Плани щодо Єлисейського палацу та Даунінг-стріт оприлюднила в понеділок французька газета Le Monde.
Головні центри влади в Парижі серйозно розглядають ідею такої місії, підтверджує «Rzeczpospolita» експерт Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Елі Тененбаум, який вже давно працює над такою ідеєю. Наступного тижня престижне американське видання Foreign Affairs опублікує його розгорнуту статтю на цю тему.
У лютому на конференції з питань миру в Україні в Парижі президент Еммануель Макрон шокував союзників Франції, зокрема Німеччину, заявивши, що не виключає введення французьких військ в Україну. Зараз ця ідея отримала нове життя після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США і його заяви про те, що він принесе мир на схід «протягом 24 годин». Макрон обговорив європейську місію з Кейром Стармером 11 листопада. Британський прем’єр-міністр разом з французьким президентом приймав парад на Єлисейських полях з нагоди річниці закінчення Першої світової війни.
Глава французької дипломатії Жан-Ноель Барро, відповідаючи через кілька днів на запитання ВВС, чи можлива відправка французьких військ в Україну, сказав, що «нічого не виключено». Особлива роль Франції та Великобританії в організації миротворчої місії обумовлена тим, що вони є єдиними західноєвропейськими країнами, які володіють ядерною зброєю.
6 листопада американське видання Wall Street Journal вперше оприлюднило, як може виглядати мир в Україні на думку Трампа. Він передбачав би заморожування нинішньої лінії фронту і створення широкої демілітаризованої зони. Однак новообраний президент виключив пряму участь США у наданні гарантій безпеки Києву – чи то через відправку американських військ в Україну, чи то через обіцянку прийняти країну в НАТО.
Владімір Путін не прийме ідею миротворчої місії. Хіба що його до цього змусить Дональд Трамп
– Заморожування нинішньої лінії фронту без гарантій безпеки для України стало б повторенням Будапештського меморандуму (угода 1994 року, в якій США, Великобританія і Росія гарантували територіальну цілісність України в обмін на те, що вона віддасть Москві свою ядерну зброю) або Мінських угод. Таким чином, це лише дасть Путіну час на підготовку нового наступу на українців, повідомляють «Жечпосполитій» добре поінформовані джерела в Парижі
Французи знають, що на цьому етапі мало шансів на те, що Путін погодиться на ідею миротворчої місії. Тому пропозиція робиться більше з думкою про Трампа. Ідея полягає в тому, щоб мати можливість покласти європейську пропозицію на стіл, коли він вступить у прямі переговори з Кремлем (він буде приведений до присяги 21 січня).
За словами наших співрозмовників на Сені, місія складатиметься з коаліції «охочих країн». Це будуть європейські країни з великим військовим потенціалом, з одного боку, і готовністю рішуче підтримати Україну, з іншого. Окрім Франції та Великої Британії, це, насамперед, Польща. А також скандинавські та балтійські країни і, можливо, Нідерланди. Німці, італійці чи іспанці поки що не збираються долучатися до проекту. У середу прем’єр-міністр Дональд Туск буде спеціальним гостем на саміті Північних і Балтійських країн у Швеції NB8.
За словами наших співрозмовників у Парижі, місія складатиметься з п’яти бригад сухопутних військ. Командування кожною бригадою візьме на себе окрема країна з числа згаданих вище (тобто, ймовірно, це буде роль Польщі). Місія буде підтримуватися авіацією. Якщо Туреччина погодиться, місія також матиме військово-морський компонент. Загалом буде задіяно 40-45 000 військовослужбовців, що приблизно відповідає чисельності сил K-For, які гарантують мир у Косові.
Це має бути місія країн, які підтримують Україну. У ній немає місця для Індії
Париж виключає на даному етапі включення до цієї ініціативи країн «глобального півдня», таких як Індія. Адже ідея полягає в тому, щоб створити силу, яка рішуче підтримує Україну, а не зберігає нейтральну позицію між Москвою та Києвом. На Сені це питання обговорюється в Єлисейському палаці, офісі прем’єр-міністра, міністерствах оборони та закордонних справ. Але, можливо, воно набуває ще більше прихильників у владних колах Великої Британії. За нашою інформацією, обидві країни вже контактували з Польщею і з цього питання. 19 листопада глава дипломатії Радослав Сікорський прийняв у Варшаві своїх колег з Франції, Німеччини та Італії. Очільники зовнішньополітичних відомств Іспанії та Великої Британії також були присутні на зустрічі дистанційно.
Важливою віхою на шляху до залучення союзницьких сил безпосередньо в Україні стала згода президента Байдена 17 листопада на використання українцями ракетних комплексів ATACMS проти цілей в Росії. Після цього французи погодилися зробити те ж саме для аналогічної системи Scalp, а британці – для Storm Shadow. Однак ця зброя потребує військовослужбовців з цих країн. Імовірно, тому вони вже знаходяться на місцях.
«Le Monde» також згадує про плани підготовки українських солдатів приватною військовою компанією DCI, яка, однак, на 55% належить французькій державі. Аналогічні плани має і британська компанія Babcock. 9 листопада Джо Байден зняв заборону на пряму участь американських військових підрядників в Україні. Франція вже тренує українських солдатів, як на березі Сени, так і в Польщі.
https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art41493901-europejskie-wojska-moga-wejsc-na-ukraine
