Кличко повідомив, що в Деснянському районі поблизу станції метро було чутно вибухи, а один автомобіль отримав пошкодження.

Також під час атаки постраждали два медичні заклади в Дніпровському районі. За словами Кличка, в одній із лікарень, що потрапила під обстріл, ударна хвиля розбила вікна відділення інтенсивної терапії. Вікна розбилися також у другому медичному закладі.

За повідомленням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), у районі, де було знайдено тіло однієї людини, частково зруйнувався також триповерховий комерційний будинок.

За інформацією військової адміністрації міста Києва, також було пошкоджено будівлю школи, розташовану в цьому районі.

«У Деснянському районі були пошкоджені будівлі університетського містечка, гуртожитки та сусідні житлові будинки», — повідомила ДСНС.

Через кілька годин, посеред ночі, Київ зазнав нової хвилі ударів балістичними ракетами.

Журналісти «Kyiv Independent» повідомили, що за місцевим часом приблизно о 3:30 у місті знову пролунали вибухи. Протягом трьох хвилин місто струсонуло щонайменше сім вибухів. Вони сталися через кілька хвилин після того, як Повітряні сили України попередили, що російські балістичні ракети рухаються в напрямку столиці.

Приблизно через 15 хвилин Київ знову струсонув ще один вибух, про який попередження не надходило.

Повний масштаб збитків, спричинених другою хвилею ракетних ударів, поки що невідомий.

У заяві, зробленій на початку ночі, Зеленський засудив російський напад на Київ і повторив заклик до союзників надати Україні засоби протиповітряної оборони.

«Російські балістичні ракети влучили в територію університету в Києві та його околиці — фактично в університетський містечко, парк «Кіото», район поблизу станції метро та житлові будинки», — написав він у соціальній мережі X. «Саме в таких умовах, коли загроза є постійною, атаки можуть відбутися в будь-який момент, а мішенями можуть стати міста та села, затримка з постачанням Україні засобів протиповітряної оборони сприяє терору», — додав Зеленський.

Росія продовжує атакувати цивільну інфраструктуру українських міст, одночасно продовжуючи бойові дії на фронті.

Київ, населення якого становить три мільйони, протягом останніх місяців зазнає постійних ударів російських балістичних ракет, оскільки Москва використовує прогалини в системі протиповітряної оборони України. У той час як наступ Росії на фронті сповільнився, країна обрала стратегію масштабних повітряних ударів, які становлять загрозу для цивільного населення.

В результаті атаки російських балістичних ракет на Київ у ніч на 14 жовтня загинуло п’ятеро людей, а 25 отримали поранення. Вночі проти 22 жовтня в Києві відбувся ще один російський ракетний удар, в результаті якого загинула щонайменше одна людина, а 24 отримали поранення. Під час цього удару проти міста також було застосовано касетні боєприпаси.

Україна атакувала російський склад боєприпасів в окупованій Луганській області

У ніч на вівторок українські війська атакували російський склад боєприпасів, розташований в окупованій Луганській області, де пролунали вибухи, повідомили спільні медіаканали, що висвітлюють військові події.

За даними українського моніторингового каналу Exilenova+, під час повітряного удару поблизу міста Хрустальний, що тривав кілька годин, українські війська використовували ударні дрони.

Хрустальний окупований російськими військами та їхніми поплічниками з 2014 року і розташований приблизно за 65 кілометрів на південний захід від міста Луганська.

Українські війська регулярно наносять удари по військових об’єктах у глибині тилу Росії та на окупованих територіях, щоб зменшити здатність Москви продовжувати війну.

Незалежне російське ЗМІ «Астра» повідомило, що в понеділок у місті Воронеж на південному заході Росії в результаті атаки українських дронів, ймовірно, було вражено хімічний завод, що виробляє товари подвійного призначення. За інформацією видання, дрон також вразив бізнес-центр у Воронежі, а під час триваючої атаки дронів повідомлялося про вибухи та пожежі по всьому місту.

За словами української демографа, з кожним місяцем війни кількість тих, хто повертається додому, зменшується

Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя України Елла Лібанова заявила в понеділок, що з кожним місяцем війни зменшується кількість українців, які виїхали за кордон і готові повернутися до України, оскільки вони пристосовуються до життя за кордоном.

