«Союзники, а не васали»: як розрив Мелоні з Трампом став політичною подією для Італії

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні намагається впоратися з наслідками публічного докору, висловленого їй цього тижня президентом США Дональдом Трампом щодо Папи Римського, Ірану та оборонної угоди з Ізраїлем. Цей розрив наростав з моменту початку війни США та Ізраїлю з Іраном і, можливо, зрештою зіграє на користь її політичних інтересів напередодні парламентських виборів 2027 року.

Саме в урядовому літаку десь між Вероною та Римом прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні дізналася, що президент США Дональд Трамп назвав її «неприйнятною». Її помічники звернули її увагу на інтерв’ю, яке президент США дав газеті «Corriere della Sera» і яке було опубліковано 14 квітня. Вона прочитала його. Потім, згідно з повідомленням італійської щоденної газети, ультраправа прем’єр-міністр зупинилася на фразі, яку вона вже використовувала того ж дня в другій половині дня: «Бути союзниками не означає, що немає червоних ліній, і це, звичайно, не означає бути васалами чи підданими».

Трамп був відвертим. «Я шокований нею. Я думав, що вона має мужність, але я помилявся», — сказав він в інтерв’ю «Corriere». Його претензії були двоякими: відмова Мелоні підтримати очолену США війну проти Ірану та її засудження його нападів на Папу Лева XIV як «неприйнятних». «Це вона є неприйнятною, — додав Трамп, — бо їй байдуже, чи має Іран ядерну зброю і чи підірве Італію за дві хвилини, якщо випаде нагода».

Цей конфлікт також відбувається на тлі рішення Рима призупинити продовження угоди про оборонну співпрацю з Ізраїлем, що ще більше підігріває напругу.

Ця суперечка викликала шок в італійському політичному житті, хоча й не зовсім у тому напрямку, на який, можливо, розраховував Трамп.

Повернувшись до Палаццо Кіджі (офіційної резиденції італійських прем’єр-міністрів) пізно ввечері, уряд Мелоні швидко зреагував. Міністр закордонних справ Антоніо Таяні, який також очолює правоцентристську партію «Форца Італія», та міністр оборони Гвідо Кросетто опублікували майже однакові повідомлення в соціальних мережах, наголошуючи на національних інтересах та гідності Італії як союзника. «Ми є і залишаємося рішучими прихильниками західної єдності та непохитними союзниками Сполучених Штатів, але ця єдність ґрунтується на взаємній лояльності, повазі та чесності», — написав Таяні.

Наступного ранку перші шпальти газет розповідали про рідкісний політичний консенсус. La Repubblica описала цей момент як прояв італійської єдності, назвавши спротив Мелоні «новою лінією Мажино» проти того, кого вона назвала «непередбачуваною людиною, що займає Білий дім». Il Giornale, що належить до правого крила політичного спектру, відзначав позицію «Італія понад усе».

Призупинення оборонної угоди з Ізраїлем

Мелоні також зробила ще один крок, що підкреслив новий напрямок політики. «З огляду на поточну ситуацію уряд вирішив призупинити автоматичне продовження оборонної угоди з Ізраїлем», — оголосила вона на полях заходу у Вероні. Італійське дипломатичне джерело підтвердило AFP призупинення угоди, відверто заявивши: «Було б політично складно продовжувати її дію».

Угода, затверджена Ізраїлем у 2006 році та поновлювана кожні п’ять років, охоплює співпрацю в оборонній промисловості, військовій підготовці, наукових дослідженнях та розробках, а також інформаційних технологіях.

Цей крок став наслідком різкого погіршення двосторонніх відносин. Напруженість між двома країнами зросла після того, як італійський уряд звинуватив ізраїльські сили у пострілах попереджувальних пострілів у бік конвою італійських миротворців ООН у Лівані, що призвело до пошкодження щонайменше одного транспортного засобу. 8 квітня Італія викликала посла Ізраїлю для висловлення протесту. Потім Ізраїль викликав посла Італії після того, як Таджані під час візиту до Бейрута засудив те, що він назвав «неприйнятними атаками» на ліванських цивільних осіб.

Хоча призупинення угоди є очевидним розривом, його практичний вплив може бути обмеженим. «Рішення не продовжувати угоду про співпрацю в галузі оборони з Ізраїлем має політичне значення, — зазначив Даніеле Аморозо, професор міжнародного права в Університеті Кальярі, — але не слід переоцінювати його важливість. Ймовірно, це має більше символічне, ніж суттєве значення».

