Дональд Трамп не надає нової військової допомоги Києву і не готує нових санкцій проти Росії.
На четвертому році російського вторгнення в Україну Німеччина залишається другим найбільшим донором військової допомоги Києву. Наразі ця допомога становить близько 32 мільярдів доларів. Америка поки що надала більш ніж удвічі більше – 66 мільярдів доларів.
Однак, зважаючи на зміни в американській політиці, саме з Німеччини зараз може надходити найбільше озброєння для українців. Чи не найяскравішим сигналом американського відходу від українських справ є питання запрошення Володимира Зеленського на саміт НАТО в Гаазі наприкінці червня. Під час візиту до Берліна в середу український президент зізнався, що ще не отримав запрошення на цю зустріч, хоча вважає, що генеральний секретар альянсу Марк Рютте хоче його отримати (остаточне рішення залишається за Трампом). – Якщо такого запрошення не буде, Путін заявить про перемогу, сказав Зеленський.
Трамп, за загальним визнанням, дає волю своєму зростаючому розчаруванню по відношенню до Владіміра Путіна. У вівторок він написав у соціальній мережі Truth Social, що російський сатрап «грає з вогнем». Він також підкреслив, що якби не його власна позиція, Росія заплатила б набагато більшу ціну за відмову припинити військові дії.
Євросоюз надзвичайно швидко погодив перший фонд для європейських озброєнь
От тільки за цими словами не слідує жодних дій. І це вірно на двох фундаментальних рівнях. По-перше, Трамп, відколи він прийшов до влади чотири місяці тому, не вніс до Конгресу жодної пропозиції щодо запуску нової програми військової підтримки Києва. По-друге, він не наважився запровадити нові санкції проти Кремля. Щоправда, в Сенаті лежить готовий законопроект, що містить радикальні санкції проти Росії, включно із запровадженням 500-відсоткових тарифів для таких країн, як Індія та Китай, які купують російські енергоресурси. Він був написаний союзником Трампа сенатором Ліндсі Гремом і має підтримку близько 80 зі 100 сенаторів. Однак без сигналу з Білого дому він не буде запущений. Немає такої підтримки покарання Росії і в Палаті представників, яка також мала б висловитися з цього питання.
У цій ситуації тягар допомоги Україні лежить на Європі. Чи зможе вона це зробити? У вівторок у цьому контексті з’явилася хороша новина. Раді ЄС вдалося домовитися про програму пільгових кредитів на суму 150 мільярдів євро для закупівлі зброї та боєприпасів Safe. Для Брюсселя це блискавична швидкість: щойно на початку березня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про пакет, який теоретично може мобілізувати 800 млрд євро протягом чотирьох років на оборонні зусилля, а вже з’явилася перша програма для його реалізації. Україна (а також Норвегія та Велика Британія) отримає доступ до Safe, якщо знайде принаймні ще одну країну, яка захоче взяти участь у проекті закупівлі озброєнь. Замовлення також мають надходити з європейських заводів і містити щонайменше 65% європейських компонентів.
Але все виглядає не так оптимістично. Цілих 650 мільярдів євро в пакеті фон дер Ляєн – це заява про те, що країни ЄС зможуть витрачати на озброєння до 1,5 відсотка ВВП протягом наступних чотирьох років без зарахування Брюсселем цієї суми до їхнього боргу і бюджетного дефіциту (зазвичай правила ЄС дозволяють максимум 3 відсотки бюджетного дефіциту від ВВП і 60 відсотків боргу від ВВП, хоча мало хто з країн дотримується цих норм). Наразі лише 15 країн (включно з Польщею) звернулися з проханням про надання такої можливості. Франція, Італія та Іспанія, зокрема, цього не зробили. Вони вже мають настільки велику заборгованість, що побоюються, що, незалежно від позиції штаб-квартири ЄС, можуть втратити довіру фінансових ринків, якщо продовжуватимуть брати на себе нові борги. За оцінками експертів Європарламенту, в цій ситуації послаблення бюджетних правил дозволить вивільнити вдвічі більше грошей, ніж оголосила фон дер Ляєн: трохи більше 300 мільярдів євро за чотири роки, а не 650 мільярдів євро, як заявляла фон дер Ляєн.
Тауруси: Мерц не хоче давати чіткої відповіді.
З приходом Мерца до керівництва німецьким урядом на початку травня пов’язували надії на збільшення допомоги Україні в кілька разів. Лідер ХДС/ХСС оголосив, що передасть українцям ракети дальнього радіусу дії «Таурус» одразу після того, як очолить уряд. Вони можуть точно вражати цілі на відстані до 500 км і таким чином досягати, наприклад, мосту, що з’єднує окупований Крим з Росією.
Однак у середу в Берліні Зеленський, принаймні публічно, не отримав чіткої відповіді, що він отримає «Тавриди». Мерц анонсував зустріч міністрів оборони двох країн щодо спільного виробництва ракет дальнього радіусу дії. Він також оголосив, що відтепер не буде говорити, яку саме військову техніку отримує Україна від Німеччини. Чи не є це просто вивертом, щоб приховати передачу «Таврів» – невідомо. У будь-якому випадку, СДПН, з якою ХДС перебуває в урядовій коаліції, виступила категорично проти передачі українцям згаданих ракет дальнього радіусу дії. Мерц, однак, пообіцяв, що його країна буде підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Він також визнав, що війна закінчиться лише тоді, коли одна або обидві сторони більше не матимуть сил її вести. Тобто не скоро. Це позиція, яка далека від підходу адміністрації Трампа до українського питання.
Інша проблема – це санкції. Євросоюз хотів би знизити з $60 до $50 за барель допустимий рівень цін на закупівлю російської нафти на міжнародних ринках, але це рішення ухвалюватиметься на рівні G7 – тож воно також залежить від США. Без участі Вашингтона також здається сумнівним, що Росія буде ефективно відрізана від фінансових ринків. Крім того, ЄС все ще купує більшу частину російського ЗПГ (імпорт трубопроводами було припинено) через посередників і порти, такі як Антверпен. Нарешті, викликом є продовження в липні існуючих санкцій ще на шість місяців. Побоювання, що Віктор Орбан накладе на це вето, досить поширені.
https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art42390861-ukraina-zdana-na-pomoc-europy-czy-otrzyma-niemieckie-taurusy
