Україна готується до зими жорсткої економії

Неухильні обстріли Росією цивільних об’єктів в Україні набули цього тижня нового повороту: вперше були вражені мости через річку Дніпро в Києві.

Дві ночі обстрілів паралізували рух на двох ключових мостах. Це спричинило хаос для півмільйона людей, які мешкають на східному березі міста і щодня добираються на роботу через Дніпро.

Оскільки Володимир Путін відкидає будь-які обмеження щодо націлювання на цивільне населення, повсякденне життя в Києві стає ще більш нестабільним, ніж будь-коли.

Проте навіть попри те, що уряд України стикається з цією новою загрозою, чиновники в Києві намагаються утримати військову економіку, яка стає дедалі більш хиткою.

Путін, можливо, докладає всіх зусиль, щоб фінансувати свою військову машину, але Володимир Зеленський так само бореться за фінансування оборони своєї країни.
Цього тижня український президент вирушив із проханням про допомогу до Брюсселя, висловивши суворе попередження: в України закінчуються гроші.
Без чергового раунду західної допомоги українці можуть зіткнутися з суворою зимою жорсткої економії, що посилить страждання від повітряних бомбардувань, відключень електроенергії та перебоїв із водопостачанням.

Але багато європейських урядів — хоча й теоретично підтримують Україну — мають фінансові труднощі, а деякі з них ризикують опинитися на межі повномасштабної боргової кризи.
Вони також вимагають, щоб Україна продовжувала економічні та політичні реформи, які обіцяв Зеленський. Це є необхідною умовою для отримання позик від ЄС та Міжнародного валютного фонду.

Однак втомлений війною український парламент або не бажає, або не здатний ухвалити необхідне законодавство, що ставить існуючі фінансові рятувальні кола Зеленського під ще більшу загрозу.

«Я вірю, що це буде виправлено, але у нас закінчується час», — попереджає Юлія Маркутс із Київської школи економіки.
Це буде нелегко. На лінії фронту витрати на ведення війни зростають. На тиловому фронті ескалація дій Путіна пробила дірку в податкових надходженнях уряду.

«Війна стала дорожчою. Нам потрібно більше ресурсів на військовослужбовців, на дрони, на боєприпаси, на засоби протиповітряної оборони», — каже Маркутс.

«З іншого боку, російські атаки послаблюють наші бюджетні надходження. Вони пошкодили енергетичні об’єкти, порти, залізниці, промислові підприємства. Ми спостерігаємо скорочення виробництва, експорту, зайнятості — і це безпосередньо впливає на наші податкові надходження».

Точно визначити фінансове становище України важко, але міністр фінансів Сергій Марченко цього тижня підтвердив деякі тривожні цифри.

За його словами, у вересні податкові надходження були на 450 млн доларів меншими, ніж очікувалося. Тим часом російська блокада Чорного моря обмежила експорт української сільськогосподарської продукції. Експортувати вдається лише 40% зерна.

Марченко також зазначив, що наземна контрнаступальна операція України в Донбасі, яка отримала назву «Операція „Вівальді“», обійшлася в значні витрати.

Крім того, стрімко зростають витрати як на відправку безпілотників дальнього радіусу дії до Росії, так і на вдосконалення системи протиповітряної оборони України проти російських безпілотників.

Економіка теж не прийде на допомогу Зеленському, оскільки Путін виводить з ладу порти, залізниці та енергомережі.
«Ці атаки вже не просто завдають тимчасової шкоди, вони загрожують нашим загальним виробничим потужностям, нашому експортному потенціалу та довгостроковому економічному відновленню», — зазначає Маркутс.

Раніше уряд очікував, що валовий внутрішній продукт (ВВП) цього року зросте на 2,4%, але знизив цей прогноз до 0,6%.

Це поставило уряд Зеленського в скрутне становище. Прем’єр-міністр Сергій Корецький нещодавно оцінив дефіцит бюджету лише на цей рік у 27 млрд доларів.

За його словами, уряд, можливо, зможе знайти джерела економії у розмірі 7 млрд доларів, але це все одно залишає «чорну діру» у розмірі 20 млрд доларів.
Капітальні видатки вже заморожено до кінця року. Марченко заявив у Брюсселі, що цього року, можливо, вдасться «впоратися» з дефіцитом, але «на жаль, у нас все ще залишається непокритий дефіцит на 2027 рік».

Найнагальнішим завданням Зеленського в Брюсселі було прискорити виділення позики від ЄС у розмірі 90 млрд євро (76 млрд фунтів стерлінгів), про яку було домовлено у квітні. Половина цієї суми мала надійти в Україну цього року, але наразі перераховано лише 15 млрд євро.

Після кількох напружених днів у Брюсселі Зеленський, здається, домігся того, що йому було потрібно. Україна та Європейська комісія домовилися «швидко просуватися вперед» у питанні виділення траншу коштів на наступний рік у розмірі 45 млрд євро.

Зеленський заявив, що обидві сторони «домовилися про формат, терміни та кроки, необхідні для забезпечення повного покриття» фінансових та оборонних потреб України.

Міністри також звернулися до Брюсселя з проханням надати більше свободи дій щодо реалізації програми реформ, зазначивши, що війна ускладнює прискорене ухвалення політичних рішень.

Цього тижня було незрозуміло, наскільки Брюссель пішов на поступки в цьому питанні. Але в п’ятницю Україна отримала 2,9 млрд євро з кредитного асигнування ЄС на 2026 рік. Це стало винагородою за ухвалення парламентом хоча б кількох реформ.

90 млрд євро від ЄС мали покрити лише дві третини того, що потрібно Україні цього та наступного року, а решта мала надійти за рахунок внесків окремих країн. Наразі лише Норвегія виконала свою обіцянку, запропонувавши 9 млн доларів на наступний рік.

Тімоті Еш із аналітичного центру «Чатем-Хаус» та фонду RBC Bluebay зазначає, що фінансування України є найшвидшим шляхом до забезпечення власної оборони Європи проти агресії Путіна.

«Європа має активізуватися та перейти до автономного оборонного потенціалу. Нам потрібно виграти час, а українці дають нам цей час», — зазначає він. «Фінансування України в цій війні обходиться нам приблизно в 100 млрд доларів на рік. Це вигідна інвестиція, зважаючи на те, що в разі перемоги Росії нам доведеться дуже швидко збільшити видатки на оборону з 2,3 % ВВП до, ймовірно, 3 % або 4 %».

Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, висловив майже таку саму думку у своїй промові в четвер.

«Якщо нам не вдасться приборкати Москву, російська військова машина рано чи пізно обернеться проти нас і проти НАТО», — сказав він. Однак у недавньому опитуванні 42% німців заявили, що військова підтримка України зайшла занадто далеко.

Еш зазначає, що очевидним рішенням є використання 210 млрд євро заморожених російських активів, що знаходяться в ЄС.

Минулого року Бельгія заблокувала ініціативу щодо використання цих коштів. Саме в цій країні розташована компанія Euroclear, яка є зберігачем 185 млрд євро з цих заморожених коштів.

Якщо європейці не можуть навіть домовитися про витрачання чужих грошей, то, здається, малоймовірно, що вони самі виділять кошти.
Однак Олександра Мироненко з київського Центру економічної стратегії зазначає, що українці, які перебувають у скрутному становищі, тримаються за надію, що Захід їх підтримає.

«Надія — це єдине, на що ми можемо покладатися, — каже вона. — Адже якщо у нас немає надії, що ж тоді у нас залишається?»

Джерело: telegraph.co.uk