Найбільше постраждають сектори, в яких частка працівників з України є особливо високою – промисловість, будівництво, торгівля, HoReCa та TSL.
“Відсутність стабільної правової бази для працевлаштування українців є реальною загрозою для польських роботодавців і темпів економічного розвитку”, – підкреслює Анджей Кубісяк, заступник директора Польського економічного інституту, коментуючи наслідки вето президента Навроцького на останню поправку до спекулятивного закону про допомогу громадянам України.
Наклавши вето на законопроект, який продовжив би легальне перебування та доступ до пільг для біженців з України до 4 березня 2026 року, президент одночасно направив до Сейму свій проект поправок з пропозицією обмежити доступ до соціальних виплат на чолі з 800+ Часу для аналізу та політичної дискусії залишилося небагато, оскільки чинне законодавство щодо біженців з України діє до кінця вересня цього року.
І заступник голови ГІП, і представники бізнесу сподіваються, що за цей більш ніж місяць будуть розроблені нові правила, хоча часу обмаль, а ставки в грі дуже високі, про що свідчить і статистика ринку праці.
Сьогодні ця частка може бути ще вищою, оскільки в липні кількість українських працівників, застрахованих у ZUS, зросла майже на 7 000, наблизившись до 825 000.
– Це майже кожен 20-й працівник у Польщі”, – підкреслює Анджей Кубісяк, нагадуючи, що згідно з травневим опитуванням PIE, іноземці вже працюють у кожній третій польській компанії.
У свою чергу, цьогорічне опитування агентства з працевлаштування Personnel Service показало, що 28% роботодавців мають у своїх командах українців, причому майже половина з них – у великих компаніях.
Кожен п’ятий з опитаних роботодавців також планував найняти більше українських працівників, які найчастіше займали посади нижчого та середнього рівня (хоча 9% компаній мали українських менеджерів).
Згідно з підрахунками “Rzeczpospolita” на основі даних Закладу соціального страхування (ZUS), наприкінці минулого року промислове виробництво найбільше залежало від праці українців.
Там працювало понад 152 тисячі українців, насправді більше.
Адже значна частина з майже 158 тисяч українців, застрахованих у ZUS через агентства з працевлаштування, працювали в промисловості або у сфері транспорту та логістики.
Згідно з даними ZUS, сектор TSL був третім найбільшим роботодавцем українців (96 тис.) – після будівництва, в якому на кінець листопада 24-го року працювало аж 107 тис. українських робітників.
– З точки зору ринку праці та економіки в цілому, працевлаштування українських працівників слід розглядати не лише як кадрову підтримку, але як дуже важливий елемент, що забезпечує безперервність та ефективність роботи цілих секторів, підкреслює Антоніо Карвеллі, віце-президент агентства з працевлаштування Gi Group Poland.
За його словами, обмеження доступності українських працівників може призвести до дуже серйозних труднощів у функціонуванні багатьох секторів економіки, включаючи затримки в реалізації проектів, значне збільшення витрат на робочу силу і навіть зупинку виробництва.
“Вето на спеціальний закон і одночасне внесення власного проекту вносить регуляторну невизначеність як для українських громадян, так і для польських роботодавців”, – підкреслює Надія Вінярська, експерт Конфедерації левацтва.
Водночас вона звертає увагу на пропозицію Президента відновити перебіг строків у кабінетах, що, як очікується, підвищить передбачуваність міграційних процедур, а також відповідає вимогам громадських організацій та роботодавців.
Занепокоєння щодо наслідків невизначеності, спричиненої президентським вето, поділяє Кшиштоф Інглот, експерт з питань ринку праці та засновник агенції з працевлаштування Personnel Service.
Більше половини його співробітників – українці.
Водночас Кшиштоф Інглот нагадує, що статус біженців війни з України закріплений рішенням Ради Європейського Союзу, яка продовжила тимчасовий захист до 4 березня 2027 року.
Це означає, що люди зі статусом “UKR” зберігають право на перебування та роботу.
