Жінка дивиться на обгорілі книги після пожежі на найбільшому книжковому ринку країни, спричиненої російським ракетним ударом у Києві, Україна, 19 серпня 2026 року Жінка дивиться на обгорілі книги після пожежі на найбільшому книжковому ринку країни, спричиненої російським ракетним ударом у Києві, Україна, 19 серпня 2026 року

Російські удари знищують мільйони книг: літературне майбутнє України під загрозою

Суспільство

За лічені секунди до удару російського дрона Віктор Круглов думав про підручники — про десятки тисяч підручників і про те, як швидше доставити їх до українських шкіл.

За кілька хвилин влучив другий безпілотник «Шахед», навантажений вибухівкою, знищивши головний центр його видавництва «Ранок» на північному сході Харкова.

«Сталь палала й горіла», — розповів Круглов про напад 1 серпня, додавши, що залізобетон величезного складу розплавився, а дах обвалився.

Пожежа тривала майже тиждень, перетворивши мільйони книг на попіл.

Видавнича галузь України переживає найгіршу кризу за всю свою історію, спричинену цілеспрямованими російськими атаками — частиною ширшої «культурної війни», в ході якої було знищено або пошкоджено майже 5 000 соборів, церков, музеїв, театрів та інших культурних об’єктів, а також розграбовано 35 000 предметів мистецтва.

За даними Міністерства культури, цього літа за два місяці було знищено понад 13 мільйонів книг — третину річного тиражу країни — що завдало збитків на суму щонайменше 39,3 мільйона доларів (1,75 мільярда гривень).

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Associated Press щодо коментарів стосовно російських ударів по видавничій інфраструктурі України.

Незважаючи на різке зростання попиту на книги українською мовою після російського вторгнення 2022 року, ці руйнування гальмують розвиток галузі — і втрати виходять за межі фінансових збитків. Очікується, що видавці будуть менше інвестувати в дебютних авторів, що ставить під загрозу майбутнє української літератури. Невеликі незалежні видавництва можуть скоротити обсяги випуску або взагалі закритися, звужуючи ринок, тоді як великі видавці будуть грати на безпеку й покладатися на бестселери.

«Це цілеспрямована політика Росії, адже вони розуміють, що саме культура дає нам відчуття стійкості, відчуття того, що ми є господарями своєї землі та своєї долі», — сказала Тетяна Бережна, міністр культури України.

Росія цілеспрямовано веде війну проти книжкової галузі України

Окрім видавництва «Ранок», за останні тижні пошкоджень зазнали щонайменше 40 інших видавництв та численні книгарні.

«Це величезний удар по галузі, і якщо ми не вживемо швидких заходів для впровадження стратегічних заходів підтримки… галузь може повністю занепасти», — сказав Круглов, додавши, що книжкова галузь є «елементом національної безпеки України».

Склад «Ранок», який Росія знищила, відкрився у 2013 році як автоматизований логістичний центр, здатний обробляти десятки тисяч книг на день, зазначив Круглов.

«У «Ранока» були складні періоди», — зазначив він, пов’язані зі світовою економічною кризою 2008 року та пандемією COVID-19, «але ніхто не міг уявити, що оборот «Ранока» за майже рік може бути знищений за один раз».

В результаті удару було знищено 8 мільйонів книг, зокрема 620 000 підручників, які «Ранок» постачає майже до всіх шкіл України.

Проте, за словами Круглова, компанія має резервні склади та зберігає всі свої файли у хмарі. «Мабуть, саме це дозволяє нам продовжувати роботу, адже ми маємо змогу перевидавати книги і зберегли наш колектив», — сказав він.

На думку міністерки культури Бережної, останні атаки є частиною «систематичного» знищення Росією української культурної спадщини. «Вони роблять це вже століттями», — зазначила вона.

Вона нагадує про XIX століття, коли значна частина сучасної України входила до складу Російської імперії, а Росія видавала укази, що забороняли або суворо обмежували друк та публічне використання української мови.

«Але українська мова все одно існує. Українська література існує. У наших бібліотеках є книги, які таємно зберігалися з давніх-давен, і вони досі існують», — зазначила вона.

«Це дає нам надію, що Україна залишиться сильною».
Майбутнє української літератури під загрозою

Проте існує чимало нагальних викликів.

