Дослідники виявили значні зміни у колишніх домашніх собаках, які перебувають на передовій бойових дій в Україні.
Хоча людські втрати війни в Україні задокументовані добре, вторгнення Росії також суттєво впливає на домашніх тварин у країні.
У дослідженні, опублікованому у грудні в журналі Evolutionary Applications, група вчених показала, що вплив конфлікту спричинив швидку трансформацію собак, які раніше були домашніми улюбленцями, у тварин, які більше нагадують диких.
Вчені зібрали дані про 763 собак у дев’яти областях України. Вони співпрацювали з притулками для тварин, а ветеринари та волонтери збирали інформацію про безпритульних собак у більш безпечних і деяких небезпечних районах.
Збір даних у зоні бойових дій був складнішим. Цю роботу очолював Ігор Дикий, зоолог Львівського національного університету імені Івана Франка. Доктор Дикий, який протягом двох років із 2022 року служив добровольцем у Збройних силах України на передовій поблизу Лимана та Харкова, спостерігав за цими тваринами безпосередньо.
«У селі Зарічне з нами жило багато безпритульних собак. Вони були налякані бойовими діями, деякі страждали від контузії. Один з маленьких собак мав перелом лапи, що загоювався погано, інший втратив око під час вибуху», — розповів доктор Дикий. Він додав, що вони разом із товаришами намагалися їх годувати, надавати притулок та медичну допомогу, коли це було можливо.
Хоча дослідження зосереджувалося на колишніх домашніх собаках, багато з них більше не перебували під опікою власників і жили як бездомні.
«З початком війни ситуація з домашніми тваринами в Україні стала дуже сумною», — зазначила Марія Марців, провідна авторка дослідження та зоолог Львівського університету. Вона додала, що деякі люди забирали своїх тварин із собою, а інших залишали на залізничних вокзалах чи на окупованих територіях.
Більшість висновків свідчать про те, що собаки на передовій за короткий час набули рис, притаманних диким собакам, таким як вовки, койоти чи дінго.
Дані демонструють, що собаки на передовій рідко мали короткі морди, як у французького бульдога, або видовжені, як у такси. У багатьох зменшилася маса тіла, а вуха частіше були загострені, а не висячі.
«Собаки з ознаками «дикого» фенотипу — прямими вухами, прямим хвостом і меншим білим забарвленням — краще виживають на передовій», — пояснила доктор Марців.
«Війна виступає потужним фактором відбору, що сприяє розвитку рис, які покращують виживання в екстремальних умовах», — додала Малгожата Вітек, докторка Гданського університету в Польщі.
Інші ознаки, характерні для диких собак, також були помічені в зонах конфлікту: там було менше старих, хворих і поранених тварин, а бездомні собаки частіше трималися групами.
«Найбільше нас здивувала стрімкість цих змін, адже війна триває відносно недовго, але різниця між собаками на передовій і іншими популяціями вже дуже помітна», — зазначила пані Вітек.
Водночас дослідники підкреслюють, що ці зміни не є результатом молекулярної еволюції через дуже короткий термін.
«Зміни надто швидкі, щоб пояснювати їх молекулярною еволюцією», — сказала Вітек.
Фактично війна створює умови, при яких перевагу отримують тварини з певними характеристиками. Наприклад, менша маса тіла дає змогу уникати мін і легше ховатися.
Попри ознаки «дикої» поведінки та фізіології, більшість собак все ще залежали від людей у харчуванні, доповнюючи раціон рослинами або полюванням. Іноді вони виживали, споживаючи тіла загиблих солдатів. Деяких собак також усиновили війська України.
Проте деякі собаки на передовій проявляли ознаки повної незалежності від людей.
«Це можна розглядати як фералізацію, або повернення до життя незалежно від людини», — пояснила керівниця проєкту Малгожата Пілот, біолог з Гданського університету.
Хоча дослідження було спрямоване на собак, воно ставить питання щодо впливу війни на довкілля та інші види, які менш мобільні і мають більш обмежені екологічні потреби.
«Факти про негативний вплив війни на собак повинні стати сигналом тривоги для захисту інших видів», — відзначив еколог дикої природи Юен Річі з Університету Дікіна, який не брав участі у дослідженні.
Як підсумувала доктор Пілот: «Війни — це не лише гуманітарні кризи, а й екологічні катастрофи».
Джерело: www.nytimes.com