Наразі за кордоном перебуває близько п’яти мільйонів українців, третину з яких становлять діти та підлітки.

«За даними Євростату, станом на 30 червня в країнах Європейського Союзу під тимчасовим захистом перебувало 4,4 мільйона українців. Ще близько 600 000 осіб перебувають в інших країнах поза межами Європейського Союзу. Це, насамперед, Канада, Велика Британія та, в меншій мірі, Молдова. Це означає, що загалом їх близько п’яти мільйонів», — розповіла Лібанова.

Вчена додала, що третину цієї кількості становлять діти та підлітки віком до 18 років, а лише шість відсотків — люди старші за 65 років.

За словами демографа, у 2022 році можна було прогнозувати, що з українців, змушених виїхати за кордон через повномасштабну війну, повернеться приблизно 50 відсотків. Наразі, за її оцінками, можна умовно розраховувати на те, що після закінчення війни до України може повернутися третина.

Водночас Лібанова наголосила, що кожен місяць війни впливає на те, скільки громадян України готові повернутися на батьківщину.

«З кожним місяцем, поки триває війна, повертається дедалі менше людей. Адже дедалі більше людей пристосовується до життя там, а тут дедалі більше руйнувань. Якщо подивитися на частку наших жінок віком 20–64 років, то 70 відсотків із них працюють за кордоном. Це абсолютно неймовірний показник для мігрантів першої хвилі. Тому, якщо жінка вже працює там, а дитина відвідує школу, дитячий садок, коледж чи університет і опанувала мову, то з поверненням до України виникають проблеми», — розповіла науковиця.

Демограф не виключив, що після закінчення війни та скасування заборони на виїзд чоловіків з країни в Україні може виникнути друга хвиля еміграції.

«Чоловіки повертаються з фронту, де отримували гідну зарплату. У цивільному секторі ж ніхто не пропонує їм нічого навіть близько такого. Натомість за кордоном на них чекає дружина, яка вже влаштувалася, та дитина, у якої є перспективи на краще майбутнє», — пояснила Лібанова.

«Уніан» зазначив, що, за даними завідувача відділом Інституту демографії Національної академії наук України Дмитра Шушпанова, у першій половині 2026 року в Україні народилося лише 73 000 дітей. Шушпанов зазначив, що це на 17 відсотків менше, ніж минулого року. Крім того, Шушпанов зазначив, що такого стрімкого падіння народжуваності в попередні роки не спостерігалося.

Також раніше повідомлялося, що, за словами Лібанової, частина українських біженців планує повернутися на батьківщину, побоюючись, що в Європейському Союзі до влади прийдуть праві партії, які почнуть ставитися до українців як до людей п’ятого сорту.

Демограф висловив думку, що програми уряду України щодо повернення громадян мають інформаційний та комунікативний характер і, по суті, це все, що влада може зробити на даний момент. Водночас Лібанова вважає, що європейці, можливо, все ж таки зацікавлені в українських біженцях, оскільки, за її словами, підприємствам бракує робочої сили.

Комісія ООН визнала атаки на енергетичну інфраструктуру України військовими злочинами

Незалежна слідча комісія ООН повідомила в понеділок, що Росія вчиняє військові злочини та злочини проти людяності, атакуючи цивільну інфраструктуру України, серед якої є життєво важливі енергетичні системи.

Російські війська атакують енергетичну інфраструктуру України з перших місяців війни у 2022 році, але на початку минулої зими ці атаки значно посилилися, через що мільйони українців були змушені мерзнути в темряві у своїх домівках.

У новому звіті незалежної міжнародної слідчої комісії ООН щодо України, опублікованому в понеділок і поширеному телеканалом CNN, зазначається, що атаки були навмисними та відповідали державній політиці Росії, спрямованій на позбавлення цивільного населення життєво необхідних енергоресурсів і заподіяння йому страждань.

«Російські командири, які віддали наказ про ці атаки, знали, що об’єкти теплопостачання, які стали мішенями, є життєво необхідними для цивільного населення, особливо взимку», — йдеться у звіті, поданому до Генеральної Асамблеї ООН.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіха зазначив, що звіт підтверджує те, що українці переживають уже протягом багатьох років.

