Група з 11 країн Європейського Союзу об’єднала зусилля, щоб вимагати припинення «перешкоджаючих» вето, які останніми роками паралізували зовнішню діяльність блоку, стверджуючи, що принцип щирої співпраці має мати пріоритет.
«Культура консенсусу в Союзі є важливим джерелом його легітимності. Тому ми й надалі прагнемо досягати консенсусу, де це можливо», — зазначають країни у листі на ім’я Верховного представника Каї Каллас, з яким ознайомились журналісти Euronews.
«Але ми також маємо забезпечити, щоб ця культура консенсусу сприяла спільним діям, а не перешкоджала їм — інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили».
Лист підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.
Німеччина, найбільша держава-член, очолює заклики до реформування зовнішньої політики блоку.
«Зовнішня діяльність Союзу стикається з кардинально зміненим контекстом, що визначається стратегічною конкуренцією, зростаючою нестабільністю та спробами підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах», — пишуть вони в документі, який також було надіслано тим державам-членам, що не підписали його.
«У цих умовах здатність Союзу захищати свої цінності та інтереси залежить від того, чи зможе він швидко й ефективно мобілізувати свій колективний політичний, економічний та дипломатичний вплив».
Згідно з правилами ЄС, зовнішня політика суворо регулюється принципом одностайності, що означає: одна-єдина країна може в будь-який момент зв’язати руки іншим 26 державам-членам.
Ця схема неодноразово повторювалася протягом 16 років перебування на посаді прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Перш ніж втратити владу в квітні, Орбан регулярно обурював своїх колег, використовуючи право вето для отримання поступок та просування своїх інтересів.
Раніше цього року він спровокував безпрецедентну кризу, коли раптово заблокував кредит для України на суму 90 млрд євро, про який особисто домовилися лідери ЄС, через суперечку з Києвом, що не мала до цього жодного стосунку, стосовно нафтопроводу «Дружба».
Спираючись на уроки, винесені з років правління Орбана, підписанти виклали п’ять принципів, які, на їхню думку, мають слугувати орієнтиром та сприяти вдосконаленню спільної зовнішньої політики блоку:
«Правова база для всіх п’яти принципів уже існує. Лише від нас залежить, чи втілимо ми їх у життя і таким чином просунемо нашу зовнішню політику», — йдеться у листі.
Ідея активації так званої «пасерельної клаузули» згідно зі статтею 31 для переходу від голосування одноголосно до голосування кваліфікованою більшістю вже давно є предметом дискусій у Брюсселі, які набули особливої актуальності після початку війни Росії проти України.
Цей перехід можна здійснити в індивідуальному порядку, а не одночасно для всіх питань. (Наприклад, Німеччина виступає проти застосування принципу одностайності щодо торгівлі з ізраїльськими поселеннями.) Прихильники стверджують, що це прискорить прийняття рішень і дозволить уникнути непотрібних вето, тоді як противники вважають, що це підірве демократичну легітимність.
Невеликі держави-члени вважають вето корисним інструментом останньої інстанції для захисту своїх поглядів та інтересів від тиску більших членів. Жодна з країн Балтії не приєдналася до цієї ініціативи.
«Положення про перехідний механізм» називають «пасткою 22», оскільки перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості сам по собі вимагатиме одностайності, а це означає, що противники неодмінно виграють цю битву.
У спільному листі міститься заклик до «конструктивних» консультацій для врегулювання потенційного спору та досягнення компромісу.
Ініціатива щодо реформування зовнішньої політики ЄС набрала обертів після поразки Орбана, яку багато хто розглядає як безцінну можливість, що може зникнути, якщо Марін Ле Пен, затята євроскептичка, переможе на президентських виборах у Франції наступного року.
Німеччина та Франція висунули план, який посилить роль Верховного представника Каї Каллас, але поставить її під прямий контроль голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Джерело: www.euronews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
