Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України змушують країну переглядати традиційну систему енергопостачання. Замість великих електростанцій і довгих ліній електропередачі все більше впроваджують децентралізовані джерела енергії, такі як менші газові блоки, когенерація, акумуляторні батареї, модульні котельні, відновлювані джерела енергії та резервні системи ближче до споживачів.
Київ розширює мережу розподілених джерел електроенергії і тепла, а також систем накопичення енергії й резервного енергопостачання, щоб зменшити вразливість перед російськими ударами. Проте багато що залежить від реалізації цих задумів на місцевому рівні.
На березень було затверджено комплексні плани забезпечення стійкості для регіонів та обласних центрів, які зосереджені на захисті критичної інфраструктури, розвитку розподіленого енергопостачання, альтернативних джерел енергії та децентралізації теплопостачання. У Києві зазначили, що ці заходи мають довгостроковий характер.
У червні уряд виділив 67,8 млрд гривень (понад 1,5 млрд доларів) на реалізацію регіональних планів, а ще 9,6 млрд гривень додали місцеві бюджети. У липні міністри затвердили механізм виділення додаткових 40 млрд гривень на наступну зиму.
Водночас залишаються виклики у технічній та адміністративній готовності залучати, освоювати фінансування й реалізовувати проєкти. Аналіз 2026 року показав, що лише близько 5% муніципалітетів затвердили місцеві енергетичні плани, що говорить про недостатню спроможність громад до впровадження наявних ресурсів.
Приклад Харкова, який завдяки партнерствам з міжнародними організаціями реалізує проєкти модернізації системи опалення, демонструє важливість адміністративного потенціалу та здатності працювати з міжнародними фінансами. В червні місто уклало угоди з ЄБРР на понад 47 млн євро, зокрема отримало грант від ЄС у 17 млн євро.
Столиця працює над оновленим планом забезпечення стійкості для підтримки життєво важливих послуг під час атак. Київ має переваги масштабу і технічного досвіду, проте цей підхід важко застосувати в менш ресурсних муніципалітетах.
Чернігів підготував інфраструктуру опалення та резервні енергетичні потужності, а в серпні отримав 17 генераторів різної потужності для критичних об’єктів. Втім ключовими залишаються питання швидкості встановлення обладнання, готовності електричних підключень, забезпечення паливом, наявності персоналу для обслуговування і інтеграції в місцеву енергомережу.
Замість повної незалежності міст від національної мережі муніципалітети можуть створювати локальні рівні стійкості для окремих критичних об’єктів, що потребує значної координації, технічних знань та ресурсів. Це підкреслює важливість інституційної спроможності місцевої влади.
Підготовка до зими несе часові виклики: проєкт, завершений пізно, може втратити свою ефективність. Муніципалітети з сильними адміністративними ресурсами рухаються вперед, тоді як інші залишаються залежними від надзвичайної допомоги.
Фінансування концентрується у невеликій кількості міст, у багатьох громадах не вистачає можливостей для ефективного залучення та освоєння коштів. Експерти радять, щоб міжнародна допомога крім обладнання надавала підтримку у вигляді техніко-економічних обґрунтувань, проектування, навчання і управління проєктами.
Державна політика України повинна враховувати складність процедур, щоб не залишати найслабші громади без підтримки. Запропоновано створення регіональних або національних технічних команд, які допомагали б меншим муніципалітетам у реалізації енергетичних проектів.
Таким чином, підтримка стійкості має включати не лише постачання обладнання, а й допомогу у формуванні інституційної спроможності для його ефективного використання. Наближення зими стане випробуванням як для енергетичної інфраструктури України, так і для її адміністративних можливостей.
Джерело: cepa.org
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
