На цих вихідних Мюнхенська конференція з безпеки також буде присвячена відносинам з росією. Оскільки Дональд Трамп оголосив, що покине неприємних союзників по НАТО, деякі закликають до атомної бомби в Європі.
Європою бродить привид, і його називають ядерною загрозою. Шум, викликаний війною в Україні та передвиборчою кампанією в США, сьогодні лунає по всьому континенту, як гуркіт грому, і викликає паніку в багатьох державних установах, що незабаром вони опиняться беззахисними перед Володимиром Путіним. Цьому сприяє не лише сам президент росії, який регулярно погрожував застосувати ядерну зброю з початку війни в Україні два роки тому. Але також і непередбачуваний 77-річний житель Флориди. Хоча він ще навіть не займає офіційної посади, він уже відкрито погрожує віддати європейських членів НАТО Путіну, якщо вони більше не будуть платити за свій захист ядерною зброєю Америки.
Дональд Трамп не тільки керує американськими республіканцями, як йому заманеться, але вже розхитує архітектуру безпеки між Лісабоном і Ригою, яка вважалася дуже стабільною. Минулого тижня Трамп сказав схвильованим шанувальникам, що якщо він стане президентом, він не буде захищати членів НАТО, які, на його думку, роблять надто малий внесок від нападу. Навпаки: «Я б заохочував їх (росію, прим.) робити все, що вони захочуть». Ймовірно, він хотів сказати саме це неназваному главі європейського уряду – кому саме і чи Трамп не просто вигадав цей епізод, незрозуміло.
Але те, що донедавна звучало як сценарій для третьосортного фільму про війну, за прогнозами експертів, може стати реальністю вже у 2025 році. «Якщо Трамп буде обраний і залишатиметься на своїй позиції, ми матимемо проблеми в Європі», – каже виданню STANDARD мюнхенський політолог Карло Масала з Університету Бундесверу.
Ще гірше: реальної альтернативи ядерному щиту, виготовленому в США, наразі немає. Особливо в Німеччині, яка, на відміну від Франції та Великої Британії, не має власної ядерної зброї, політики гарячково шукають план Б. Крістіан Лінднер, міністр фінансів від ВДП, нагадав про президента Франції Еммануеля в статті у виданні FAZ у середу, який запропонував Берліну поговорити про спільне стримування через його «force de frappe» («Ударну групу»). Катаріна Барлі, лідер СДПН-ЄС, сподівається на європейську армію, яка також могла б мати ядерну зброю. За це ще до запальної промови Трампа висловився Йошка Фішер, колишній міністр закордонних справ. Теми Трампа і НАТО також, ймовірно, будуть обговорюватися на Мюнхенській конференції з безпеки (MSC), яка збирається в столиці Баварії цими вихідними.
Ще гірше: реальної альтернативи ядерному щиту, виготовленому в США, наразі немає. Особливо в Німеччині, яка, на відміну від Франції та Великої Британії, не має власної ядерної зброї, політики гарячково шукають план Б. Крістіан Лінднер, міністр фінансів від ВДП, нагадав про президента Франції Еммануеля в статті у виданні FAZ у середу, який запропонував Берліну поговорити про спільне стримування через його «force de frappe» («Ударну групу»). Катаріна Барлі, лідер СДПН-ЄС, сподівається на європейську армію, яка також могла б мати ядерну зброю. За це ще до запальної промови Трампа висловився Йошка Фішер, колишній міністр закордонних справ. Теми Трампа і НАТО також, ймовірно, будуть обговорюватися на Мюнхенській конференції з безпеки (MSC), яка проводиться в столиці Баварії цими вихідними.
Однак канцлер Олаф Шольц досі відхиляв пропозиції, подібні до тих, які висловив його партнер по коаліції. Доктрина ядерного обміну в НАТО, згідно з якою німецькі літаки скидають американську ядерну вибухівку, є найкращим захистом від Путіна, стверджує він. Ядерна зброя США також зберігається в країнах ЄС Бельгії, Італії та Нідерландах, а також у Туреччині.
Ніхто не знає, чи так і залишиться. «Європейці не зробили жодних висновків із першого терміну президентства Трампа», – скаржиться в інтерв’ю австрійському виданню Standard почесний історик Герфрід Мюнклер з Берлінського університету Гумбольдта. Відтоді стало зрозуміло, що республіканець вважає НАТО більше дратуючим, ніж важливим. «Вкрай важливо, щоб європейці надали собі в розпорядження незалежний від США потенціал ядерного стримування». Простіше кажучи: ЄС потрібна ядерна зброя. І краще сьогодні, ніж завтра.
Але як? «Немає хорошого варіанту, кожен з них загрожує великими проблемами», – каже політолог Масала, чия нова книга «Чому світ не може знайти мир» опублікована видавництвом Brandstätter. Навіть найпростіше на перший погляд рішення, а саме співпраця з ядерною державою ЄС Францією, не зможе компенсувати втрати США. По-перше, тому що Велика Нація має ядерні боєголовки з 1960-х років, наразі близько 290, але не має тактичної ядерної зброї, яка була б потрібна в надзвичайних ситуаціях. Для порівняння: за даними інституту Sipri, у 2023 році у росії було 5898 ядерних боєголовок. Але проблема не в самій кількості, каже Масала: «Якщо я зможу правдоподібно погрожувати знищити Москву та Санкт-Петербург, жоден російський президент не ризикне атакувати Європу».
По-друге, Масала не може собі уявити, що Париж відмовиться від своїх ядерних кодів, щоб захистити, наприклад, Польщу чи Естонію. «А що станеться, якщо Марін Ле Пен стане президентом у 2027 році? Вона оголосила, що буде дотримуватися нинішньої ядерної доктрини».
А що, якби знаменита червона валіза, використана для ініціювання ядерного удару, опинилася в руках ЄС – і, можливо, також захищала Австрію? «Абсурдно уявити, що країни ЄС консенсусом приймуть рішення щодо застосування ядерної зброї», – каже Масала. Історик Мюнклер пропонує принцип ротації, за яким верховне командування переходить від однієї країни до іншої в рамках коаліції бажаючих. Наприклад, коли Німеччина, Польща та Франція разом з Іспанією та Італією поставили захисний щит над ЄС. Звичайно, за словами Мюнклера, для цього потрібна була б величезна довіра. Масала налаштований скептично: «Чи повинні іспанці зважитися на ядерний удар, тоді як контрудар вдарить по Франції? Зрештою, жодна країна не погодиться на таку концепцію».
Він також бачить проблему в двошвидкісній Європі, наприклад, якщо Польща залишиться під захисною парасолькою США, а Німеччина – ні: кращого поділу Путін і не бажає.
Скільки грошей на захист Трамп вимагатиме від своїх союзників, невідомо. Буквально в середу НАТО повідомила, що цього року 18 із 31 члена НАТО витрачають необхідні два відсотки свого ВВП на військові потреби, Німеччина вперше за десятиліття.
За словами історика Мюнклера, зрозуміло, що Європа повинна протистояти Путіну і – опосередковано – Трампу: «Будь-хто, хто виявляє страх, ще більше провокує поширювачів страху». Політолог Масала заспокоює, що реальна загроза Європі ще не надто велика. Це правда, що погрози Путіна не варто обговорювати на кожному кроці. Однак ймовірність того, що він застосує ядерну зброю, вкрай мала. Тим не менш, привид, який блукає по Європі, не зникне найближчим часом.
https://www.derstandard.at/story/3000000207638/steht-europa-bald-alleine-gegen-putin-da