«Систематичні атаки Росії на цивільну енергетичну інфраструктуру є військовими злочинами та злочинами проти людяності», — наголосив міністр.

«Росія навмисно залишила мільйони людей без електроенергії, опалення та води, перетворивши холод і темряву на зброю війни», — продовжив Сибіха.

ЗМІ зазначили, що, за даними Києва, масштабні атаки Росії з використанням дронів та ракет минулої зими в найпостраждаліших регіонах знизили потужність українських теплоелектростанцій на 70 відсотків. Ситуацію погіршила надзвичайно холодна зима, під час якої температура повітря неодноразово опускалася до 30 градусів морозу.

Примітно, що Рада з прав людини ООН створила комісію лише через кілька днів після того, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

У своєму останньому звіті комісія описує тяжкі наслідки тривалого перебування в умовах холоду для цивільного населення України, зазначаючи, що медичні заклади країни зареєстрували випадки смерті внаслідок низьких температур у домівках і навіть у лікарнях.

У звіті комісії ООН також згадуються кілька високопоставлених російських чиновників, які несуть найбільшу відповідальність за дії, які в документі визначено як військові злочини та злочини проти людяності.

У звіті зазначається, що лідер російського режиму Володимир Путін зробив кілька заяв щодо наказів атакувати енергетичну інфраструктуру України.

Також у звіті стверджується, що докази, зібрані протягом останніх років, вказують на те, що за планування та керівництво цими атаками відповідали колишній міністр оборони Росії Сергій Шойгу та його наступник Андрій Белоусов. А також начальник Генерального штабу Валерій Герасимов.

У статті нагадується, що Міжнародний кримінальний суд раніше видав ордери на арешт Путіна, Шойгу та Герасимова у зв’язку з підозрами у військових злочинах та злочинах проти людяності.

«З настанням холодів в Україні Росія дала чітко зрозуміти, що має намір продовжувати тероризувати свого сусіда», — зазначило видання CNN, яке опублікувало цей звіт.

У звіті згадується серпнева заява Міністерства оборони Росії, в якій повідомлялося про атаки на енергетичну інфраструктуру України та зазначалося: «Взимку ви замерзнете».

CNN також наголосило, що через гостру нестачу ракет протиповітряної оборони Україні дедалі важче захищатися від цих масштабних атак.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово звертався до західних союзників Києва з проханням поставити більше боєприпасів і наголошував, що головним джерелом занепокоєння є майбутня зима.

Зеленський і Мадіс обговорили питання досягнення миру в Україні

Президент України Володимир Зеленський у понеділок обговорив із щойно обраним президентом Естонії Улле Мадісом питання досягнення миру в Україні та наголосив на важливості участі Європи в мирних переговорах, повідомляє українське інформаційне агентство «Укрінформ».

«Я поспілкувався з щойно обраним президентом Естонії. Привітав Улле Мадіса з вступом на посаду. Україна завжди бажає народу Естонії лише успіхів та досягнення всіх цілей», — сказав Зеленський.

Глава держави висловив Естонії подяку за необхідні та доречні заяви.

«Підтримка Естонії у всіх сферах триває. Естонія також уважно стежить за дипломатичними зусиллями, спрямованими на досягнення миру», — зазначив глава держави.

Зеленський ознайомив Мадіса з подробицями переговорів в Осло та взаємодією з американською стороною після їхньої зустрічі в Росії.

«Домовлено про проведення тристоронньої зустрічі на рівні робочих груп уже в листопаді, і важливо, щоб цю зустріч не відкладали. Україна готова до переговорів у будь-який час, і наша позиція така: чим раніше почнуться переговори, тим краще. Звісно, як і Естонія та інші партнери, ми завжди виступаємо за те, щоб у переговорах була представлена й Європа. Європа має мати право голосу в усіх форматах, які можуть принести реальні рішення», — наголосив Зеленський.

Сторони також обговорили наслідки російських атак, зокрема на енергетичний сектор та залізницю України.

«Росія цілеспрямовано намагається знищити наші локомотиви, тому будь-яка підтримка для поповнення нашого рухомого складу є великою допомогою», — зазначив президент України.

Мадісе повідомив у соцмережах, що підтвердив всебічну підтримку України з боку Естонії.

Джерело: err.ee