Соціальні мережі розпалили вогонь під туристичним сплеском в Албанії, що призвело до різкого зростання цін.
Джала, Албанія – За три з половиною години на південь від столиці Тирани звивиста дорога веде до 300-метрового пляжу з кришталево блакитною водою і гальковим піском.
Тут, на березі Іонічного моря, відвідувачі можуть орендувати шезлонг за 10 євро, за умови, що вони знайдуть парковку вздовж ґрунтової дороги і не проти бути на відстані витягнутої руки від свого сусіда.
Десять років тому це місце було прихованою перлиною для місцевих жителів, які розбивали намет на пляжі – безкоштовно.
Тепер обабіч дороги розкинулися будівельні майданчики, а великий забудовник обіцяє перетворити колись сонне село на розкішний притулок для світової еліти.
Різке перетворення Джали з природного і дещо незвіданого раю на популярний туристичний напрямок – це мікросвіт сплеску популярності Албанії – і супутніх соціальних та екологічних проблем, з якими зіткнулася країна.
Поки більша частина світу все ще перебувала на карантині через пандемію Covid, Албанія відкрила свої двері для відвідувачів у липні 2020 року.
Туристи, які прагнули побачити щось інше, окрім власних чотирьох стін, швидко відгукнулися на цей заклик: у 2021 році Албанію відвідали понад 5,6 мільйона туристів, що на 114 відсотків більше, ніж у 2020 році.
Але не лише відкриті кордони приваблювали людей.
Інші європейські гарячі точки, такі як Італія, Іспанія та Португалія, ставали дедалі дорожчими; Албанія ж пропонувала природу та пляжі світового класу за невелику частку вартості.
У 2020 році ніч у пляжному готелі зі сніданком у серпні могла коштувати всього 30 євро, а лежаки – від 3 євро.
Хоча деякі мандрівники знаходили дорогу до Тирани та пляжів за допомогою сарафанного радіо, соціальні мережі розпалили вогонь під ідеєю відпочинку в Албанії.
У 2024 році Албанія мала понад 3,8 мільйона постів в Instagram з більш ніж 106 мільярдами переглядів, наздогнавши сусідні та давно відомі напрямки, такі як Італія та Греція.
Те, що було стабільним потоком відвідувачів, перетворилося на потік.
У 2023 році країну відвідали рекордні 10 мільйонів туристів – на 35 відсотків більше, ніж у попередньому році, згідно з даними Національного інституту статистики.
У 2024 році країну відвідали 11,7 мільйона – ще один рекорд, що становить 15-відсоткове зростання, за словами міністра туризму Мірела Кумбаро.
Цього року уряд сподівається на понад 15 мільйонів – і все це в країні з населенням лише 2,7 мільйона.
Враховуючи, що відвідувачі приносять близько 8 відсотків валового внутрішнього продукту країни і створюють десятки тисяч робочих місць, одній з найбідніших країн Європи буде нелегко позбутися туристичної звички.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, більшість відвідувачів складають європейці: німці, італійці, поляки і французи, які очолюють список.
На відміну від інших європейських напрямків, таких як Італія чи Франція, Албанія є меншою країною, де відвідувачі можуть дослідити гори і пляжі за один день.
Вона також живе у свідомості людей як “дика і вільна країна, чого немає в Європі”, – каже Денада Джуші, албанська журналістка, яка висвітлювала зростання популярності країни як туристичного напрямку.
Урядовці, які прагнуть перетворити Албанію на провідну туристичну дестинацію, звільнили міжнародних готельєрів від податку на прибуток на 10 років, якщо вони будують чотиризіркові або п’ятизіркові готелі.
Податкова ініціатива була запроваджена у 2019 році, але на початку цього року була продовжена до 2027 року.
“Це великі інвестиції, – сказав албанським ЗМІ Бленді Клосі, член парламенту, який запропонував продовжити термін дії ініціативи.
“Ця ініціатива вигідна лише певному сегменту сектору – тим, хто прагне підняти галузь до вищих стандартів”.
Схема добре зарекомендувала себе.
Кілька міжнародних брендів, таких як Marriott International, Meliá Hotels International і Radisson Hotel Group, відкрили свої готелі, а зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер має намір перетворити албанський острів на розкішне місце відпочинку.
Критики, однак, попереджають, що на пляжах не вистачає місця для розміщення відвідувачів, яких принесуть сюди такі курорти, і що природа знищується в ім’я туризму.
Аеропорт Влора, який незабаром має відкритися на півдні країни, вже викликав суперечки через свою близькість до заповідної зони.
У той же час, перекидання води з внутрішніх районів країни на прибережні курорти для задоволення попиту викликає роздратування активістів і місцевих жителів, що призводить до протестів.
“Жадібність замінила розумне планування – і, якщо вже на те пішло, любов до землі, природи і батьківщини”, – сказав Альфред Лела, речник опозиційної Демократичної партії.
Любителі гострих відчуттів все ще можуть знайти менш розвинені райони Албанії, але дні дешевих подорожей до країни в основному закінчилися.
У 2024 році середні витрати на одного відвідувача зросли на 20 відсотків порівняно з попереднім роком, а туристи витратили в країні 5 мільярдів євро того року. Експерти та бізнес стверджують, що зростання попиту означає більший тиск на ланцюги постачання та збільшення витрат на імпорт товарів. А зі зростанням цін місцеві жителі, які колись полюбляли пляжі та природу, витісняються звідти.
Але не лише вищі ціни змушують людей замислитися.
“Сміття стає великою, великою проблемою скрізь. Жоден з муніципалітетів не в змозі впоратися з цим або займатися переробкою”, – сказав Арбен Кола, екскурсовод і еколог. У кількох групах Facebook, присвячених туризму в Албанії, відвідувачі скаржаться на сміття на узбіччях доріг і на узбережжі, а також нарікають на будівництво і високі ціни. Колись Албанія була “чимось диким – лише кемпінги, молодь, веселощі та природа”, – каже журналіст Джуші.
“Зараз вона схожа на Монако. Для місцевих немає місця”.
Джерело: www.politico.eu/article/albania-jale-hidden-gem-tourism/
