Україна стверджує, що має право завдавати ударів по «тіньовому флоту» Росії

Київ намагається виправдати удари по танкерах після того, як Росія у листі до ІМО звинуватила його в «тероризмі».

Україна стверджує, що судна російського «тіньового флоту» можна розглядати як військові об’єкти, намагаючись таким чином легітимізувати свої дедалі частіші атаки на судна, що перевозять російське паливо.

У листі, надісланому 26 червня до Міжнародної морської організації (ІМО) і з яким ознайомилася газета FT, віцепрем’єр-міністр України Олексій Кулеба зазначив, що «виникають обґрунтовані питання щодо того, чи можна діяльність таких суден розглядати виключно як звичайні комерційні операції».

За оцінками, минулого року Україна завдала ударів по близько десятку суден «тіньового флоту» — суден, що перебувають під санкціями та зазвичай перевозять російські вантажі, — і стверджує, що Росія вразила понад 200 комерційних суден з початку війни у 2022 році.

На початку червня у листі до ІМО Москва звинуватила Київ у «тероризмі» у зв’язку з атакою на танкер зі скрапленим природним газом «Арктик Метагаз» під російським прапором, що сталася в березні у Середземному морі.

Однак Кулеба стверджував, що російські нафто- та газові танкери мають «вирішальне значення для формування бюджетних доходів Російської Федерації та продовження її військових дій». Про його лист першим повідомило видання Lloyd’s List.

За останні місяці кількість атак обох сторін у Чорному морі різко зросла.

Україна завдала удару по російському порту Кавказ на початку цього місяця та по Туапсе у травні, тоді як Росія продовжує атакувати великий український порт Одесу, а також порти Чорноморськ і Південний.

Кулеба зазначив у листі, що Росія атакувала 59 торгових суден, зокрема турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga, яке перевозило 25 000 тонн кукурудзи до Чорноморська.

Як йдеться у листі, судно Victress стало непридатним до плавання після того, як на містку судна спалахнула велика пожежа. Судно Helga також зазнало пошкоджень внаслідок пожежі.

«Ці напади є ще одним доказом грубого нехтування Російською Федерацією міжнародним гуманітарним правом, нормами ведення морської війни та безпекою торгового судноплавства», — написав Кулеба.

У своєму листі Росія заявила, що пожежа, яка виникла внаслідок удару по судні «Arctic Metagaz», що перевозило російське паливо до Китаю, призвела до того, що судно «вийшло з-під контролю», і змусила екіпаж покинути судно.

З моменту березневого нападу жоден танкер для перевезення СПГ під російським прапором не проплив через Середземне море, натомість обираючи маршрут навколо мису Доброї Надії, як повідомляє компанія з морської розвідки Windward.

Європейські країни також посилили зусилля щодо боротьби з так званими суднами «тіньового флоту», які часто курсують під фальшивими прапорами або без визнаного західного страхування чи документів.

Суднові брокери оцінюють, що глобальний «тіньовий флот», який також обслуговує Іран і Венесуелу, у міру посилення санкцій проти Москви та Тегерана неухильно зростав і налічує понад 1 500 танкерів.

Ці судна користуються тим, що державам заборонено здійснювати огляд або зупиняти судно, яке плаває під належним прапором — це означає, що інша держава взяла на себе відповідальність за нього. Однак огляд судна можливий, якщо є обґрунтовані підстави підозрювати, що воно не має національної приналежності.

Союзники України в ЄС та Великій Британії чинять тиск на реєстри прапорів, такі як Барбадос, Панама та Камерун, щоб ті зняли з реєстрації судна «тіньового флоту», що дозволило б потім піднятися на борт цих суден.

14 червня Велика Британія затримала в Ла-Манші один танкер «тіньового флоту» з російським вантажем, а минулого тижня Франція також перехопила російське судно «тіньового флоту» у Середземному морі.