Берлін звинуватив Москву в організації недавнього нападу з використанням дронів на аеропорт у Лейпцигу. Експерти розповіли Сусі Кідваї, що гібридні атаки Кремля є цілеспрямованою спробою дестабілізувати найбільшу економіку Європи напередодні ключових виборів.
Берлін звинуватив Москву в організації недавнього нападу з використанням дронів на аеропорт у Лейпцигу.
Експерти розповіли Сусі Кідваї, що гібридні атаки Кремля є навмисним маневром, спрямованим на дестабілізацію найбільшої економіки Європи напередодні ключових виборів. За вісімнадцять років до того, як російські танки вторглися в Україну, тодішнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера запитали про його думку щодо президента Володимира Путіна.
«Я глибоко переконаний, що російський президент прагне перетворити Росію на демократичну державу і робить це з глибокого переконання», — сказав він у 2004 році.
Того ж року Путін був переобраний з величезною перевагою на виборах, які багато хто вважав фіктивними. Його коментарі підкреслювали дух співпраці та дружби, що склався між двома країнами з часів закінчення Другої світової війни. Економіка Німеччини отримала величезну вигоду від імпорту дешевого російського газу, що увінчалося будівництвом газопроводу «Північний потік» під Балтійським морем.
Зараз ці відносини досягли найнижчого рівня за всю історію.
У середу заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пригрозив Німеччині прямими військовими ударами у відповідь на заяву Берліна про те, що за невдалим вибуховим нападом безпілотника в аеропорту Лейпцига минулого місяця стоїть Росія.
Дрон, навантажений вибухівкою, не вибухнув поблизу українського вантажного літака.
Кремль назвав це звинувачення «безпідставним», але Німеччина у відповідь викликала посла Росії, наказала закрити російське консульство в Бонні та припинила діяльність культурного інституту «Російський дім» у Берліні.
Керівництво Німеччини також заявило про плани вжити жорстких заходів проти російського «тіньового» морського флоту та оголосило про підтримку розширеного пакету санкцій Європейського Союзу.
Аналітики зазначають, що погіршення відносин між Москвою та Берліном має вирішальне значення для майбутнього України та Європи.
Нижче видання The Independent розглядає, як один із ключових економічних партнерів Путіна перетворився на ворога.
Відносини Німеччини з Росією до війни
Послідовні уряди Німеччини за часів Шредера та Ангели Меркель прагнули глибокої економічної інтеграції з Москвою. Ця стратегія, що випливала з доктрини «Остполітік» часів після закінчення «холодної війни», ґрунтувалася на переконанні, що взаємна економічна залежність гарантуватиме стабільність і стримає Путіна від погроз на адресу Європи.
Ключовим елементом цих відносин була залежність від російського газу, завдяки якій Німеччина отримувала величезні обсяги палива за низькими цінами.
Економічне партнерство між обома державами призвело до будівництва у 2011 році газопроводів «Північний потік», які доставляли російське паливо через Балтійське море до Німеччини.
Іан Бонд, заступник директора Центру європейських реформ (CER), зазначив, що підписання Мінських угод II 2015 року було ще одним свідченням міцності російсько-німецьких відносин на той час. Ця угода, укладена за посередництва Меркель, зазнала широкої критики, оскільки фактично сигналізувала про визнання Заходом незаконної анексії Криму Росією.
Берлін відмовився розірвати економічні зв’язки з Кремлем, незважаючи на те, що анексія викликала міжнародне засудження, і неодноразово відкидав занепокоєння Вашингтона та східноєвропейських союзників щодо того, що ці відносини становлять загрозу безпеці.
Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Німеччина залежала від Росії у понад 50 відсотках свого імпорту природного газу.
Як Німеччина відреагувала на війну?
Енергетичне партнерство розпалося в лютому 2022 року після вторгнення Росії в Україну, коли будівництво «Північного потоку-2» було зупинено, що зруйнувало десятиліття торговельної політики та змусило Німеччину шукати альтернативні джерела енергопостачання.
У відповідь на вторгнення тодішній канцлер Олаф Шольц оголосив про фундаментальний поворот у німецькій зовнішній політиці та політиці безпеки — поворот, який отримав назву Zeitenwende.
Цей розворот призвів до перегляду десятиліть військової стриманості після Другої світової війни: було створено фонд у розмірі 100 мільярдів євро для модернізації німецьких збройних сил, надання військової допомоги Києву та систематичного припинення економічної залежності країни від Москви.
На думку Бонда, війна спричинила зміну в колективній свідомості німців: «У Німеччині усвідомили, що амбіції Путіна не обмежуються Кримом та окремими районами Донбасу.
«Росія — імперіалістична держава… і я думаю, що німцям знадобився певний час, щоб прокинутися й усвідомити, що Європа має серйозну проблему з Росією».
Чому Німеччина тепер стала «ворогом номер один» для Путіна?
Мотиви, що стоять за нещодавніми гібридними атаками Росії, є частково стратегічними, пояснив Бонд: Москва прагне скористатися розколами в Німеччині щодо подальшої підтримки Києва.
У Німеччині наближаються вибори до земельних парламентів, де у опитуваннях лідирує ультраправа проросійська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD).
«Здається, цими атаками Путін намагається налякати німців, щоб вони проголосували за партію, яка зможе продемонструвати, що у неї не буде проблем із Росією», — сказав він.
Бонд зазначив, що вибір виборців на користь партії, прихильної до Кремля, є «загадкою», характерною виключно для Німеччини, яка не повторюється у східноєвропейських державах. Однак те, що Путін обрав Німеччину мішенню, не є винятком, застеріг Бонд.
Кілька держав та інституцій стали об’єктами агресії з боку Кремля — зокрема Польща та країни Балтії.
«Німеччина несе на собі основний тягар останніх атак, але подібне відбувається досить часто», — сказав він.
«Послання для решти Європи та НАТО полягає в тому, що, хоча Росія, можливо, й не достатньо сильна, щоб розпочати прямі атаки, вона робить усе можливе, щоб дестабілізувати Європу та спробувати відвернути підтримку України».
Бонд попередив про можливу політику умиротворення Путіна з боку Німеччини.
«Кожен сподівається, що якщо він достатньо нагодує крокодила, той з’їсть його останнім», — процитував пан Бонд. «У цьому випадку Путін сподівається, що решта Європи повірить: якщо віддати Україну Росії — на цьому все закінчиться».
Джерело: www.independent.co.uk
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
