Коли Ірина Коська думає про свою батьківщину, її думки блукають. Коська може говорити постійно про початок російсько-загарбницької війни, про блокаду та планомірне знищення рідного Маріуполя, про бомби, холод і голод.
Вони хочуть, щоб винні понесли відповідальність. «Ми були такі налякані», – каже Коська. «Це було пекло на землі. У мене склалося враження, що вони зробили це з нами з легкістю».
У місті тривала боротьба тижнями. Україна підозрює десятки тисяч жертв серед мирного населення. Правовий фонд «Global Rights Compliance» розслідував дії російських військ у Маріуполі.
російські військові систематично руйнували цивільну інфраструктуру Маріуполя з самого початку, пишуть експерти в звіті, опублікованому в червні. Зазначається, що це робилося з метою систематичного підриву виживання мирного населення.
Ірина Коська також згадує. 26 лютого, через два дні після початку вторгнення, були вражені розподільні станції. Не було ні світла, ні води. Через тиждень у них би пропав газ. «Це була катастрофа», – каже Коська. «Люди ходили в пошуках води. Це була наша найбільша потреба на початку».
Коска повідомляє, що по жителям Маріуполя стріляли на водорозподільчих пунктах. Прицільні обстріли цивільного населення заборонені Женевськими конвенціями. І це далеко не єдиний військовий злочин, у якому українська влада та правозахисні організації звинувачують російських військових.
Українська влада повідомляє, що наразі 22 російських військових засуджено за військові злочини. Але притягнути винних до відповідальності складно.
Якщо слідчі мають доступ до місця злочину, то в принципі немає перешкод, пояснює юрист Анна Росомахіна. Але це змінюється, якщо злочини скоюються на окупованій території чи в росії. «Я маю на увазі, наприклад, мирних українських громадян, які незаконно утримуються в тюрмах росії.
«Це стосується і Маріуполя. російська окупаційна влада не пускає в місто незалежних слідчих. Належне розслідування систематичних злочинів практично неможливе».
Але більшість людей в Україні переконані, що російська армія систематично намагається пригнобити мирне українське населення. «Катують схожими методами – в різний час, у різних місцях», – каже Росомахіна. Але потім забирали в ті ж тюрми в Брянську чи Курську.
У всьому цьому є система. «Але наша система розслідування, на жаль, розглядає окремі випадки – і це необхідно», – пояснює Росомахіна. «Але більша картина втрачена».
Росомахіна каже, що вже порушено 130 000 кримінальних справ за підозрою у військових злочинах. І все ж багато людей досі відчувають: російські війська можуть бомбити цивільну інфраструктуру, катувати військовополонених або викрадати мирних жителів майже без наслідків.
Тому Україна хоче міжнародного суду, щоб притягнути до відповідальності військово-політичне керівництво росії.
https://www.tagesschau.de/ausland/europa/75-jahre-genfer-konvention-100.html