Міст, який не витримав

Донедавна Мелоні була, без перебільшення, найближчим європейським союзником Трампа. Вона була єдиним європейським лідером, який відвідав його інавгурацію в січні 2025 року, і з того часу позиціонувала себе як трансатлантичний міст. Її політичні мемуари «Io Sono Giorgia» («Я — Джорджія»), перевидані англійською мовою у 2025 році, містять передмову від Трампа.

На думку Маріо Дель Перо, професора міжнародної історії в Sciences Po Paris, розрив був структурно неминучим. «Для Мелоні асоціюватися з Трампом ставало політично нестійким», — сказав він у коментарі FRANCE 24. «Він надзвичайно непопулярний у Європі та в Італії. Занадто тісна близькість до нього — це смертний вирок для європейського політика». Він вказує на поразку угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана на виборах минулої неділі як на повчальний приклад — лідер, чия близькість до Трампа та телефонний дзвінок у останню хвилину до віцепрезидента США Джей Ді Венса, можливо, коштували йому додаткових голосів.

Амбіції виступати посередником між Вашингтоном і Брюсселем, стверджує Дель Перо, завжди були ілюзією: «У деяких ключових питаннях доводиться ставати на бік тієї чи іншої сторони. Італія підписала спільну декларацію щодо Гренландії, підписала таку ж щодо Ірану. Бути мостом важко». З огляду на італійські вибори, що мають відбутися у 2027 році, він стверджує, що внутрішньополітична логіка дистанціювання від Трампа є очевидною.

Професор Аморозо пропонує подібне тлумачення. «Мелоні досить помітно дистанціювалася від Трампа, а його різкі коментарі були просто безпрецедентними», — сказав він, додавши, що ці напруження відображають «політично необхідну переорієнтацію», а не фундаментальний зсув у зовнішній політиці.

Основні стратегічні пріоритети Італії залишаються незмінними, зазначив він, вказавши на її зобов’язання в рамках НАТО, підтримку України та подальшу узгодженість з Європейським Союзом.

Проте політичні розрахунки змінилися. «Опитування показують, що Трамп глибоко непопулярний в Італії», — сказав Аморозо. «На цьому тлі дистанціювання [Мелоні] від Трампа може бути найменш витратним варіантом».

Неоднозначність як стратегія управління

Італія не уникла болю від мит Трампа, і минулого місяця країна відмовила американським бомбардувальникам у дозволі на посадку на ключовій авіабазі на Сицилії. Італія історично підтримувала міцні зв’язки з Іраном, зазначає Дель Перо, і продовжувала співпрацювати з Тегераном після Ісламської революції 1979 року, хоча й у рамках обмежень західних санкцій та мінливих міжнародних напружень. Війна на Близькому Сході, за його словами, є такою, «якої Європа не хотіла, про яку її не запитували і про яку її не інформували».

Вінченцо Суска, викладач італійської політики в Університеті Поля-Валері в Монпельє, який у жовтні 2025 року дав інтерв’ю французькомовному каналу FRANCE 24 з нагоди трьох років перебування Мелоні при владі, стверджував, що її уряд досяг чогось історично незвичайного для Італії: міцного союзу між ультраправими, традиційними правими та католицькими християнсько-демократичними силами, об’єднаних ретельно керованою двозначністю. З огляду на парламентські вибори, що мають відбутися у 2027 році, ця коаліція стане ключовою для політичного виживання Мелоні. Збереження її внутрішньої рівноваги буде надзвичайно важливим, якщо вона сподівається залишитися при владі.

Щодо імміграції, зауважив він, уряд дотримувався «агресивної риторики», включаючи провалену згодом схему з таборами для мігрантів в Албанії, тоді як практика на місцях майже не змінилася. На міжнародному рівні застосовувалася та сама логіка. «Це маркетинговий фасад, — сказав Суска, — покликаний створити враження, що уряд є поміркованим, особливо на міжнародному рівні, хоча це не зовсім так». Він стверджував, що потреба в двозначності є структурною: Мелоні керує країною, перебуваючи в просторі між європейськими очікуваннями та імпульсами у стилі Трампа.

Джерело: www.france24.com