За лаштунками війни в Україні. Чи приведе мир до мирних переговорів?

Думки

«Кремль, ймовірно, намагається сформувати міжнародні посередницькі зусилля у війні в Україні, демонструючи при цьому своє небажання вести добросовісні переговори з Києвом», – підсумував нещодавні дипломатичні перипетії американський Інститут вивчення війни.

Війна в Україні. Глава МЗС Китаю з візитом у Росії

Інститут посилається на понеділковий візит міністра закордонних справ Росії до Саудівської Аравії, де він зустрівся з главою дипломатичного відомства Бразилії Мауро Вієйрою та главою дипломатичного відомства Індії Субрахманьямом Джайшанкаром на міжнародній конференції.

Офіційно не повідомляється, що саме вони обговорювали, але неофіційно – в тому числі і війну в Україні. Тим часом посланник прем’єр-міністра Нарендри Моді, радник з питань національної безпеки Аджит Довал, перебуває в Росії. Міністр закордонних справ Китаю Ван І ось-ось прибуде до Москви. Місія Довала не є публічною, але Пекін не приховує, що Ван І також обговорюватиме «питання регіональної безпеки».

Тим часом Бразилія і Китай навесні висунули спільний план припинення російсько-української війни. Їхній план «політичного врегулювання української кризи» з шести пунктів є досить розмитим, щоб бути прийнятним як для Москви, так і для Києва.

У Володимира Путіна проблеми з Індією

Але на противагу цьому прем’єр-міністр Індії Моді під час візиту до Дніпра в серпні висловився за закінчення війни на основі міжнародного права, тобто поваги до територіальної цілісності держав та їхнього суверенітету. А це унеможливило б російську анексію українських територій.

– Перш за все, Китай, Бразилія, Індія. Я підтримую контакт зі своїми партнерами. Ми довіряємо один одному», – все ж сказав Володимир Путін на початку вересня, відповідаючи на запитання, які держави могли б стати посередниками у врегулюванні конфлікту.

Європа не пасе задніх: Віктор Орбан хоче знову вести переговори

Канцлер Німеччини Олаф Шольц приєднався до розгляду можливості початку мирних переговорів (ймовірно, з внутрішньонімецьких причин).

Одразу після нього це зробив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Незважаючи на те, що в Європейському Союзі його неофіційно бойкотують за попередні поїздки до Москви (не узгоджені з Брюсселем), він, схоже, хоче їх продовжити. – Наразі він не має належних відносин з Росією, що ускладнює мирний процес. Наступний важливий крок – припинення вогню. (…) Спочатку комунікація, потім припинення вогню і, нарешті, мирний план», – сказав він.

Росія примножує свої вимоги до України

Однак, коли почала з’являтися будь-яка можливість українсько-російських переговорів, Москва почала нагромаджувати умови. – «Як тільки ми побачимо серйозну готовність захищати права людини, які Захід завжди з гордістю ставить на свої прапори, коли ми це побачимо, то я переконаний, що ми швидко домовимося про місце і час зустрічі (з Україною – ред.)», – заявив Сергій Лавров.

Але не уточнив, що саме він має на увазі. Можна здогадуватися, що він вимагає, наприклад, релегалізації Російської Православної Церкви в Україні. Але мова може йти і про попередні російські вимоги, в тому числі про визнання Києвом російської мови державною.

Кремль: ніяких переговорів, поки українці атакують Курську область

До Лаврова приєднався Сергій Шойгу, колишній міністр оборони, якого Володимир Путін призначив секретарем Ради безпеки Кремля. – «Поки ми не виженемо їх з нашої території, звичайно, ми не будемо вести з ними ніяких переговорів», – сказав він. Він назвав українські війська «терористами», а те, що вони роблять – «верхом тероризму».

Українці атакують Курську область Росії з 6 серпня. Вони просунулися не дуже далеко вглиб Росії і взяли лише одне важливе місто – Суджа. Але Путін вже заявив, що повернення регіону є «священним обов’язком».

Однак, хоча від початку українського наступу минуло вже більше місяця, Кремль досі не зміг зібрати достатніх сил для контратаки чи навіть остаточної зупинки української армії. Атака, за загальним визнанням, застопорилася, але українці, користуючись відсутністю постійної лінії фронту, постійно ведуть маневрену війну (в якій вони мають перевагу над росіянами) і займають невеликі ділянки місцевості.

Брехня колишнього міністра оборони Шойгу

Водночас Шойгу припустив, що наступ у Курській області матиме серйозні наслідки для України. За його словами, перед початком наступу Київ через турецьких посередників запропонував Росії гарантії один одному «не бити по об’єктах енергетики, не бити по об’єктах атомної енергетики і не бити по цивільному торговому флоту в Чорному морі». – Наш президент прийняв рішення і сказав: «Добре, ми це робимо». – згадує він.

Колишній міністр стверджує, що українці самі відмовилися від своєї пропозиції – з невідомих причин.

Його заява, здається, пояснює, чому Росія відновила повітряну кампанію проти української цивільної енергетичної інфраструктури. Нещодавно вона знову бомбардувала такі об’єкти у восьми областях України. Можливо, це також припущення, що, відійшовши з Курської області, Кремль не буде їх атакувати.

https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art41105201-za-kulisami-wojny-w-ukrainie-czy-swiat-doprowadzi-do-rozmow-pokojowych