Після удару безпілотника знаменитий собор в Україні знову оживає

Волонтери та священики об’єдналися, щоб прибрати Успенський собор у Києві, де досі відчувався запах диму від масштабної пожежі, до святкування річниці.

Нещодавно одного ранку на тихій території найстарішого монастиря Києва панувала метушня: волонтери зібралися поруч із православними священиками з мотиками та граблями, щоб допомогти у великому прибиранні.

Волонтери, серед яких були переважно парафіяни, військові ветерани та працівники благодійних організацій, відгукнулися на заклик настоятеля монастиря після того, як у червні російський безпілотник вразив Успенський собор, розташований у центрі монастирського комплексу.

Невідомо, чи безпілотник, який був частиною масштабного обстрілу столиці України, навмисно націлювався на собор. Проте удар пошкодив один із його золотих куполів і спричинив пожежу на даху.

«Я плакала, коли побачила, що Успенський собор горить», — розповіла Ольга Муха, вчителька економіки та парафіянка, яка мешкає неподалік і прийшла допомогти. «Для нашого ворога не існує священних місць», — додала вона.

Собор є частиною заповідника «Києво-Печерська Лавра» — великого комплексу церков, монастирських будівель та стародавніх катакомб, розташованого над річкою Дніпро. Цей заповідник входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є шанованим місцем паломництва.

Минулого місяця волонтери зібралися, щоб прибрати територію напередодні 975-ї річниці, яку в суботу відсвяткували президент України Володимир Зеленський та інші високопосадовці.

Заснований у XI столітті, монастир у період свого розквіту налічував 1 000 ченців і приваблював покровителів серед членів королівських родин, політиків та паломників. У його катакомбах розташовані підземні церкви, а також поховані тіла та мощі 120 святих.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну монастир став центром протистояння між десятками ченців-мешканців, які належать до Московського патріархату, та українськими ченцями, що дотримуються позиції Православної Церкви України, яка відокремилася у 2018 році.

45-річний ігумен Макарій, який очолює сусідній монастир святого Феодосія і має намір відстоювати право Української церкви на весь комплекс, був одним із перших, хто прибув на місце події в ніч російського удару. Він зафіксував своє здивування, знімаючи пожежу на мобільний телефон із сусідньої дзвіниці. Це відео швидко поширилося в мережі, викликавши глобальне обурення та співчуття.

Він також знімав на камеру, коли вбіг у палаючу церкву. «Там нікого не було: ні пожежників, нікого», — згадує він. У його голосі на відео чути шок: «Бідна Успенська», — сказав він, знімаючи. «Все горить».

За його словами, руйнування були особливо болючими через ті зусилля, які було докладено до будівництва собору. У 1941 році, під час Другої світової війни, його зрівняли з землею, а відбудували лише у 2000 році, після розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

У червні собор уникнув значних руйнувань. Удар вирвав шматки цегли з муру та запалив дах, але рятувальники запобігли поширенню полум’я, повідомили представники комплексу. Тієї ночі над комплексом пролетів ще один дрон, який влучив у фортецю XVIII століття та колишній арсенал, розташовані по той бік дороги.

Під час нещодавнього візиту дах собору був накритий поліетиленовою плівкою, а вікна куполів — забиті дошками. У слабо освітленому приміщенні витав запах горілого, а переносні вентилятори гуділи на повній потужності, висушуючи стіни, просочені водою зі шлангів пожежників.

Вишуканий іконостас — позолочена перегородка, найбільша в Україні, що приховує вівтар, — залишився неушкодженим. Священики врятували цінні артефакти, ікони та церковне начиння, зокрема важку срібну труну з мощами святого Стефана, яка зараз знаходиться в сусідній будівлі музею, повідомили представники музею.

Іван Яховенко, заступник директора заповідника «Києво-Печерська Лавра», зазначив, що Міністерство культури України розглядає плани з будівництва міцнішого дахового покриття, щоб захистити собор від снігу протягом зими. За його словами, реконструкція залежатиме від фінансування.

Але навіть коли в Києві лунали сирени повітряної тривоги та вибухи, ігумен Макарій не зупинявся, зосередившись на підготовці собору та заповідника до ювілейних заходів.

«Ми збираємося відкрити печери вперше за три роки, і там панує великий безлад», — сказав він минулого місяця, напередодні прибирання.

Оскільки в його монастирі залишилося лише 30 ченців, він звернувся по допомогу до волонтерів, серед яких були військові ветерани, яких заохочували використовувати це місце як притулок і місце зцілення. Протягом трьох днів вони підстригали та розчищали зарослі сади й двори, а також прополювали бруковані доріжки.

Серед тих, хто допомагав, був 22-річний Петро Хаджала, послушник і хорист. «Можливо, це була Божа воля», — сказав він про удар. «Можливо, нам потрібен знак, який би нагадав, що у нас є ворог і що нам треба об’єднатися під егідою однієї церкви та однієї країни».

Парафіяни розклали тарілки з бутербродами на обід. Потім групи жінок, озброєні відрами та швабрами, взялися за прибирання собору: одні піднімалися на хори, а інші раз за разом мили мармурову підлогу.

«Це неймовірно важкий час для нас усіх», — сказала 56-річна Людмила Балашова, директорка текстильної фірми в Києві, яка зупинилася, щоб помолитися. «Нам потрібно довести, мабуть, насамперед собі, що з Божою допомогою ми можемо подолати будь-що».

Джерело: nytimes.com