Рефат Чубаров, голова Меджлісу, виконавчого органу кримських татар. Меджліс працює в Києві; росія вважає орган самоврядування «терористичною організацією».
З нагоди візиту до Відня виданню DER STANDARD вдалося поспілкуватися з головою кримськотатарського виконавчого органу, який живе і працює в еміграції. Рефат Чубаров попереджає про Володимира Путіна: З президентом росії не можна і не потрібно вести переговори.
Видання: Ця війна почалася в Криму десять років тому. Переворот російських військових підрозділів переріс у кровопролитну війну. Чи сподіваєтесь ви скоро повернутися?
Чубаров: Ми – я говорю про нас, тому що я говорю про кримських татар – чекаємо на звільнення і повернення. Як не парадоксально, але вторгнення росії відкрило для Криму шанс знову стати українським.
Видання: Проте лише цього тижня відбулися дії російських спецслужб проти кримськотатарських активістів. Що ви можете сказати про ці дії?
Чубаров: Були облави на близько десять кримськотатарських сімей, десять чоловіків заарештувала ФСБ за звинуваченням у терористичній діяльності. Є свідки цих дій: люди в масках били ногами у двері та погрожували дітям зброєю. Їхньою метою є посіяти страх, особливо серед кримських татар. Сьогодні в Криму 190 політв’язнів. З них 125 кримських татар.
Видання: У 2014 році росія пообіцяла захистити права меншин. Тоді Меджліс, виконавчий орган кримських татар, було кваліфіковано як терористичну організацію. Вас самого російський суд засудив на шість років таборів. Культурна діяльність заборонена. Що залишилося від місцевого самоврядування?
Чубаров: В основному вся наша діяльність зосереджена на материковій Україні та діаспорі. У Меджлісі було 33 особи. Десять з них в Україні, всі інші в Криму. І там це заняття не для всіх. П’ятеро з цих людей покинули Виконавчу раду, а один помер. Заступника голови Нарімана Джеляла засуджено до 17 років позбавлення волі. Розглядання Меджлісу як терористичної організації унеможливлює роботу.
Видання: Кримські татари підтримують добрі стосунки з Туреччиною, і вони виступають у ролі посередника. Чи є небезпека потрапити під удар?
Чубаров: Це питання. Не можна думати про якийсь мир і платити за цей мир з Кримом і кримськими татарами. Ірпінь, Буча, Гостомель – усі ці місця дали зрозуміти світові, що не можна, наприклад, віддати Крим і мати мир. Звільнення Криму буде дуже важким – але це єдиний шлях. Ми відкриті для Туреччини і вдячні їм за зусилля, ми також розуміємо їхні ідеї. Але ми також просимо їх продумати це до кінця.
Видання: Коли ви чуєте такі пропозиції, як міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, який запропонував припинити вогонь без уточнення територіальних питань: що ви на це скажете?
Чубаров: Ми тільки познайомилися. На жаль, він висловив цю думку лише після нашої прес-конференції. Поки що пропозиція звучить непогано: припинити бойові дії, зберегти суверенітет, потім вирішити спірні питання. Але краще було б попросити росію про припинення вогню і виведення армії, тому що є багато відкритих питань: і про військові злочини і військових злочинців, і про репарації. Такі пропозиції грають на руку росії.
Видання: А як на вашу думку, будь-які зобов’язання з боку Москви можуть викликати довіру?
Чубаров: На жаль, зовнішні політики часто вважають, що з росією можна домовлятися. Але якби вони подивилися на Крим і побачили, як росія демонізує там Україну і кримських татар, і ви бачите всі спроби ліквідувати ці ідентичності – то, я думаю, вони б змінили свою думку. Як можна розмовляти з росією, коли Володимир Путін каже, що України не існує? Що українці є штучною нацією? Наші іноземні партнери повинні діяти дуже логічно. Рішення мають ґрунтуватися на міжнародному праві, а не на страху.
Видання: Дмитро Медведєв – екс-президент, екс-прем’єр і заступник голови Ради Безпеки рф – щойно знову довів, що росії наплювати на міжнародне право. Але якщо міжнародне право буде підірвано, що може статися далі?
Чубаров: Якщо у нас немає міжнародного права, то у нас є лише право сили, а не сила права. Потрібна реформа, трансформація міжнародних механізмів. Основою цих механізмів має бути мораль. Приклад: що сталося в ОБСЄ у 2014 році? 27 лютого росія почала агресію в Криму. І ОБСЄ – організація, яка має запобігти саме такій ситуації – почала обговорювати це питання наприкінці червня. Результатом стала врешті-решт хороша резолюція: було вирішено, що окупація порушує всі принципи Гельсінських угод. А через два місяці глави західних держав обіймалися та цілувалися з Путіним у Нормандії.
Видання: Механізми повільні, реформи потребують часу. Але така переслідувана меншина, як кримські татари, не має безліч часу. Скільки часу у кримських татар?
Чубаров: Я хотів би сказати, що ми маємо час. Але я не знаю, що буде завтра і які дії вживатиме росія.
https://www.derstandard.at/story/3000000210560/tschubarow-russlands-invasion-hat-eine-chance-eroeffnet-dass-die-krim-ukrainisch-wird?ref=rss
