Початок війни прискорив відхід Польщі від вугілля, незважаючи на те, що Україна стала експортером вугільної електроенергії в перший рік військової агресії. Загальне зниження виробництва електроенергії з вугілля та бурого вугілля склало майже 30 ТВт-год у 2021-2023 роках (зниження на 22,6%), тоді як найбільше зростання було зафіксовано у виробництві енергії вітрової енергетики (на 6,5 ТВт-год, зростання на 40%) та фотоелектрики (на 7,5 ТВт-год, +194%). В результаті частка відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії в Польщі зросла з 17,3% у 2021 році до 27,7% у 2023 році.
Втрати з українського боку
Повномасштабна російська агресія мала зовсім інший вплив на Україну. Для Києва першочерговим завданням стало збереження безперервності роботи системи, що є викликом, особливо в зимові місяці. Вартість збитків, завданих лише енергетичному сектору на кінець 2023 року, оцінюється в 10,6 мільярда доларів США, тоді як вартість післявоєнної модернізації в електроенергетиці може становити бл. 47,1 мільярда доларів за десятирічний період. Однак багато з передбачуваних інвестицій в енергетичний сектор України стосуються територій, над якими Київ не має ефективного контролю, або де ситуація не дозволяє їх безпечно реалізувати.
Співпраця в електроенергетиці
Основою для будь-якої подальшої співпраці між країнами – згідно зі звітом BGK «Вплив війни та соціально-економічної ситуації в Україні на енергетичну систему та енергетичну безпеку Польщі та окремих європейських країн-сусідів» – є поглиблення енергетичної інтеграції України з Європейським Союзом. Український оператор системи передачі Укренерго був приєднаний до європейської електроенергетичної мережі ENTSO-E як спостерігач у квітні 2022 року, а з початку 2024 року вже є її членом. – Інтеграція електромереж не тільки підвищує енергетичну безпеку асоційованих країн, оскільки дозволяє негайно поповнити відсутню потужність у разі локального збою, але й знижує операційні витрати національних систем за рахунок зменшення необхідності підтримувати високі резерви потужності в національних системах. Для Польщі це означає, наприклад, скорочення споживання вугілля для підтримки резервних потужностей, йдеться у звіті.
Приєднання до ENTSO-E, однак, є лише початком інтеграції України з Європою, в тому числі і в електроенергетичному контексті. Інтеграція України до Регіонів розрахунку пропускної спроможності (РРП) є ще одним кроком у поглибленні енергетичного співробітництва з країнами Західної Європи. Польща разом з Україною та іншими країнами регіону має сформувати один із субрегіонів, в рамках якого буде визначено правову базу для визначення вартості та умов обміну енергією. – Видається, що цей досвід має бути особливо цінним для України в період переговорів про вступ до ЄС та адаптації національного законодавства до європейських стандартів, йдеться у звіті.
Імпортувати польську електроенергію з вугілля?
У публічному просторі з’явилася ідея виробляти надлишок електроенергії з метою її експорту в Україну за рахунок збереження генеруючих потужностей на польських вугільних електростанціях, які мали б зупинятися за графіком. – Ця ідея має певні переваги як для Польщі (збереження зайнятості на електростанціях, використання запасів вугілля), так і для України, але вимагала б виключення виробленої таким чином енергії з СТВ ЄС, підкреслюють експерти BGG.
Однак обмеження поставок ускладнюються проблемами технічного характеру. Хоча лінія Добротвір-Замость (220 кВ) працює, а лінія Жешув-Хмельницька АЕС (400 кВ) також була відновлена після початку війни, схоже, що ці з’єднання не вирішать проблему недостатньої потужності. Більше того, якщо лінію Жешув-Хмельницька АЕС вдалося відновити досить швидко, то реалізація можливої нової інвестиції потребуватиме набагато більше часу.
Крім того, європейські оператори енергосистем повинні дотримуватися обмежень, встановлених ENTSO-E з огляду на технічний стан мережі в регіоні. Поточний ліміт на передачу електроенергії з країн-членів ENTSO-E в Україну становить 1,7 ГВт. Це означає, що навіть якщо в Польщі можна було б виробляти надлишок енергії, це було б відносно дорого, а обмеженість пропускної спроможності в найближчому майбутньому все одно унеможливить масштабні обміни.
Деталі зі старих блоків
Польські вугільні електростанції та вугільні електростанції, що працюють в Україні, працюють на основі схожих технологій. Незважаючи на послідовне знищення генеруючих потужностей Росією, українські вугільні електростанції все ще залишаються важливими. Польські вугільні блоки, з іншого боку, будуть поступово закриватися відповідно до встановленого графіка. За оцінками Energy Forum, потужність польських вугільних електростанцій впаде з 29 ГВт до 5,4 ГВт до 2030 року. Перші значні закриття можна очікувати після 2025 року, коли деякі з чинних контрактів на постачання потужностей втратять чинність.
Компоненти польських вугільних блоків, які будуть зупинені найближчим часом, а також деталі, що підлягають заміні в результаті їх природного спрацювання протягом прогнозованого часу, могли б слугувати дешевими та доступними запасними частинами для пошкоджених українських установок. Переважна більшість з них – це деталі, які перебувають у робочому стані, були використані для виробництва енергії до кінця і могли б успішно експлуатуватися ще деякий час, припускають експерти.
Існує список потреб, підготовлений українською промисловою компанією ДТЕК, який може стати відправною точкою для організації всього процесу. Польські енергетичні компанії повинні підготувати перелік деталей зі старих вугільних блоків у задовільному стані, які вони мають у своєму розпорядженні. Весь процес повинен координуватися на урядовому рівні.
https://energia.rp.pl/elektroenergetyka/art41514401-jak-pomoc-energetycznie-ukrainie-polacy-maja-propozycje
