24 лютого 2024 року виповнюється друга річниця війни в Україні. Атака росії на свого сусіда по ЄС мала прямий вплив на економіку Німеччини через різке зростання вартості енергоресурсів і порушення ланцюжків поставок. Але є й переможці.
Нападом на Україну два роки тому господар Кремля Володимир Путін також сильно вдарив по Німеччині – особливо економічно. «Економічні витрати для Німеччини після двох років війни в Україні, ймовірно, будуть значно вищими за 200 мільярдів євро», – каже президент Німецького інституту економічних досліджень (DIW) Марсель Фрацшер. «Перш за все, високі витрати на енергоносії зменшили зростання в Німеччині на 2,5 відсоткових пункти або 100 мільярдів євро в 2022 році і на аналогічну величину в 2023 році на сьогоднішній день». Інститут німецької економіки (IW) опублікував звіт, який показує схожий результат: він оцінює витрати на війну в Україні та наслідки пандемії корони у 2022 та 2023 роках у 240 мільярдів євро.
Війна вдарила по орієнтованій на експорт німецькій економіці трьома способами: вона призвела до різкого зростання витрат на енергоносії та ресурси, знищила звичайні виробничі ланцюги поставок і створила тиск на світову економіку, а отже, і на зовнішню торгівлю Німеччини. Багато компаній змогли адаптуватися, інші відійшли на другий план. Крім того, були подальші наслідки пандемії корони та, як скаржаться бізнес-асоціації, невдала економічна та енергетична політика. Звинувачення полягає в тому, що федеральний уряд загострив проблеми з витратами на енергію через поступову відмову від ядерної енергетики та закон про опалення. Федеральний міністр економіки Роберт Хабек визнав, що урядовий прогноз лише на 0,2 відсотка зростання в поточному році був «вкрай поганим». Міністр фінансів Крістіан Лінднер говорив про «незручну та соціально небезпечну» ситуацію.
«У той час як неплатежі у 2022 році становлять близько 100 мільярдів євро, вони знову зросли до добрих 140 мільярдів у 2023 році», – йдеться в дослідженні Інституту економіки з нагоди другої річниці війни в Україні. Однак наслідки пандемії коронавируса продовжуватимуть впливати в 2022 і 2023 роках, а це означає, що точно визначити наслідки війни в Україні неможливо, каже дослідник IW Майкл Гремлінг. Для розрахунків він порівняв реальний розвиток подій із контрфактичним сценарієм без війни в Україні. Якщо скласти наслідки пандемії та геополітичних подій (війна в Україні, конфлікт на Близькому Сході) з початку 2020 року, то вийде загальна втрата зростання на чотири відсотки економічного виробництва. Згідно з дослідженням, це супроводжувалося втратами споживання «на 400 мільярдів євро за період з 2020 по 2023 рік». «Це відповідає загальній втраті споживання на одного жителя близько 4800 євро».
Витрати на війну особливо сильно вдарять по людям з низькими доходами, «оскільки вони відчувають інфляцію в два-три рази більшу, ніж люди з високими доходами», попереджає керівник Німецького інституту економічних досліджень Фрацшер. «Німеччина в основному підтримує енергоємні компанії масовими субсидіями, але люди з низькими доходами змушені значно затягнути паски».
Німеччина також постраждала більше, ніж інші країни, через свій великий промисловий сектор. Промисловість десятиліттями отримувала вигоду від дешевої російської енергії, але навесні 2022 року цьому прийшов кінець. Федеральний уряд і особливо Хабек зуміли закупити альтернативну енергію по всьому світу. Але американський СПГ значно дорожчий за російський. Розширення відновлюваних джерел енергії також коштує значно дорожче через невдачі в роки правління Меркель, зокрема зросла мережева плата. Згідно з даними Федеральної асоціації енергетичної та водної промисловості, промислова ціна на електроенергію у 2022 році становила 43 центи за кіловат-годину, вдвічі дорожче ніж у попередньому році. Потім він поступово повернувся до довоєнного рівня.
Але, за даними Асоціації сімейних підприємств, цей успіх не компенсує великих втрат за останні два роки: «Той факт, що Зелені та їхній міністр економіки, незважаючи на надзвичайний стан, з відкритими очима на ядерну фазу, ще і зробили електроенергію дефіцитнішою, а отже, дорожчою, негативно впливає на енергоємну економіку, що сприяє деіндустріалізації», – скаржиться президент асоціації Марі-Крістін Остерманн.
Програші у війні будуть знайдені «по всій економіці, що є серйозною проблемою», каже дослідник Інституту німецької економіки Гремлінг. Галузь страждає від слабкої світової економіки та високої вартості енергії порівняно з конкурентами. Особливо постраждали енергоємні хімічна, паперова та металургійна промисловість. Будівельна галузь страждає від слабкого попиту через високі процентні ставки на будівництво та ціни на матеріали. Сектор послуг скаржиться на інфляцію та втрату купівельної спроможності споживачів. Нині їм доводиться платити значно більше за споживання. У результаті німецькі фермери заробили більше, але, з іншого боку, програли через підвищення цін на насіння, добрива та корми. Принаймні будівельна галузь та інженирінгові компанії можуть сподіватися на хороший бізнес у відбудові зруйнованої України.
Краще себе почуває сьогодні лише збройова промисловість. Це можна побачити в акціях дюссельдорфської збройової компанії Rheinmetall: ціна її акцій зросла більш ніж у чотири рази з 24 лютого 2022 року з 93 до 400 євро.
https://rp-online.de/politik/deutschland/ukraine-krieg-kostet-deutschland-mehr-als-200-milliarden-euro_aid-107430397
