Мадяр хоче повернути Австро-Угорську імперію на карту світу

Новообраний прем’єр-міністр Угорщини прагне налагодити тісніші зв’язки з Австрією та іншими країнами Центральної Європи, щоб мати більший вплив у Брюсселі.

Майбутній лідер Угорщини хоче відродити вплив Центральної Європи, спираючись на її імперське минуле.

Новообраний прем’єр-міністр Петер Мадяр заявляє, що поглибить зв’язки з сусідніми державами, особливо з Австрією, спираючись на міцні економічні зв’язки та спільну історію, що бере початок від Австро-Угорської імперії кінця XIX століття.

«Ми колись мали спільну країну, і Австрія є ключовим економічним партнером Угорщини», — сказав Мадяр після своєї перемоги над Віктором Орбаном на угорських виборах на початку цього місяця.

«Я хотів би зміцнити відносини між Угорщиною та Австрією з історичних, а також культурних та економічних причин».

Мадяр переміг Орбана частково завдяки обіцянці перезавантажити відносини Угорщини з ЄС, але він планує зробити це в рамках зміцненого блоку центральноєвропейських країн, очолюваного однодумцями-лідерами правого крила, які, на його думку, поділяють культурні погляди, економічні інтереси та консервативні погляди на все — від міграції до енергетичної політики.

За важливим винятком Польщі, ці країни — розташовані між Західною Європою та Росією — також традиційно виявляли більшу готовність підтримувати ділові зв’язки з Москвою.

Новий угорський лідер уже публічно окреслив, як він може реалізувати своє бачення центральноєвропейського блоку.

На прес-конференції на початку цього місяця він запропонував об’єднати Вишеградську групу — неформальний альянс Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини — з форматом Славкова, рамками співпраці, що включають Австрію, Чехію та Словаччину.

«Я вважаю, що це в інтересах кожної країни, включаючи Австрію та Угорщину», — сказав Мадяр.

«Тому я сподіваюся, що нам вдасться досягти прогресу в цьому питанні».

Як явний сигнал цієї стратегії, Мадяр зазначив, що його перші поїздки як нового лідера Угорщини на початку травня будуть до Варшави та Відня.

Хоча він вважає Австрію більш природним союзником, Мадяр має намір багато чого навчитися у прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска та його зусиль щодо відновлення ліберальної демократії після років популістського правління, зокрема щодо того, як розблокувати кошти ЄС, утримані через занепокоєння щодо верховенства права.

Одним із головних пріоритетів Мадяра є забезпечення розморожування 18 млрд євро заморожених коштів ЄС; він також наполягає на доступі до 16 млрд євро європейських оборонних позик та скасуванні штрафу в розмірі 1 млн євро на день, накладеного на Угорщину за відмову дотримуватися міграційного законодавства ЄС.

«Візит до Варшави має на меті обмін досвідом щодо переходу назад до ліберальної демократії», — сказав Еміль Брікс, колишній австрійський дипломат та історик, який досліджував кінець Австро-Угорської імперії.

«Візит до Відня більше пов’язаний з європейською політикою та з тим, що необхідно розробляти власні пропозиції зсередини цього регіону».

Австрійський уряд, здається, сприйнятливий до цієї ідеї.

Високопоставлений австрійський дипломат, який висловився на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні міркування, сказав, що в зміцненні співпраці між центральноєвропейськими державами в рамках ЄС за зразком моделі Бенілюксу є внутрішня логіка.

«Ми всі — держави приблизно однакового розміру з багатьма спільними інтересами, і разом ми матимемо більшу вагу з точки зору голосу», — сказав дипломат.

Нерозривно пов’язані

Для очолюваного консерваторами уряду Австрії поглиблення зв’язків з Угорщиною вже давно є стратегічною амбіцією. На початку 2000-х років, напередодні вступу до ЄС кількох колишніх комуністичних країн, австрійські лідери запропонували відновлений союз із Центральною Європою.

Ця спроба зрештою зазнала невдачі через побоювання Польщі та Словенії, що Відень прагне відновити свою гегемонію через понад 80 років після розпаду Австро-Угорської імперії.

