Міністр оборони Росії пообіцяв обійтися меншими коштами у 2026 році. Насправді ж видатки на озброєння продовжують неухильно зростати — і до кінця року можуть сягнути дев’яти відсотків ВВП.
Міністр оборони Росії Андрій Белоусов насправді обіцяв економію. Оскільки у 2025 році видатки на збройні сили становили дедалі більшу частку державних видатків Росії, Белоусов пообіцяв покращення ситуації на наступний рік: у 2026 році, завдяки правильному розставленню пріоритетів, вдасться «стабілізувати військові видатки на тому самому рівні або навіть скоротити їх», — заявив Белоусов. Це була обіцянка, дана в присутності свідків: Белоусов дав її нікому іншому, як особисто президенту Володимиру Путіну.
Сталося навпаки. Витрати на російські збройні сили у 2026 році досі безперервно зростають. Такий висновок міститься в останньому аналізі «Russian Budget Monitor», підготовленому Янісом Клуге, економістом та експертом з питань Росії з Берлінського фонду науки та політики (SWP). Згідно з цим аналізом, у першому півріччі військові видатки зросли на 30 відсотків — до 10,7 трильйона рублів (що становить приблизно 107 мільярдів євро). Таким чином, лише до кінця червня видатки на озброєння становили 4,7 відсотка від очікуваного ВВП за весь рік.
Якщо така динаміка збережеться такими ж темпами й у другій половині року, то, за словами Клуге в інтерв’ю журналу SPIEGEL, видатки на озброєння «до грудня можуть сягнути понад дев’ять відсотків валового внутрішнього продукту Росії, що стане новим рекордом у пострадянській історії Росії».
Росія руйнує бюджетні показники
Це привертає увагу ще й тому, що не лише міністр оборони Белоусов обіцяв зміну тенденції. Офіційне бюджетне планування також передбачало чітке скорочення видатків на армію та озброєння. За словами Клуге, вони мали знизитися з 7,8 відсотка ВВП у 2026 році до 6,4 відсотка в поточному році. «Це була дуже амбітна мета, якої навряд чи вдалося б досягти навіть за умови перемир’я», — каже Клуге. Проте він вважає несподіванкою те, «що зростання видатків виявилося настільки різким. Війна розвивається для Путіна в принципі в неправильному напрямку».
Наслідком військових витрат, що зараз виходять за межі, є те, що Росія змушена брати все більше боргів, щоб фінансувати війну та соціальні видатки. Спочатку уряд розраховував, що у 2026 році рівень нового боргу становитиме 1,6 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП). Однак наприкінці липня цей показник уже становив 2,8 % — незважаючи на зростання цін на нафту та газ, спричинене війною в Ірані.
Кремль дедалі частіше стикається з економічними проблемами. Економічний бум перших років війни, спричинений витратами на озброєння, вже давно добіг кінця. Багато підприємств страждають від жахливої базової процентної ставки, за допомогою якої Центральний банк намагається приборкати високу інфляцію. Крім того, Україна успішно атакує за допомогою дронів нафтопереробні заводи та експортні порти нафтогазової галузі. Нещодавно до переліку додалися й інші економічно вразливі цілі, наприклад, склади російського інтернет-магазину «Wildberries». «Москва, безперечно, не передбачала, що Україна зможе здійснити за допомогою своїх дронів таку кількість потужних атак», — зазначає економіст Клуге.
Проблема дорогих кредитів
Кремль стикається з цілою низкою проблем. Довгий час російське керівництво дотримувалося стратегії, спрямованої на те, щоб максимально захистити населення від можливих потрясінь, пов’язаних з війною. Життя у великих містах, таких як Москва та Санкт-Петербург, в основному продовжувало текти безтурботно, навіть коли втрати на фронті ставали дедалі більшими. Однак тепер війна торкнулася й більшості громадян. Українські атаки дронів порушили постачання дизельного палива та бензину в багатьох регіонах країни, що призвело до довгих черг біля заправних станцій. Згідно з опитуванням «Левада-центру», у липні частка громадян, які оцінюють ситуацію в Росії як «напружену» або навіть «критичну», стрімко зросла до 70 відсотків.
Хоча економічні проблеми поки що не загрожують здатності Росії продовжувати війну проти України, запаси Москви тануть. Ще в травні міністр фінансів Антон Силуанов зазначив, що «резерви не безмежні». Національний фонд добробуту Росії майже не має грошей. За даними Яніса Клуге, залишок коштів становить усього 1,6 відсотка валового внутрішнього продукту.
Щоб фінансувати зростаючі витрати на озброєння, Кремль міг би взяти ще більше нових боргів. Однак інвестори вже зараз вимагають понад 16 відсотків відсотків, якщо їм доведеться позичати гроші російській державі. Тому влітку Міністерство фінансів Росії вже відклало спробу випустити на ринок нові облігації — і, ймовірно, має намір дочекатися вигідніших умов.
В принципі, Кремль не ризикує залишитися без необхідних коштів. Однак Путін, ймовірно, незабаром муситиме прийняти рішення: «Або він збереже чинну економічну систему, яка майже три десятиліття добре служила режиму. Але тоді доведеться суттєво підвищити податки, а за цим послідують болісні заходи економії». Або Путін вирішить пожертвувати своєю попередньою економічною політикою заради війни.
Проте зростання інтенсивності бойових дій призводить до економічних потрясінь не лише на російській стороні фронту: у оборонному бюджеті України вже утворилася мільярдна діра.
Джерело: www.spiegel.de
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
