Як швидко Китай засвоює новітні тактики використання дронів, застосовані під час війни в Україні?

Зусилля Пекіна є найбільш систематичними серед усіх зовнішніх держав, але вони мають свої обмеження, оскільки Китай намагається винести уроки з війни, в якій не бере участі.

Згідно з новим аналізом, Китай здійснює найбільш систематичні зусилля серед усіх зовнішніх держав, щоб винести уроки з війни з використанням дронів в Україні, причому військові аналітики та експерти оборонної промисловості зазвичай описують нові бойові тактики вже приблизно через чотири місяці.

Однак, як зазначили Ліллі Мін-Чен Лі та Катерина Бондар у коментарі, опублікованому 7 жовтня вашингтонським Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зазвичай минає рік або більше, перш ніж ці уроки публічно відображаються у навчанні, оснащенні чи структурі сил Народно-визвольної армії (НВА).

Китайські аналітики розглядали цей конфлікт як «живий підручник», зазначили автори. Вони також охарактеризували 2024 рік як «перший рік світової війни дронів», коли і Росія, і Україна застосовували дрони в достатніх масштабах, щоб продемонструвати, як вони змінюють обличчя сучасного поля бою.

Уроки, винесені Китаєм, виходять за межі безпосередньої тактики. Китайські аналітики також досліджували економічні аспекти масового виробництва дронів, способи скорочення ланцюга ураження, дронів з оптоволоконною системою «від першої особи» (FPV), які важче заглушити, та багаторівневу оборону проти морських і повітряних дронів.

Вони також вивчали, як слід організовувати підрозділи дронів, як промисловість може продовжувати виробляти дрони у великих кількостях і чи працюють на практиці такі концепції, як великі рої дронів.

Щоб дослідити, як ці уроки засвоювалися, Лі, позаштатний науковий співробітник Тайванського науково-дослідного інституту демократії, суспільства та нових технологій, та Бондар, старший науковий співробітник CSIS, проаналізували понад 90 джерел китайською мовою, опублікованих у період з липня 2022 року по серпень 2026 року в 45 виданнях — від газети Центральної військової комісії до журналів, що випускаються китайськими конгломератами у сфері ракетної, суднобудівної та авіаційної промисловості.

Щодо п’яти напрямків розвитку — атак морських дронів, волоконно-оптичних дронів FPV, перехоплювальних дронів FPV, рейдів у стилі операції «Павутина» та організації дронних підрозділів — дослідники відстежили, коли кожен з них вперше з’явився в бою, коли китайські аналітики вперше написали про це та коли відповідні тренування або обладнання НВА з’явилися у відкритому доступі.

Вони виявили, що значна частина китайських досліджень розглядала війну з точки зору сторони, що зазнає атаки. Розробники систем протиповітряної та портової оборони розглядали удари українських морських дронів по російських кораблях і портах, а також рейди на аеродроми як попередні приклади можливих атак на Китай.

Дослідники виявили, що уроки оборони найшвидше знаходили відображення у новому озброєнні.

Серед інших ознак того, що ці уроки втілювалися на практиці, були: тренування парамілітарного підрозділу Народної збройної поліції з використанням дронів FPV; публічна демонстрація ракетно-гарматних систем протидії дронам, лазерів та потужної мікрохвильової зброї; а також навчання НВА, спрямовані на протидію повітряним та морським дронам.

Однак деякі уроки з’явилися у навчанні НВА набагато швидше, ніж інші.

Найшвидший випадок, який виявили Лі та Бондар, стався після української операції «Павутина», під час якої 1 червня 2025 року дрони, запущені з території Росії, завдали удару по стратегічних базах бомбардувальників.

Приблизно через чотири з половиною місяці бригада НВА провела навчання з відбиття атаки групи з понад 20 операторів дронів. Лі та Бондар пов’язали ці два факти, хоча у звіті про навчання, опублікованому державним телеканалом CCTV, не було жодної згадки про Україну.

Найперші навчальні вправи ВМС НВА проти морських дронів, виявлені цими двома дослідниками, відбулися в серпні 2025 року, коли безпілотні катери використовувалися як елемент сценарію диверсійних дій під час навчань ракетних катерів. Це сталося через 35 місяців після того, як перший український морський дрон винесло на берег поблизу російського чорноморського порту Севастополь.

У квітні 2026 року відбулися спеціальні навчальні вправи з бойовою стрільбою проти безпілотних катерів, проведені флотилією фрегатів Східного військового округу.

Крім того, Пекін створює в країні інституції для засвоєння уроків, винесених із конфлікту. Лі та Бондар відзначили появу нових військових університетів та навчальних програм, що охоплюють управління безпілотними системами та інженерію безпілотного обладнання.

30 вересня НВА заснувала Коледж безпілотної та інтелектуальної інженерії в складі Інженерного університету Сухопутних військ НВА.

Лі та Бондар написали, що НВА вивчає, як дрони можуть підтримувати наступальні операції та як недорогі безпілотні системи можуть завдати непропорційно великих втрат зосередженим силам.

Однак є межа того, чого Китай може навчитися з війни, в якій він не бере участі. Лі та Бондар зазначили, що складнішою проблемою є те, як НВА може продовжувати випробовувати та адаптувати нові ідеї, не піддаючи війська тиску бойових дій.

Джерело: www.scmp.com