Зараз більш впевнена та процвітаюча Угорщина пропонує тісніший союз.

Експерти зазначають, що польські лідери, з огляду на стрімке зростання економічної та військової могутності своєї країни, більше не відчувають загрози від цієї перспективи. Офіс прем’єр-міністра Польщі не відповів на запит про коментар.

Австрійські консерватори також бачать нову можливість тепер, коли Орбана немає.

«Ми тісно співпрацювали з Орбаном у 1990-х роках, і я завжди кажу, що молодий Орбан, безсумнівно, був би одним із найбільших критиків старшого Орбана сьогодні», — сказав Рейнгольд Лопатка, депутат Європарламенту від правлячої консервативної Австрійської народної партії.

«Незважаючи на всі проблеми, з якими ми стикалися, нам вдавалося співпрацювати з деяких питань, але з роками це ставало дедалі складнішим і зрештою неможливим».

Мадяр і консервативний канцлер Австрії Крістіан Штокер почали готувати ґрунт для відносин між їхніми країнами після відходу Орбана на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому, за словами двох осіб, які були присутні на зустрічі.

Лідери обговорили перший візит Мадяра до Відня та шляхи поліпшення умов для австрійських компаній, що ведуть бізнес в Угорщині, за словами високопоставленого представника австрійського уряду.

У Відні Мадяр, як очікується, спробує сформувати спільну позицію щодо міграції та обговорити долю Центральноєвропейського університету, який у 2019 році переніс свій головний кампус із Будапешта до Відня внаслідок кампанії Орбана проти цього навчального закладу, зазначив високопоставлений австрійський дипломат.

Ці дві країни вже тісно пов’язані між собою в економічному плані.

Австрія є другим за величиною інвестором в Угорщині після Німеччини з обсягом інвестицій понад 11,7 млрд євро. Близько 134 000 угорців працюють в Австрії, багато з них — як приїжджі працівники.

Національний банк Австрії зазначив у звіті минулого року, що зростання торговельних зв’язків із країнами Центральної та Південно-Східної Європи має стабілізуючий ефект на австрійську економіку в час зростаючої торговельної невизначеності у світі.

Проте між країнами Центральної Європи залишаються ключові розбіжності, які, безсумнівно, ускладнять зусилля щодо формування тіснішого союзу. Щодо України, наприклад, Австрія та Польща активно підтримують додаткову допомогу ЄС для цієї країни, що перебуває у стані конфлікту.

Хоча від Угорщини під керівництвом Маяра вже не очікують перешкоджання наданню допомоги, як це робив Орбан, вона приєдналася до Чехії та Словаччини, відмовившись підтримати пакет кредитів ЄС для Києва на суму 90 млрд євро.

Ці країни також мають розбіжні погляди щодо вступу України до блоку.

Незважаючи на ці розбіжності, експерти стверджують, що серед країн Центральної Європи залишаються сильні спільні інтереси, особливо коли йдеться про економічні ініціативи та великомасштабні інфраструктурні проєкти.

«Якщо ці країни зможуть представити узгоджені комплексні пропозиції та проєкти, це зміцнить їхню позицію щодо розподілу коштів та грошей на згуртованість з Брюсселя», — сказав Рейнхард Гайніш, політолог із Зальцбурзького університету.

Прагнення Мадяра створити центральноєвропейський альянс може також пояснюватися його розумінням того, як насправді працює влада в Брюсселі.

Майбутній прем’єр-міністр провів там майже десятиліття як дипломат під керівництвом Орбана, перш ніж розірвати стосунки з популістською партією «Фідес» і стати депутатом Європарламенту від своєї власної консервативної політичної сили «Тіса».

«Він, по суті, перший угорський прем’єр-міністр, який досконало розуміє, як працює брюссельська та європейська машина», — зазначив Стефано Боттоні, професор Флорентійського університету, що спеціалізується на Східній Європі.

«І якщо ви хочете мати більший вплив у Брюсселі, якщо ви хочете бути противагою великим [країнам] — Франції, Німеччині — то вам доведеться об’єднати сили».

Джерело: www.politico.eu