Європейські країни обговорюють можливість відправки військ в Україну в разі припинення вогню або укладення мирної угоди, оскільки обраний президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що не буде ставити американські чоботи на землю, щоб гарантувати безпеку, кажуть чиновники і дипломати.
Переговори, які веде президент Франції Еммануель Макрон, перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей і мандату такої місії – і навіть щодо доцільності підняття цього питання зараз.
Оскільки Київ відстає у війні, європейські лідери не хочуть, щоб у президента Росії Владіміра Путіна склалося враження, що настав час для переговорів, і що він зможе зберегти свої перемоги на полі бою. Вони наполягають на тому, що зосереджені на збільшенні військової та економічної допомоги Україні і не бачать жодних ознак готовності Путіна до переговорів.
Водночас, за лаштунками деякі чиновники розглядають можливість надання європейськими країнами гарантій безпеки для України, в тому числі за допомогою десятків тисяч солдатів на українській землі.
Такі сили підвищили б ризик прямої конфронтації з Росією і розтягнули б європейські збройні сили, чиї запаси озброєнь були виснажені пожертвами Україні, і які звикли значною мірою покладатися на підтримку США у виконанні великих місій.
Але Трамп виключив участь американських військ у забезпеченні режиму припинення вогню і наполягав на тому, що європейці повинні грати цю роль самостійно на переговорах з Макроном і президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня, згідно з двома джерелами.
Це може означати розгортання європейців в Україні, незалежно від того, чи отримає Київ гарантії безпеки через вступ до НАТО, як він сподівається, чи через двосторонні гарантії.
«Навіть якби була гарантія безпеки з боку НАТО, звідки б взявся імпульс на місцях? Він був би європейським, тому наші армійські начальники вже готують плани, які європейські лідери можуть розглянути в майбутньому», – сказав високопоставлений європейський чиновник.
За словами чиновників, великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща і Великобританія, могли б сформувати основну частину сил.
УДАР ПО МАКРОНУ
Макрон зіткнувся з негативною реакцією за просування цього питання, враховуючи політичну чутливість відправки військ на таку місію.
Після переговорів з Макроном минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не планує приєднуватися до таких сил.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у понеділок, що Берлін, ймовірно, відіграватиме певну роль у забезпеченні припинення вогню, але ще занадто рано говорити про те, які саме сили знадобляться.
Зеленський заявив, що це питання може бути порушене, коли глава НАТО Марк Рютте прийматиме президента України та інших європейських лідерів у Брюсселі в середу ввечері.
Але минулого тижня Рютте заявив, що закликав колег з НАТО і України «бути дещо стриманішими» в обговоренні майбутніх сценаріїв.
«На даний момент, якщо ви обговорюєте все це відкрито, навіщо Путіну сідати за стіл переговорів, адже він отримує те, що хоче», – сказав Рютте.
Аналітики кажуть, що дебати, які відбулися до цього часу, виявили плутанину щодо того, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційну миротворчу роль, таку як спостереження за лінією припинення вогню, чи стане надійним стримуючим фактором проти будь-яких подальших російських нападів.
Італійські офіційні особи говорили про миротворчість, тоді як французькі та українські офіційні особи зосередилися на стримуванні.
ОЦІНКИ РОЗМІРУ
Сили стримування можуть бути сформовані коаліцією з п’яти-восьми країн, сказав український урядовець, поінформований про деякі дискусії.
Аналітики і чиновники дають різні оцінки чисельності таких сил, підкреслюючи, що багато чого залежатиме від їхньої конкретної місії. Деякі аналітики припускають, що можлива чисельність близько 40 000 військовослужбовців.
За схемою ротації, яка також передбачає підготовку підрозділів до розгортання і відновлення після розгортання, в місії можуть бути задіяні близько 100 000 військовослужбовців, сказав Франц-Штефан Гаді, колишній австрійський військовий планувальник, який зараз працює в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.
«Це, безумовно, сильно розтягне європейські сухопутні сили», – сказав він.
Європейський чиновник з питань безпеки, який говорив на умовах анонімності, також сказав, що може знадобитися до 100 000 військовослужбовців.
Гаді сказав, що такі сили можуть бути сформовані, якщо деякі європейські країни скоротять інші місії, такі як миротворчі операції на Балканах.
У 1990-х роках Європа, США та інші партнери відправили близько 60 000 військових до Боснії і 50 000 до Косово, але зараз ці місії набагато менші.
Також обговорюється склад будь-яких міжнародних сил – оскільки їхній національний склад має бути прийнятним для обох сторін – і їхній мандат.
Міністр оборони Італії Гвідо Кросетто заявив, що ці сили повинні діяти під егідою Організації Об’єднаних Націй. Але інші чиновники кажуть, що це дало б Росії, постійному члену Ради Безпеки ООН, занадто великий вплив.
Європейцям також, ймовірно, доведеться переконати Сполучені Штати долучитися до процесу, принаймні, надати розвідувальну та іншу оперативну допомогу, кажуть аналітики.
І потенційні правила ведення бойових дій є одним з багатьох важливих питань, які залишаються незрозумілими.
«Що станеться, якщо в європейського солдата стрілятимуть?» – запитав французький військовий чиновник.
https://www.reuters.com/world/europe/europeans-grapple-over-security-force-post-war-ukraine-2024-12-18/
