Наскільки Україна залежить від підтримки США — чи зможе Київ обійтися без неї?

Останнім часом у відносинах між США та Україною спостерігається період плутанини: президент США Дональд Трамп різко розкритикував свого українського колегу Володимира Зеленського за те, що той не зміг домогтися припинення війни шляхом переговорів, а Київ звинуватив Вашингтон у відмові надати ключову військову підтримку.

Потім Трамп відправив свого посланця до Норвегії та Росії, щоб спробувати просунути мирний процес, але Вашингтон повернувся лише з планом відновлення тристоронніх переговорів.

Тим часом смертоносні російські атаки тривають, а Україна висловлює занепокоєння щодо тріщин у підтримці з боку США.

Останні напруження — далеко не перша сутичка між Києвом і Трампом, який розпочав свій другий термін із припинення допомоги Україні у веденні війни. Відтоді Європа взяла на себе фінансові зобов’язання, а Київ стрімкими темпами розбудовує власну оборонну промисловість.

Тож наскільки Україна все ще покладається на підтримку США? І чи зможе вона продовжувати боротьбу без неї?

Експерти зазначають, що США можуть застосувати до Києва три основні важелі тиску — економічний, військовий та політичний — у прагненні домогтися певної капітуляції України, щоб покласти край війні, розпочатій Росією.

Економічний: допомога Україні вже скорочена

Адміністрація Трампа призупинила надання нових пакетів допомоги Україні на початку 2025 року.

До цього США надіслали Україні допомогу на суму щонайменше 131,5 млрд доларів , що, за даними Кільського інституту світової економіки — німецького аналітичного центру, який відстежує військову допомогу Україні, — досі робить їх найбільшим окремим донором з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Частина озброєння від американських виробників, закупленого за часів адміністрації Байдена, досі надходить до України, але багато з цих контрактів уже виконано.

За даними Кільського інституту, країни та інституції Європейського Союзу як блок зараз випереджають США за загальним обсягом допомоги, надавши щонайменше 228,5 млрд доларів з 2022 року.

Серед держав ЄС найбільший обсяг військової допомоги надали Німеччина, Данія, Нідерланди та Швеція. Значну частину військової допомоги з-поза меж блоку також надали Велика Британія та Норвегія.

Значна частина допомоги надходить у формі закупівлі союзниками по НАТО зброї американського виробництва, яку вони потім передають Україні.

Однак такі європейські поставки зброї все ще потребують дозволу Пентагону, що дає адміністрації Трампа ще одне джерело впливу.

У п’ятницю Зеленський порушив питання критичної нестачі в Україні перехоплювачів «Патріот» американського виробництва, заявивши: «Поставка перехоплювачів для захисту від російських балістичних ракет досі затримується. Ми чекаємо на перехоплювачі, про які вже було домовлено, але вони все ще не надходять».

Минулого тижня в України закінчилися перехоплювачі «Патріот» — одна з небагатьох оборонних систем, здатних збивати балістичні ракети, — що зробило її набагато вразливішою до російських атак.

Жодна з балістичних ракет, що влучили в Київ у ніч на четвер, не була перехоплена — це свідчить про те, що запаси «Патріотів» досі вичерпані або критично низькі. Зеленський заявив CNN через кілька годин після того нападу, що в цей критичний момент Україна насамперед потребує від своїх союзників двох речей: «Не скасовувати санкції проти Путіна… (та) надати нам кращі ракети».

З огляду на те, що ці замовлення на озброєння є справжнім благом для американських оборонних компаній, аналітики вважають малоймовірним, що будь-яке уповільнення чи блокування закупівель триватиме довго.

Військова сфера: обмін розвідданими та супутниковий інтернет

Хоча фінансова підтримка з боку США різко скоротилася, Україна все ще значною мірою покладається на американську розвідку та технології.

У неї немає альтернативи таким унікальним американським системам, як зенітні ракети «Патріот», військова версія супутникового інтернету «Starlink» Ілона Маска під назвою «Starshield» та передові технології попередження про ракетні атаки.

«Цього немає у європейців, і вони цього не мають, тому що ми (США) протягом останніх 30 років казали їм не розробляти це… бо вони можуть покладатися на нас», — сказав Макс Бергманн, директор програми з питань Росії у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень, аналітичному центрі у Вашингтоні.

«Ми опинилися в ситуації, коли Америка доводить усім у Європі, що на неї просто не можна покладатися», — сказав Бергманн у коментарі CNN.

«Це може мати справді руйнівні наслідки для України в тому сенсі, що може спричинити колосальні економічні збитки, величезні втрати серед цивільного населення та відтік цивільних осіб», — зазначив він. «Але я сумніваюся, що це насправді зламає волю України до боротьби».

Раніше цього тижня Зеленський заявив, що неодноразово Україна не отримувала від розвідки США попереджень про балістичні удари. Це призвело до того, що російські ракетні удари наносилися без звичних сирен повітряної тривоги, які попереджають мешканців про необхідність сховатися в бункери, і, за словами українських чиновників, внаслідок цього загинуло більше цивільних осіб.

Державний департамент США та сам Трамп заперечили, що обмежували обмін розвідданими.

У вівторок ввечері Зеленський заявив, що обмін розвідданими зі Сполученими Штатами «тепер знову працює».

