Україна вдруге за тиждень завдала удару по ключовому нафтопереробному заводу в Москві

У четвер рано вранці Україна вдруге за цей тиждень завдала удару по ключовому нафтопереробному заводу в Москві, як повідомили російські офіційні особи, у той час як Київ дедалі частіше націлює свої удалинні атаки на російську енергетичну інфраструктуру.

За словами мера російської столиці Сергія Собяніна, опублікованими в Telegram, кілька дронів влучили в Московський нафтопереробний завод у південно-східному районі Капотня, повідомляє Reuters.

За його словами, було збито понад чотири десятки дронів, що прямували до Москви.

«Сили протиповітряної оборони продовжують відбивати масштабний напад», — додав він.

На відео, геопозицію якого визначила CNN, зафіксовано момент вибуху на нафтопереробному заводі.

На відео видно, як з однієї частини об’єкта піднімається густий чорний дим, а потім потужний вибух струшує іншу частину комплексу, зриваючи в повітря дах великого резервуара для палива.

За даними російського державного інформаційного агентства ТАСС, яке посилається на губернатора Московської області

Андрія Воробйова, дрон також влучив у житловий будинок у Жуковському, що неподалік від Москви.

Він зазначив, що внаслідок удару було пошкоджено будівлю та деякі балкони, але жертв немає.

Уламки дрона також впали в кількох інших місцях за межами столиці, пошкодивши фітнес-центр, промисловий об’єкт, торговий центр (де спалахнула пожежа) та приватний будинок, додав він.

Далі на південь, у Ростовській області Росії, в результаті окремого удару дрона у четвер загинув один цивільний і ще двоє отримали поранення, а також було пошкоджено локомотив і спричинено пожежі на двох комерційних об’єктах, повідомив губернатор області Юрій Слюсар, як передає ТАСС.

Удар по Москві у четвер стався після того, як у вівторок удар безпілотника «завдав пошкоджень об’єкту на території» того самого нафтопереробного заводу, зазначив тоді Собянін.

Після удару у вівторок президент України Володимир Зеленський заявив, що збройні сили його країни застосували зброю дальнього радіусу дії для удару по об’єктах, розташованих «на відстані 500 кілометрів», позиціонуючи посилені атаки Києва вглиб російської території як ключову стратегію, покликану змусити Москву припинити війну.

Протягом останніх місяців Україна здійснила масштабні атаки дронами на російські нафтопереробні заводи та військові об’єкти, серед яких були військово-морські об’єкти, нафтосховища та термінали.

Деякі атаки відбулися в Ленінградській області, де в Санкт-

Петербурзі нещодавно пройшов глобальний економічний форум, який часто називають «російською версією Давосу» президента Володимира Путіна.

За оцінками аналітиків, щонайменше третина доходів державного бюджету Росії забезпечується за рахунок надходжень від нафти.

З початку війни в Україні коло покупців російської нафти скоротилося через посилення санкцій з боку Європейського Союзу та Вашингтона — хоча війна в Ірані виявилася несподіваним подарунком, завдяки якому Москва отримала вигоду від стрімкого зростання світових цін на паливо та пом’якшення санкцій.

Проте майже щоденні атаки України на нафтову інфраструктуру мали свої наслідки.

Як повідомляє Reuters, Крим, який Росія незаконно анексувала у 2014 році, на початку цього місяця зіткнувся з дефіцитом нафти та нормуванням бензину після того, як українські атаки обмежили постачання автомобільними шляхами по всьому регіону.

Зустріч НАТО

Атака у четвер також відбулася на тлі того, як світові лідери зібралися на саміті G7 у Франції, де Зеленський у вівторок поспілкувався з Трампом.

Після першої серії зустрічей Зеленський заявив, що «всі» погодилися допомогти Україні зміцнити потенціал протиповітряної оборони, а Трамп позитивно сприйняв його пропозиції.

Раніше у вівторок Трамп закликав Росію погодитися на угоду, яка поклала б край війні, що триває вже п’ятий рік.

«Росія втратила величезну кількість людей, так само як і Україна», — сказав він.

У четвер на зустрічі міністрів оборони країн НАТО генеральний секретар альянсу Марк Рютте зазначив, що він і Зеленський обговорили війну під час зустрічі днем раніше.

«Україна справді добре тримається», — сказав Рютте, назвавши російські втрати на рівні 30–35 000 осіб на місяць.

Він додав, що тривають переговори «з усіма союзниками, щоб забезпечити Україну необхідним», зокрема ракетними перехоплювачами та системами озброєння.

«Ми маємо підтримувати Україну сильною», — сказав він, віддавши належне Трампу за надання критично важливого обладнання та вихід із глухого кута у відносинах з Путіним минулого року.

Зустріч НАТО відбувається у вирішальний для Європи момент, коли її стурбували заяви представників адміністрації Трампа про плани скорочення чисельності американських військ та військової техніки, дислокованих у Європі.

Минулого тижня газета «Нью-Йорк Таймс» з посиланням на європейські джерела повідомила, що США планують суттєво скоротити кількість літаків та військових кораблів, які вони надають для операцій НАТО в Європі.

Як член альянсу, США є учасником механізму співпраці під назвою «Модель сил НАТО», в рамках якого країни-учасниці надають підтримку та ресурси для спільної оборони, безпеки та реагування на кризові ситуації.

Рютте підтвердив скорочення, але применшив його вплив.

«Європейці вже компенсують значну частину цих ресурсів. Ми в хорошому становищі», — сказав він, додавши, що у разі нападу на НАТО його країни-члени, включаючи США, посилять свою військову присутність там, де це буде потрібно.

Джерело: edition.cnn.com/2026/06/18/europe/ukraine-strikes-moscow-oil-refinery-intl-hnk