Підземна битва, що розгортається в глибинах українських трубопроводів радянської епохи

Україна та Росія ведуть запеклі підземні бої: солдати пробираються крізь кілометри трубопроводів, щоб опинитися за лінією фронту

На початку року російські війська почали проникати глибоко за українські позиції — на кілька миль і через річку від своїх власних позицій.

Вони не перетинали мінні поля чи лісосмуги, де патрулювали дрони. Вони пройшли під ними.
Це був не перший випадок, коли російські солдати використовували сотні миль газопроводів радянських часів, щоб пробратися за українські позиції, прокласти собі шлях на поверхню та влаштувати раптові атаки. Але поблизу міста Куп’янськ Україна зараз дає відсіч під землею, що призводить до запеклих боїв у темряві, аби зупинити підземне просування росіян.

Протягом історії армії використовували тунелі, щоб ховатися, атакувати позиції ворога та підривати укріплення. Підземна війна зараз повертається — від Гази до Ірану та України.

На полях бою в Україні солдати змушені ховатися під землею, оскільки безпілотники роблять пересування на поверхні надто небезпечним. Масштаби того, що відбувається, стали несподіванкою для багатьох.

«Ми не розуміли масштабів проблеми і не усвідомлювали, скільки ворожих бійців у ній задіяно», — сказав Аббат, позивний заступника командира 13-ї української бригади «Хартія».

Ця бригада очолює українську відповідь у рамках операції під назвою «Велес», на честь слов’янського бога підземного світу. За словами українських військових, солдати тісняться в тунелях діаметром близько 4 футів, ночуючи в бункерах, прорубаних у стінках цих сталевих тунелів. Бої, що ведуться переважно з важких кулеметів, а солдати носять протигази, відбуваються майже в колоні по одному. Запах газу та трупів настільки сильний, що форму доводиться кілька разів прати в оцті, щоб його позбутися.

У кожній країні є мережа підземних трубопроводів — чи то каналізаційні, чи то газопроводи. Однак саме Україна була транзитним пунктом для величезної мережі, яка забезпечувала Центральну та Західну Європу російськими енергоносіями. Українська енергетична компанія «Укрнафта» заявила, що експлуатує 2 000 миль нафтопроводів та 1 900 миль газопроводів.

У 2024 році російські війська використовували газопроводи, щоб протидіяти вторгненню українських сил у Курську область. Вони також використовували трубопроводи, намагаючись прорватися до східного міста Часів Яр та в інші місця.

Бригада «Хартія» ще з минулого року знала, що Росія використовує тунелі, щоб дістатися до нових позицій для запуску атак дронів та проникнути в тил українських військ поблизу Куп’янська. Рух по суші вимагав би переправи через річку та проходження ділянки місцевості, що перебувала під майже постійним спостереженням та обстрілом з дронів і артилерії.

Російські війська пробивали отвори в тунелях і прокопували собі шлях на поверхню, щоб запустити власні дрони, після чого знову зникали під землею.

Спочатку Україна намагалася вражати росіян, коли ті виходили з тунелю, та знищувати відомі виходи за допомогою артилерії або авіаударів. Але коли Україна знищувала вихід, росіяни просто засипали землю навколо пролому і прокопували новий вхід до тунелю.

«Це як гра в «бий крота»: треба бути дуже швидким і мати в повітрі кілька дронів», — зазначає Володимир Деhtyarov, лейтенант і речник бригади «Хартія».

Знищити труби зверху також складно. Зазвичай труби захищені шаром сталі товщиною півдюйма та приблизно 3 футами ґрунту.
До весни українці зрозуміли, що одного лише знищення виходів буде недостатньо.

«Ми мусили відтіснити їх назад у ці тунелі», — сказав 31-річний Аббат.

Запустивши в тунель безпілотний наземний апарат, бійці «Хартії» побачили, що російські війська створили барикади з мішків з піском, розставлені в різних точках споруди та укомплектовані кулеметами. Пізніше вони виявили, що росіяни прокопали бокові та нижні ходи біля цих барикад, щоб створити великі житлові центри, де солдатам доводилося проводити по кілька місяців поспіль.

Україна використовувала безпілотні наземні апарати (UGV), завантажені вибухівкою, щоб підривати барикади, а також важкі кулемети з дистанційним керуванням для обстрілу їх. Іноді безпілотні апарати не могли проїхати повз мішки з піском, землю та трупи. Біля барикад відстань між воюючими військами може становити всього 4 метри.

«Коли ми вбивали одного ворога, одразу ж з’являвся інший», — сказав Аббат. «У тих вузлах було багато людей», — додав він.

«Хартія» повідомляє, що захопила понад 30 росіян на головному маршруті поблизу Куп’янська та його відгалуженнях, а також знищила понад 100.
Незважаючи на небезпеку та всеосяжне відчуття клаустрофобії, українські солдати зізнавалися своїм офіцерам, що часто воліли ці підземні бої війні на поверхні, де безпілотники становлять постійну загрозу.

Сучасні збройні сили часто переходять під землю, коли вогнева потужність робить поверхню надто небезпечною. Під час Першої світової війни всі сторони окопувалися, щоб уникнути артилерійських обстрілів, а британська армія сформувала підрозділи шахтарів, яких прозвали «кротами», щоб прокладати тунелі до німецьких окопів і встановлювати вибухівку.

Під час війни у В’єтнамі В’єтконг використовував мережі тунелів довжиною в милі, щоб ховатися від американської авіації та влаштовувати засідки на американських військових. Спроби США протидіяти цьому, часто залучаючи спеціалізованих солдатів, яких називали «тунельними щурами», здебільшого зазнали невдачі.

Згодом «Хамас» побудував під Сектором Газа понад 300 миль тунелів, які Ізраїль досі не може повністю знешкодити. Іран перемістив свої ядерні та ракетні програми під землю.

Російські та українські солдати, однак, вже тривалий час ведуть підземні бої, які тепер можуть поширитися по всій лінії фронту.

«Підземні операції повертаються як елемент ведення війни, як відповідь на високоточне озброєння, таке як ракети та дрони», — зазначив Марк Кансіан, радник Програми міжнародної безпеки в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.

Солдати дають суперечливі оцінки успішності цієї стратегії — зокрема, спроби Росії прорватися до Часів Яру через трубопроводи зазнали невдачі. Але, за словами Аббата, Москва готує нові підрозділи, спеціалізовані на підземних бойових діях. Старі мережі трубопроводів радянських часів також простягаються глибоко в інші країни регіону, зокрема в країни Балтії та Польщу, військове керівництво яких пильно стежить за розвитком подій в Україні.

Українці облаштували під землею школи, польові госпіталі та командні пункти.

За даними британської військової розвідки, до літа 2022 року Росія збудувала одні з наймасштабніших систем військових оборонних споруд за останні десятиліття. Добре укріплені позиції допомогли Росії відбити український контрнаступ 2023 року.

«Росіяни — майстри копання», — сказав Морті, позивний старшого офіцера в підрозділі безпілотників Хартії. «Усі просто хочуть заглибитися дуже глибоко, дуже глибоко під землю, щоб захистити все від безпілотників».

Джерело: wsj.com