Міністерство оборони країни повідомило в суботу, що повний доступ до системи «Starshield» було відновлено, хоча одразу не було зрозуміло, чи відчуватиметься відновлення швидкості передачі даних «Starshield» по всій країні. Одне джерело на місці подій у Донецькій області України повідомило CNN у суботу вранці, що швидкість у їхньому районі й надалі обмежувалася 160 кілометрами на годину.

Ці обмеження, які заважають руху будь-яких військових засобів, що рухаються з високою швидкістю, ускладнювали українським перехоплювальним дронам захист від російських атак і порушували хід українських військових операцій у багатьох районах лінії фронту, заявили українські чиновники.

Трамп та деякі з його високопосадовців заперечили, що дзвонили з проханням обмежити використання Україною сервісу Starshield, не надавши при цьому жодного чіткого пояснення того, що насправді сталося. Раніше цього тижня Трамп заявив, що не мав до цього стосунку.

Однак Маск заперечив, що вживав односторонніх заходів, зазначивши у дописі в соцмережах, що «будь-які обмеження швидкості чи використання визначаються американськими збройними силами і, зрештою, президентом США».

У дописі, опублікованому в суботу, Маск звинуватив українські збройні сили у порушенні умов користування «Starlink» через використання системи для «наступальних ударів дронів з метою вбивства людей».

«Цю лазівку було усунуто минулого тижня», — додав він, при цьому наголосивши, що Starshield є окремою системою, яку контролює уряд США.

Маск також підкреслив залежність України від цієї служби, зазначивши, що вона «залишається критично важливою для оборони України», і стверджував, що у разі відключення Starlink «українська лінія фронту негайно завалиться».

Радник Зеленського Сергій Бескрестнов заперечив звинувачення Маска в тому, що Україна використовує комерційний сервіс для вбивства людей, зазначивши, що обмеження швидкості та недоступність сервісу на території Росії роблять Україну «фізично нездатною використовувати комерційний Starlink» для ударів середньої та великої дальності по Росії.

Експерти зазначають, що в короткостроковій перспективі будь-які подальші перебої чи обмеження у роботі систем, що підтримуються США, ймовірно, завдадуть Україні надзвичайно сильного удару. У довгостроковій перспективі, ймовірно, європейські союзники вкладуть більше коштів у розробку власних систем, щоб допомогти Україні.

«Гадаю, українці, мабуть, не думали, що Сполучені Штати опустяться до такого рівня, зрадять настільки сильно, адже те, що роблять США, насправді не є актом благодійності. … Це послуга, за яку Україна платить гроші», — зазначив Бергманн, коментуючи контракт Києва щодо системи «Starshield» та закупівлю перехоплювачів «Патріот».

«Те, що робить адміністрація, насправді має набагато серйозніші наслідки для загальної надійності США як постачальника технологій та оборонної продукції», — додав Бергманн.

Політика: Надія для Путіна

Аналітики зазначають, що розлад у відносинах між США та Україною має також ширші геополітичні наслідки і може в підсумку стати подарунком для військових зусиль Кремля.

Це відбувається на тлі низки суперечливих кроків адміністрації Трампа цього місяця, зокрема скасування нових санкцій проти Росії ще до їхнього вступу в силу та укладення угоди, що дозволяє Росії експортувати дизельне паливо. Тим часом Кремль поки що не відступив від своїх максималістських вимог щодо припинення війни.

Готовність Вашингтона чинити безпрецедентний тиск на Київ «дає Росії певну надію на те, що якщо вони продовжуватимуть вести цю війну, зрештою рішучість Європи також згасне», — зазначила Натія Сескурія, старша наукова співробітниця з питань Росії та Євразії в Королівському інституті об’єднаних служб (RUSI), британському аналітичному центрі з питань оборони.

Джон Лаф, керівник відділу міжнародних партнерств у Центрі нових євразійських стратегій, дотримувався схожої думки.

«Гадаю, росіяни зараз, мабуть, цілком задоволені тим, яке навантаження всі ці останні події створюють для Європи: вони змусили Трампа чинити тиск на Україну, порушити режим санкцій і не довести до кінця законопроект Ліндсі Грем», — сказав він CNN. «Це лише підкреслює той факт, що Європа та США не мають єдиної позиції».

Трамп прямо пов’язав скасування санкцій із звільненням затриманого американця Стівена Хаббарда, хоча раніше заявляв, що США не дали Москві «нічого в обмін» на його свободу.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі, де назвав його «гуманістом».

Експерти зазначають, що частина напруги — особливо щодо питань, пов’язаних із дизельним паливом, де Трамп звинувачує українські удари по російських нафтопереробних заводах у стрімкому зростанні цін, а не війну з Іраном — може зникнути після проміжних виборів у США. Однак проблема високих цін на бензин та непопулярність війни з Іраном залишатимуться актуальними до кінця президентського терміну Трампа, стверджує Лаф.

Лаф зазначив, що зусилля України щодо продовження атак на російські нафтопереробні заводи стали для Трампа «червоною ганчіркою перед биком». «Це робить Україну легкою мішенню, якщо ти намагаєшся зняти з себе відповідальність за те, що сталося з Іраном».

Джерело: edition.cnn.com