– Однак невизначеність оточує українців, які перебувають у Польщі на підставі продовжених віз, карт побиту або в рамках безвізового режиму.
Якщо нові правила не будуть прийняті в найближчі місяці, вони можуть втратити право на перебування, зазначає Кшиштоф Інглот.
Згідно з даними, отриманими “Жечпосполитою” від Управління у справах іноземців, наразі 1,57 мільйона українців мають дійсні дозволи на проживання в Польщі, з яких 990 тисяч є бенефіціарами тимчасового захисту (60 відсотків – жінки).
Однак, навіть беручи до уваги той факт, що більшість дорослих біженців працюють, можна підрахувати, що робота кількох сотень тисяч українців може опинитися під прямою загрозою.
Втім, невизначеність торкнеться кожного.
– Хоча ЄС продовжив тимчасовий захист до 2027 року, відсутність національного законодавства створює практичні ризики, оцінює Надія Вінярська.
Кшиштоф Інглот побоюється хаосу в компаніях, які працевлаштовують іноземців, і труднощів з наявністю персоналу в ключових галузях – будівництві, сфері послуг чи логістики.
Хаосу також побоюються в агентстві з працевлаштування Gremi Personal, де 88% працівників – громадяни України, зайняті в основному в TSL, харчовій, деревообробній та автомобільній галузях.
Як зазначає Юрій Григоренко, директор аналітичного центру Gremi Personal, якщо 800+ – це лише фінансова підтримка, яку дійсно несправедливо надають українцям, можливо, рішенням було б, якби критерій працевлаштування стосувався лише одного з батьків.
За його словами, найбільш чутливою темою є вільний доступ українських біженців до медичного обслуговування в Польщі.
– Його обмеження збільшить фінансовий тиск на тих, хто працює в сім’ї, тому сім’ї будуть змушені або повертатися в Україну, або шукати більш високооплачувану роботу деінде за кордоном, каже Григоренко.
Пьотр Сорочинський, головний економіст Польської господарської палати, звертає увагу на весь спосіб опрацювання законодавства; ми маємо право очікувати від адміністрації в широкому сенсі слова, що вона буде вести справи відповідально, безпечно і передбачувано для громадян і компаній.
Це також включає в себе врахування в законодавчому процесі того факту, що певні рішення повинні прийматися досить завчасно по відношенню до потреб, щоб залишався час для внесення поправок або вироблення консенсусу між центрами влади в країні, – зазначає експерт КГІ.
Він також звертає увагу на те, що до питання розширення принципів регулювання перебування українців у Польщі слід ставитися так само, як до питання забезпечення електроенергією чи водою – як до того, що повинно працювати.
– Натомість сьогодні, в умовах крайнього дефіциту часу, ми більше шукаємо винних у тому, чому існує високий ризик того, що це не працюватиме.
Це має широкі наслідки для ділової активності та планування особистого життя як польських, так і українських громадян, яким ми надали притулок від війни у нас”, – підкреслює Пьотр Сорочинський.
“Відсутність стабільної правової бази для працевлаштування українців є реальною загрозою для польських роботодавців та темпів економічного розвитку”, – підкреслює Анджей Кубісяк, заступник директора Польського економічного інституту, коментуючи наслідки вето президента Навроцького на останню поправку до спекулятивного закону про допомогу громадянам України.
Наклавши вето на законопроект, який продовжив би легальне перебування та доступ до пільг для біженців з України до 4 березня 2026 року, президент одночасно направив до Сейму свій проект поправок з пропозицією обмежити доступ до соціальних виплат на чолі з 800+. Часу для аналізу та політичної дискусії залишилося небагато, оскільки чинне законодавство щодо біженців з України діє до кінця вересня цього року.
Джерело: www.rp.pl/rynek-pracy/art42908661-weto-karola-nawrockiego-moze-utrudnic-zycie-polskim-firmom-i-pracownikom-z-ukrainy
