Каллас: російські активи можуть стати альтернативним варіантом, якщо Орбан не скасує вето

Якщо Віктор Орбан буде переобраний і збереже своє вето на кредит для України у розмірі 90 млрд євро, ЄС повинен ще раз розглянути ідею використання російських активів, заявила Кая Каллас у вівторок під час візиту до Києва.

Використання заморожених активів Росії для фінансування України залишається на порядку денному, якщо Віктор Орбан відмовиться зняти своє вето на кредит у розмірі 90 млрд євро після виборів 12 квітня, заявила Верховний представник ЄС Кая Каллас на тлі триваючої патової ситуації.

Орбан заблокував фінансову допомогу через суперечку з Києвом, що не має прямого стосунку до цієї справи, щодо нафтопроводу «Дружба», який не працює з кінця січня. Його вето відіграло важливу роль у його жорсткій передвиборчій кампанії.

«Кредит, над наданням якого ми зараз працюємо і про який домовилися наприкінці минулого року, — дозвольте нагадати, що це насправді був план Б. План А полягав у використанні заморожених активів», — заявила Каллас у вівторок під час візиту до Києва, щоб вшанувати пам’ять жертв Бучанської різанини.

«План А полягав у використанні заморожених активів. Тож ми також повинні пам’ятати, що якщо план Б не спрацює, повернемося до плану А, але нам безумовно потрібно надати Україні фінансування, необхідне для опору російській агресії», – додала вона.

Стоячи поруч із Каллас, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав це повідомлення, зазначивши, що заморожені активи «не зняті з порядку денного» і «не можуть бути зняті з порядку денного, доки Росія не виплатить усі репарації».

Європейська комісія висунула інноваційну пропозицію перетворити 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, що перебувають під санкціями, на безвідсоткову кредитну лінію для задоволення фінансових і військових потреб України у 2026 та 2027 роках.

Німеччина, Польща, країни Північної Європи та Балтії з ентузіазмом підтримали цей план, який мав ту перевагу, що позбавляв європейські бюджети необхідності оплачувати рахунки. Україна розглядала це як найбільш відчутну реалізацію своїх пошуків відповідальності.

Однак Бельгія, головний зберігач російських активів, виступила проти цієї пропозиції, попередивши про юридичні підводні камені, фінансові наслідки та шкоду для репутації єврозони. Франція, Італія, Мальта та Болгарія також висловили серйозну стурбованість.

Політичні дебати тривали з вересня до грудня минулого року і, зрештою, завершилися провалом під час вирішального саміту. Як альтернативу лідери ЄС погодилися надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на основі спільного запозичення.

Угорщина, Словаччина та Чехія домоглися права відмовитися від участі в цій схемі.

Протистояння навколо «Дружби»

У лютому кредит на суму 90 млрд євро був на межі остаточного затвердження, коли Орбан раптово наклав вето на угоду, вимагаючи негайного відновлення поставок нафти радянським трубопроводом «Дружба» як умови, що не підлягає обговоренню.

«Немає нафти — немає грошей», — заявив Орбан на початку цього місяця.

Його позиція розлютила інші держави-члени, які вважають, що Будапешт відступив від угоди, досягнутої лідерами, включаючи самого Орбана, у грудні, і, як наслідок, порушив принцип щирої співпраці.

Той факт, що Орбан використав конфронтацію з Києвом, щоб забезпечити собі переобрання на виборах 12 квітня, ще більше посилив обурення та роздратування. Наразі чинний прем’єр відстає в опитуваннях на двозначну цифру.

Сподіваючись досягти вирішення до того, як у Києві в травні закінчиться іноземна допомога, Європейська комісія запропонувала організувати інспекцію «Дружби» та оплатити ремонт за рахунок коштів ЄС. Але експерти вже понад два тижні чекають на можливість відвідати об’єкт.

Віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка заявив голландським ЗМІ, що пошкодження, спричинені атакою російського дрона, є «нетиповими» та «колосальними», а інспекція ще не відбулася через «технічні процедури безпеки».

«Проблема в тому, що Росія руйнує значну частину нашої енергетичної інфраструктури: інші трубопроводи, газосховища, ремонтне обладнання», — сказав Качка. «Але на прохання Угорщини ми надаємо пріоритет трубопроводу «Дружба», тож це питання буде вирішено».

Хоча тупикова ситуація поглибилася більше, ніж передбачав Брюссель, ідея зробити другу спробу надати кредит на відновлення навряд чи знайде підтримку через високі ризики.

Раніше цього місяця головний противник цієї ідеї, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, виключив такий сценарій. «Ми маємо надати кредит. Все просто», — сказав Де Вевер журналістам. «Це було вирішено на політичному рівні, тож це має бути виконано».

Джерело: euronews.com