Уряди п’яти країн ЄС «послідовно» підривають верховенство права

Болгарія, Хорватія, Угорщина, Італія та Словаччина активно проводять регресивну політику, за висновками правозахисної організації «Напад на правосуддя»: як атаки ультраправих загрожують верховенству права в Європі.

Уряди п’яти держав-членів ЄС «послідовно та навмисно» підривають верховенство права, попередила провідна європейська організація з захисту громадянських свобод, тоді як демократичні стандарти погіршуються ще в шести країнах, серед яких є й історично міцні демократії.

Спираючись на дані понад 40 НУО у 22 країнах, Європейський союз за громадянські свободи (Liberties) назвав уряди Болгарії, Хорватії, Угорщини, Італії та Словаччини «руйнівниками», які активно послаблюють верховенство права.

У звіті організації за 2026 рік, опублікованому в понеділок, йдеться про те, що верховенство права в Словаччині під керівництвом популістського, авторитарного, промосковського уряду Роберта Фіцо зазнало регресу в усіх сферах – правосудді, боротьбі з корупцією, свободі ЗМІ та системі стримувань і противаг громадянського суспільства.

Ситуація була такою ж похмурою в Болгарії, тоді як Угорщина, де 16-річне правління Віктора Орбана може закінчитися після виборів 12 квітня, «залишається в окремій категорії, продовжуючи впроваджувати дедалі більш регресивні закони та політику без жодних ознак змін».

Крім того, Liberties визначила Бельгію, Данію, Францію, Німеччину та Швецію, всі країни з сильними демократичними традиціями, як «слабежі»: місця, де верховенство права занепадає в деяких сферах, хоча це занепадання не є частиною загальної політичної стратегії.

Чехія, Естонія, Греція, Ірландія, Литва, Нідерланди, Румунія та Іспанія були класифіковані як «стагнатори», тобто країни, де стан верховенства права не поліпшувався і не погіршувався, йдеться у 800-сторінковому звіті.

Польща також потрапила до цієї категорії: прем’єр-міністр Дональд Туск намагається відновити ключові елементи верховенства права – такі як незалежна судова влада – які були зруйновані колишнім урядом партії «Право і справедливість» (PiS), але його зусиллям заважає президентське вето.

Обмежений прогрес Польщі на сьогодні «демонструє, наскільки складним і крихким може бути відновлення порушеної інституційної незалежності», зазначає Liberties.

Лише Латвія заслужила статус «старанного працівника», оскільки уряд цієї країни активно покращує стандарти верховенства права.

У звіті також зазначається, що механізми ЄС, спрямовані на боротьбу з підривом верховенства права, є здебільшого неефективними, оскільки більшість держав-членів не втілюють рекомендації у конкретні дії, незважаючи на те, що Європейська комісія надає їх уже кілька років поспіль.

З’ясувалося, що 93% усіх рекомендацій у власному звіті виконавчого органу ЄС про верховенство права за 2025 рік були повторенням рекомендацій попередніх років, багато з яких перенесли без змін у формулюванні, тоді як кількість нових рекомендацій зменшилася наполовину з 2024 року.

Зі 100 рекомендацій комісії, оцінених Liberties, 61 не показала жодного прогресу, а ще 13 — погіршилися.

«Звіт Комісії мав спонукати до конкретних дій», — зазначила Іліна Нешик, виконавча директорка Liberties.

Однак після семи щорічних видань висновки Liberties вказують «не лише на регрес, а й на постійні та цілеспрямовані зусилля з підриву верховенства права.

Повторення рекомендацій без реальних подальших дій не змінить цю ситуацію», — додала вона.

У звіті також критикуються інституції ЄС загалом, зазначаючи, що у 2025 році вони не лише «віддзеркалювали багато проблем, що спостерігалися у державах-членах», але й не змогли послідовно застосовувати та захищати основні права.

«Вони унормували використання надзвичайних процедур прискореного ухвалення законів, скасували ключові механізми захисту основних прав та очолили узгоджену кампанію проти організацій-наглядачів», — сказала Керсті Маккорт, старша радниця з питань адвокації Liberties.

Коли це відбувається, додала Маккорт, інституції «підривають довіру до ЄС та до власних звітів про верховенство права».

Організація Liberties виявила, що у 2025 році умови верховенства права погіршилися найбільше у демократичному стовпі «стримувань і противаг»: незалежні НУО та громадянське суспільство, здатні організовуватися, оскаржувати рішення та притягати уряди до відповідальності.

Організація виявила, що регресивне законодавство та суворі покарання за участь у заборонених протестах поширюються, зокрема в Угорщині, де було заборонено проведення заходів Pride, а проти їхніх організаторів, зокрема мера Будапешта, порушено офіційне розслідування.

В Італії було ухвалено надзвичайно рестриктивний декрет про безпеку, який криміналізує блокування доріг та інші форми незгоди, але посилює гарантії для поліції.

У кількох державах-членах протестувальники, які виступають за захист клімату та на підтримку Палестини, зіткнулися із заборонами та криміналізацією.

За словами Liberties, у сфері правосуддя також не було досягнуто прогресу, при цьому організація особливо наголосила на тому, що назвала «новою тенденцією до все більш критичного або ворожої політичної риторики щодо судової влади та інститутів з прав людини».

Також було виявлено незначний прогрес у боротьбі з корупцією. Щодо свободи ЗМІ, лише невелика кількість держав досягла помітних покращень. Кількість нападів на журналістів зросла у Болгарії, Хорватії, Італії, Нідерландах та, особливо, у Словаччині.

Джерело: www.theguardian.com