КИЇВ. Його важкі поранення, безсумнівно, змінять хід його життя, але 19-річний український десантник не шкодує про свою роль у несподіваному та драматичному наступі в Курську область росії, розпочатому в середині серпня.
Як і його побратими, він відчув піднесення, коли зі сходом сонця в радіоефірі пролунав наказ атакувати. Тут був шанс відповісти росії. «Я відчув себе частиною історії, тому що це був перший випадок після Другої світової війни, коли росія зазнала вторгнення», – сказав виданню POLITICO військовослужбовець із чорним волоссям Сергій, який дозволив йому використовувати псевдонім, оскільки йому заборонено говорити зі ЗМІ.
«У мене було найсильніше відчуття», – сказав він.
«І ще одна важлива річ, ми не відчували того болю, який відчуваємо, коли воюємо всередині України і руйнуємо будівлі; тоді ми відчуваємо, що завдаємо шкоди частині себе, але в Курську ми не обтяжені вагою цього смутку», – сказав він, намагаючись потягнутися за кавою з сильно забинтованими руками.
Сергій також не має жодних сумнівів щодо логіки та важливості наступу, який продовжується, оскільки росія проводить контрнаступ, щоб спробувати витіснити українські сили.
Це не так, як думають деякі з вищих командувачів української армії, включно з колишнім командувачем Збройних сил генералом Валерієм Залужним, нині послом України в Лондоні, коли український президент Володимир Зеленський уперше оголосив про наступ на початку цього року та підштовхнув його.
Серед інших, хто виступав проти наступу, був вельмишановний Еміль Ішкулов, командир 80-ї десантно-штурмової бригади України. Його відправили у відставку в липні через протести високопоставлених офіцерів, які вимагали залишити його на посаді. «Ми не розуміємо, чому командири, які користуються беззаперечним авторитетом серед особового складу, які мають звитяжний бойовий список і досвід великої війни, знаходяться в немилості у вищого керівництва Збройних сил», – заявили командири у відео протесту, розміщені на сайтах соціальних мереж.
«Відчував, що це азартна гра»
Місцеві ЗМІ тоді повідомляли, що причиною звільнення Ішкулова стало те, що він «протидіяв завданню, яке не відповідало чисельності бригади». За словами двох високопоставлених українських військових, яким дозволили поговорити з POLITICO анонімно, Ішкулов заперечував проти Курської операції, побоюючись, що його бригада врешті-решт може бути надто відкрита всередині росії і що кількість втрат може стрімко зрости.
Заперечення Залужного проти вторгнення полягали в тому, що, за словами цих чиновників, не було чіткого другого кроку після успішного прориву кордону елітними українськими підрозділами, складеними з чотирьох бригад. Залужний запитав: коли ми створимо плацдарм, то що? «Чіткої відповіді від Зеленського він так і не отримав», – сказав один із чиновників. «Він відчував, що це азартна гра», – сказав він.
На прохання прокоментувати Курську операцію Залужний не відповів. POLITICO не вдалося зв’язатися з Ішкуловим, але його колега сказав, що не погодиться на прохання про коментар.
Питання Залужного залишається ключовим, оскільки ті, хто сумніваються як на Заході, так і в Україні хвилюються, що сили Києва можуть опинитися всередині та зазнати деморалізуючого розвороту. Їхній аргумент полягає в тому, що розгортання значних сил означає, що їх не можна використовувати для утримання лінії в Донецьку, де російські війська продовжують різкий наступ і тиснуть на місто Покровськ та посилюють свої операції, просуваючись у напрямку та вздовж головної магістралі, що сполучала міста Донецьк і Запоріжжя і натискають на західноукраїнські оборонні рубежі навколо Вугледара.
«російські війська продовжують досягати значних тактичних успіхів на південний схід від Покровська, важливого матеріально-технічного вузла, який знаходиться на перехресті деяких з найважливіших шляхів постачання України залізницею», – повідомляє Інститут вивчення війни у Вашингтоні.
Виступаючи минулого тижня в Києві на щорічній конференції Ялтинської європейської стратегії, зустрічі високого рівня, на якій зібралися українські та західні офіційні особи, Зеленський наголосив, що ситуація в Донецьку нормалізується, хоча він визнав, що вона залишається складною. «За останні тижні ситуація на донецькому напрямку, якщо говорити про Покровськ, трохи покращилася», – сказав він.
Зеленський пов’язав бої в Курську та Донецьку, припустивши, що наступ на Курськ змусив росіян перевести ресурси з донецького фронту. «Наприклад, ми бачимо, що на Донбасі, в Покровську, до Курської операції було використано від 1 до 12 снарядів, сьогодні від 1 до 2,5», – пояснив він.
Всередині Росії
Український генерал Олександр Сирський повторив цей аргумент, нещодавно заявивши, що сили Києва захопили майже 1000 квадратних кілометрів території всередині росії, змусивши Кремль перекинути деякі досвідчені війська, які раніше були розгорнуті на Донбасі, до Курська.
Але це не завадило російським військам продовжувати досягати певних тактичних успіхів у Донецьку та продовжувати невпинний наступ. А за словами українських військових, з якими спілкувався POLITICO, українські втрати в Донецьку швидко зростають, що змушує Сирського почати передислокацію деяких підрозділів з Курська, щоб зміцнити оборону Донецька.
Жоден із цих високих тактичних викликів і питань не турбує Сергія. Його колона мобільних броньованих машин, розміщена таким чином, щоб вони не потрапили під удари з повітря чи безпілотників, виконувала те, що від неї вимагали в перші дні наступу, маючи завдання швидко йти вперед і не затримуватися перед будь-яким опором. «Проте по дорозі ми захопили 200 російських солдатів», – сказав він.
«Насправді цікаво те, що всі солдати, які потрапили в полон, сказали, що їм сказали, що, ймовірно, ми будемо атакувати, але вони та їхні командири не повірили в це», – сказав Сергій. «Здебільшого це були призовники з Уралу чи підмосков’я», – сказав він.
За його словами, ключовою складовою стрімкого просування українців стало використання FPV-дронів. «Вони були для нас незамінні і допомагали нам запобігати створенню контратак», – сказав Сергій.
Перш ніж він був важко поранений російським безпілотником, який вибухнув поблизу нього, його бригада знову почала наступ після будівництва оборонних укріплень. Сергій сказав, що вони зупинилися для повторного постачання та щоб переконатися, що їхні лінії матеріально-технічного забезпечення не надто розтягнуті, що свідчить про те, що політичне та військове керівництво України вирішило – поки що – утримувати Курський плацдарм.
https://www.politico.eu/article/kursk-russia-incursion-objections-war-in-ukraine-volodymyr-zelenskyy/
