Дональд Трамп вже давно доводить свою здатність завдавати шкоди Європі, якщо не отримує того, чого хоче. Універсальною зброєю в ці дні є жахливі штрафні мита, які він накладає на своїх супротивників, а в суперечці щодо Гренландії він навіть погрожував, принаймні короткостроково, застосуванням збройної сили. Однак у президента США є ще один козир у рукаві: ті технічні послуги та інфраструктура з США, від яких Європа значною мірою залежить.
«Складне завдання»
Чим більше Дональд Трамп збивається з курсу, тим частіше в Брюсселі звучать слова «цифрова суверенність». Ця тема також була широко обговорювана на Всесвітньому економічному форумі, який відбувся минулого тижня в Давосі. Багато хто вважав, що «з огляду на широке використання американської технології – від чіпів і хмарних сервісів до моделей штучного інтелекту та іншого програмного забезпечення», відірватися від США – це складне завдання, повідомляє Wall Street Journal (WSJ).
Економічний журнал зазначає, що залежність Європи від американських технологічних компаній, особливо в галузі хмарних обчислень, ніколи не була такою великою. Так, у 2024 році європейські клієнти витратили б майже 25 мільярдів доларів США на інфраструктурні послуги п’яти провідних американських хмарних компаній, що становить 83 відсотки всього ринку в Європі. Згідно з дослідженням Європейського центру міжнародної політичної економіки, три лідери ринку — Amazon, Microsoft і Google — як і раніше контролюють близько 70 % європейського ринку хмарних технологій.
Осінню цього року дві масштабні аварії дали уявлення про те, що означатиме припинення підтримки з боку США. Збій у роботі Amazon Web Services та серйозна аварія в Cloudflare продемонстрували ризики концентрації на декількох американських провайдерах, вважає Golem. Звичайно, це не означає, що такі інциденти неможливі у вітчизняних провайдерів.
«Жахливий сценарій»
У будь-якому разі, очевидно, що ЄС готується до «жахливого сценарію», як його називає WSJ, в якому Трамп позбавляє континент його технологічної інфраструктури. Уже в листопаді всі 27 держав-членів ЄС ухвалили ініційовану Австрією «Декларацію про європейський цифровий суверенітет». Минулого четверга переважна більшість членів Європарламенту також проголосувала за суверенітет. Програма передбачає, серед іншого, роботу над створенням власного європейського хмарного сервісу та власних моделей штучного інтелекту, а також надання переваги європейським постачальникам при укладанні державних контрактів.
За словами чиновників, обізнаних у цьому питанні, Європейська комісія також працює над новим законодавством з цього приводу. У рамках цієї роботи також відкрито обговорювалися ризики для безпеки, пов’язані з американською технологією, цитує WSJ свого співрозмовника. За його словами, ще шість місяців тому це було немислимо.
«Багато європейських підприємців пояснюють складне становище Європи культурою, що не сприймає ризиків, фрагментованим ринком і обтяжливим регулюванням», — стверджує WSJ. ЄС стурбований цією ситуацією і наразі працює над тим, щоб створити сприятливі умови для підприємництва. Однак те, що це відбувається за рахунок важливих захисних заходів, які в кінцевому підсумку знову дають перевагу американським корпораціям, викликає широку критику. Так, «Цифровий омнібус», відповідний пакет законів і проект, який лежить на серці Урсулі фон дер Ляєн, наразі відхиляється не тільки експертами, але й усіма партіями середнього та лівого крила в Брюсселі.
Не перша спроба
Це далеко не перший випадок, коли Європа намагається вирватися з-під контролю американських технологічних корпорацій. WSJ нагадує, що дебати загострилися вже в 2013 році, коли інформатор АНБ Едвард Сноуден опублікував інформацію про практики спостереження США. На цю справу також посилалися, коли Європейський суд скасував трансатлантичну угоду про обмін даними (так звану угоду Safe Harbor).
У 2018 році, тобто під час першого терміну президентства Дональда Трампа, ця тема знову стала гарячою, коли США прийняли закон Cloud-Act, який прямо надавав правоохоронним органам доступ до даних, що зберігаються американськими хмарними провайдерами за кордоном.
В обох випадках американські компанії змогли зберегти або навіть збільшити свою частку на європейському ринку, побудувавши в Європі центри обробки даних для зберігання даних на європейській території. Наприклад, наприкінці 2024 року Microsoft у Німеччині розширила угоду з Delos Cloud, дочірньою компанією SAP, щоб надавати послуги американського концерну під власним управлінням і контролем.
Amazon лише минулого тижня запустив «суверенну хмару» в Європі. У майбутньому не тільки дані клієнтів, але й усі метадані, що генеруються клієнтами, залишатимуться в межах ЄС. Однак, як і у випадку з Microsoft, експерти говорять про PR-акцію і вказують на те, що американський концерн як і раніше може вимагати видачі даних відповідно до Cloud Act.
Власний інтерес
У будь-якому разі, для технологічних корпорацій також багато що стоїть на кону. Згідно з урядовими даними, з якими ознайомився WSJ, у 2024 році вони експортували до Європи так звані «цифрові послуги», до яких належать, наприклад, реклама або інструменти штучного інтелекту, на суму понад 360 мільярдів доларів США. Для цього вони інвестували значні кошти в філії, персонал та інфраструктуру в ЄС. Тож вони, мабуть, дуже знервувалися, коли президент Франції Еммануель Макрон на саміті з цифрової суверенітету в Берліні оголосив: «Наша готовність є однозначною: ми хочемо зробити все, щоб створити європейських чемпіонів. Це просто відмова бути васалом».
Джерело: www.derstandard.at