За словами Бережної, атаки завдали фінансового удару видавцям, що обмежило їхню здатність інвестувати в нових авторів. Видання дебютних письменників є дорогим, порівняно з більш безпечною та прибутковою ставкою на бестселери та перевірену перекладну літературу.

«Ці «новачки», дебютні літературні твори, через 100 років стануть українською класикою, яка розповість світові про Україну», — сказала вона, додавши, що побоюється, що підтримка молодих українських авторів зменшиться.

Саме тому міністерство працює над створенням пакету фінансової підтримки для галузі, що включатиме державні закупівлі українських книг для шкільних бібліотек, гранти для допомоги малим видавництвам у покритті витрат на друк, компенсацію орендної плати для книгарнь та програму страхування від військових ризиків для тиражів.

Однак багато представників видавничої галузі кажуть, що цього недостатньо.

Через кілька місяців після того, як у липні російська ракета пробила стелю друкарні «Конві», на підлозі все ще валялися обгорілі сторінки підручників англійської мови для четвертого класу, а всередині зруйнованої друкарської машини застигла папір.

До атаки в цьому приміщенні щороку друкували мільйони книг, а зараз тут залишилися лише купи набряклих книжкових запасів, зіпсованих після того, як пожежники загасили вогонь. Друкарня спеціалізувалася на художній літературі, навчальних матеріалах та науковій літературі.

Вікторія Гайдай, комерційний директор друкарні, зазначила, що заміна друкарської машини обійдеться в 1,2 мільйона євро (1,37 мільйона доларів), а на повне відновлення виробничих потужностей знадобиться від чотирьох до п’яти років.

За її словами, росіяни наносять удари по таких друкарнях, як її, тому що «ми є критично важливою інфраструктурою, адже ми формуємо майбутнє — ми працюємо в галузі освіти та культури. Ми працюємо над збереженням історії».

«Без цього жодна нація не має майбутнього».

Друк підручників, який раніше займав три-чотири місяці, тепер розтягнеться на шість-сім місяців, зазначила вона. Це ставить під загрозу дотримання термінів на наступний рік і далі.

«Страждають не лише великі друкарні, — сказала вона. — Було знищено також багато дрібних друкарень, які не афішують свою діяльність».
Іноземна допомога та заходи держави можуть врятувати книжкову галузь

«Втрати, яких зазнала українська книжкова галузь за останні місяці, не мають аналогів за всю історію незалежності країни», — сказала Ірина Батуревич, співзасновниця «Читомо», провідного українського ресурсу про книги та видавничу справу.

Серед ризиків, за її словами, — виживання невеликих незалежних видавництв, що загрожує скороченням різноманітності ринку, особливо в нішевій та експериментальній літературі.

Дитяча література також переживає кризу, зазначила вона. Оскільки так багато дітей покинули країну, видавці диверсифікують свою діяльність, переходячи на інші жанри, а автори залишають професію.

Батуревич зазначила, що держава, ймовірно, знайде кошти для продовження друку підручників, але щодо решти галузі впевненості менше.

Фінансових ресурсів України недостатньо для відновлення інфраструктури, такої як друкарні та склади, оскільки основна увага держави зосереджена на боротьбі з Росією. Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради України, зазначила, що станом на вересень один день війни обходиться Україні в 190 мільйонів доларів.

«Ми не забуваємо, що зараз, якщо не буде підтримки для армії, може взагалі нічого не залишитися для відновлення», — сказав Батуревич. «Тому я б сказав, що існує величезна потреба у підтримці українського книговидавництва з боку іноземних партнерів, бо без цієї підтримки, на мою думку, українське видавництво не виживе».

Круглов зазначив, що галузь потребує від українського уряду трьох речей: пільгового кредитування та страхування, подібних до кредитів за ставками нижче ринкових та покриття військових ризиків, які отримують інші виробничі сектори; інвестицій у відновлення інфраструктури галузі; а також заходів для стимулювання попиту на читання та книги.

Наразі видавці не мають доступу до таких кредитів, оскільки їхні активи складаються з інтелектуальної власності, а не з нерухомості чи обладнання, необхідних як застава.

«Сподіваюся, що держава допоможе, адже без незалежної видавничої справи не може бути незалежної України», — сказав Круглов.

«Українська книга — це той товар, який неможливо імпортувати».

Джерело: apnews.com

🌍 Як світ пише про Україну?

Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.

👉 Підписуйтесь у Telegram