Переломний момент, про який нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц (СДПН) проголосив через три дні після початку російської агресії проти України, може знову набрати обертів майже рівно через три роки та перемоги ХДС/ХСС на виборах. Принаймні, що стосується підтримки атакованої України. Фрідріх Мерц (ХДС), який, ймовірно, стане канцлером, пообіцяв Києву «послідовну» допомогу – але під час виборчої кампанії, як і Шольц, залишив відкритим питання, чи повинні солдати брати участь у можливих європейських миротворчих силах після припинення вогню чи ні.
Те, що Німеччина повинна допомагати Україні, серед німців майже не заперечується навіть через три роки після початку війни. Опитування перед виборами показували, що 67 відсотків висловлювалися за продовження підтримки атакованої країни, а добра чверть навіть хотіли б постачати більше зброї.
Лише на 16 місці
Той факт, що люди знову пішли на вибори в неділю між Зюльтом і Шнайцльройтом, багато в чому вплинув на те, як повинна фінансуватися допомога атакованій країні. Після того, як у листопаді минулого року канцлер Шольц і міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) посварилися саме через цю причину, і без того ворожена коаліція СДПН, Зелених і ВДП розпалася – того самого вечора, коли Дональд Трамп переміг на виборах президента США по той бік Атлантики.
Але країна не була бездіяльною навіть за розбитої світлофорної коаліції. За даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту світової економіки, з 2022 року Німеччина підтримала Україну 17 мільярдами євро, дві третини коштів надійшли в Україну у вигляді військової техніки, зокрема майже 120 бойових танків Leopard, а також систем ППО, таких як Iris-T і реактивні системи залпового вогню Himars.
Звичайно, за обсягом валового внутрішнього продукту найбільша економіка Європи посідає лише 16 місце серед найважливіших союзників України.
Мерц хоче поставити ракети Taurus
І найбільший козир в арсеналі Бундесверу теж поки що залишився там, а не був поставлений на український фронт: крилата ракета Taurus, завдяки якій в Україні місяцями сподівалися забезпечить більшу пробивну здатність по військових цілях у глибині росії. Шольц завжди виправдовував свою відмову ризиком ескалації, який принесе така зброя з рук Німеччини. Це не єдина причина, чому політика СДПН вважають прокрастинатором серед тих, хто хоче більшої прихильності до Києва.
Політолог Андреас Хайнеманн-Грюдер з Боннського університету вважає, що готовність Мерца надати ще більшу військову підтримку Україні в майбутньому цілком заслуговує довіри: «Він уже пообіцяв доставити Taurus. Це було б великою різницею для соціал-демократів, оскільки Шольц завжди рухався лише тоді, коли Джо Байден кивав за його спиною», – сказав він виданню der Standard за кілька днів до виборів.
«Чи соціал-демократи повернуться до уряду, це залежатиме від того, чи зможуть вони зберегти міністерство оборони (наразі в руках міністра Бориса Пісторіуса з СДПН, прим.). Питання в тому, чи призведе кінець епохи Шольца також до послаблення фракції «без мене». Фактично, голоси в СДПН, які закликали до більшої підтримки України, останніми роками дедалі більше маргіналізувалися.
Суперечлива тема «миротворчих військ»
Виклики, з якими стикається новий канцлер Німеччини, стали ще складнішими після розпаду світлофорної коаліції і обрання Трампа в США. Не тільки щодо безпеки власної країни, а й щодо того, що буде далі в Україні. Оскільки Сполучені Штати все більше відходять від конфлікту на континенті, який дуже віддалений від них, Європа буде контролювати можливе припинення вогню.
Конкретно це може означати, що європейським державам доведеться відправляти в Україну солдат для миротворчих сил, де вони потім зіткнуться з російськими військами в буферній зоні – без захисту з боку НАТО чи США. У політичному та військовому плані така ризикована операція була б практично неможливою для більшості європейських урядів.
Наразі лише прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про свою готовність надати британських солдатів президенту Франції Еммануелю Макрону, який став речником Європи з миротворчих військ. Він самотній у цьому.
Навряд чи федеральні вибори в Німеччині щось змінять. Навіть у можливого уряду на чолі з ХДС/ХСС мотивація розгортати в Україні Бундесвер, який і так навряд чи є боєздатним, навряд чи буде настільки великою. Нещодавно Шольц назвав дебати «передчасними», тоді як Роберт Габек (зелені) під час виборчої кампанії сподівався, що Європа стане більш самостійною, коли справа дійде до Трампа: «Безглуздо говорити зараз, що все, що росіяни та адміністрація США закидають нам, ми приймемо це та підтримаємо».
Немає більше захисного щита від США
А Мерц? Лідер ХДС також вважає, що про це «зарано думати» і що війна і мир вирішуватимуться не в Берліні та за допомогою німецьких солдатів, а в тому, чи вдасться Європі зробити українську армію настільки сильною, щоб вона залишалася здатною до оборони.
Чітке ні, це звучить інакше, каже боннський політолог Гайнеманн-Грюдер: «Але я б не виключав цього так категорично у випадку Мерца, як у випадку Шольца. Але я думаю, що ймовірність того, що європейські війська стримають росіян, дуже низька». Якщо так, то він повинен мати потужний мандат і, що більш важливо, важке обладнання.
На відміну від свого попередника Шольца, можливий канцлер Мерц тоді більше не зможе покладатися на захисну парасольку з Вашингтона.
www.derstandard.at/story/3000000258415/unter-merz-koennte-deutschland-die-ukraine-noch-staerker-unterstuetzen
