Відень/Київ – На український медіаландшафт також можуть вплинути плановані скорочення в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID). Про це в понеділок на онлайн-прес-конференції про медійну та соціальну ситуацію в країні, яку атакує росія, висловили представники ЗМІ з України.
«Незалежні медіа в Україні підтримували переважно міжнародні донори, і найбільшим прихильником були Сполучені Штати», – сказав український медіа-аналітик Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», українського аналітичного центру, присвяченого свободі ЗМІ та боротьбі з дезінформацією.
«Дехто стверджує, що медіа повинні підтримувати себе на вільному ринку, але правда полягає в тому, що незалежна журналістика в усьому світі покладається на субсидії, оскільки високоякісні новини важко монетизувати». За словами Міського, Україна не є винятком: реклама дає десять відсотків виручки, «це небагато».
За словами медіа-аналітика, суспільні мовники, які на 90% фінансуються державою і сильно закріплені у відповідних областях, витримають скорочення програм розвитку. Решта засобів масової інформації не могли покладатися на фінансування з рідної країни, оскільки пожертвування, як правило, йшли військовим, а гроші на рекламу – державним ЗМІ.
Чи долучиться Європа?
Але Міський бачить можливість для інших заповнити прогалину: «Скорочення USAID дають Європі можливість взяти на себе підтримку». Проте без міжнародної допомоги українському медіаландшафту загрожує крах. Вакуум, що утворився, можуть заповнити російські новини, а в Telegram – проросійські проксі-ЗМІ, попередив він. Месенджер Telegram дуже популярний в Україні. Згідно з дослідженням Міського, сервіс був найбільш використовуваною комунікаційною та інформаційною платформою в країні у 2024 році.
Також дослідник навів цифри використання російських ЗМІ. Під час опитування одинадцять відсотків сказали, що вони споживають російські ЗМІ. Основною причиною споживання ЗМІ з країни-агресора було зрозуміти, як ці ЗМІ зображують Україну.
Від корупції до військових злочинів
За словами керівника Анни Бабінець, агенція розслідувань «Слідство.Інфо» відчуває на собі скорочення США. «Близько 80 відсотків нашого бюджету становили гроші уряду США. Зараз ми шукаємо інше фінансування», – повідомила вона. Вони звернулися за підтримкою до ЄС, а також до своєї аудиторії.
З війною в Україні змінився фокус ЗМІ, зазначила Бабінець. Платформа розслідувань здебільшого розповідає про корупцію, але після початку війни також надає репортажі про війну – переважно про військові злочини. Однак корупція продовжує залишатися предметом звітності, оскільки вона «досі існує» і впливає, наприклад, на закупівлю зброї, харчування армії та призначення суддів.
Бабінець досить оптимістично дивиться в майбутнє. «Багато років у нас не було незалежних медіа. Тепер ми реально бачимо, що відбувається», – сказала Бабінець. «Багато чиновників, особливо молодих політиків, турбуються про своє ім’я і хочуть зробити кар’єру. Їм важливо не бути учасниками розслідувань».
Шлюбний бум, розлучний бум, повернення
«У перший рік великого нашестя був шлюбний бум», – зазначила Крістіна Бердинських. Вона працює журналістом-фрілансером для ЗМІ по всьому світу. «Але зараз спостерігається тенденція до збільшення розлучень, тому що сім’ям важко підтримувати стосунки на відстані». Жінки і діти жили за кордоном, чоловіки в Україні. Але зараз, за словами Бердинських, з’являється нова тенденція: багато жінок повертаються в країну з дітьми. «Люди хочуть мати нормальну сім’ю».
60 відсотків проти виборів під час цієї війни. «Але це не означає, що населення за нинішню владу». Бердинських трактує опитування так: населення вважає, що вибори можуть сприяти дестабілізації, чим може скористатися росія. Бердинських назвала іншу причину: «Неможливо провести вибори демократично. Не можуть голосувати, наприклад, солдати в окопах».
За її словами, 50% хотіли компромісу за участі міжнародних посередників. «Народ України дійсно хоче миру, але він також хоче певної форми гарантій безпеки». Якщо це не так, існує ризик того, що росія знову вторгнеться через кілька місяців, засвоївши уроки з першого вторгнення і, отже, будучи краще підготовленою.
Проти російського наративу
Кореспондентка видання Der Standard Даніела Пруггер дослідила інтерес іноземних ЗМІ до війни. «На початку війни було дуже легко публікувати сюжети. Вони були затребувані практично по всій країні, тому що був великий інтерес до інформації», – розповідає журналістка-фрілансерка з Італії, яка веде репортажі з України. Цьому також сприяла необхідність протистояти російському наративу. До початку великого вторгнення російський наратив був домінуючим.
«Кількість журналістів, які приїхали в Україну (відразу після початку війни, – ред.) була вражаючою». Зараз, під кінець третього року війни, ситуація зовсім інша: медіакомпанії вже не хочуть витрачати стільки грошей, скільки витрачали на початку. Часто медіа лише запитують, чи можна робити репортажі з Києва. ЗМІ більше не вважають поїздку в інше місце терміновою.
На завершення Бердинських наголосила на необхідності репортажів про війну: «Якщо вас немає в новинах, вас немає на порядку денному. Тому так важливо бути представленим у ЗМІ».
derstandard.at/story/3000000256873/ukrainische-medien-moeglicherweise-von-kuerzungen-bei-usaid-betroffen?ref=rss
