Представники польського бізнесу зазначають, що хаос навколо закону про допомогу громадянам України безпідставно посилює і без того високий рівень невизначеності в економіці. Це стосується приблизно 5% легальних працівників.
«Найбільше постраждають сектори з особливо високою часткою українських працівників – промисловість, будівництво, торгівля, HoReCa та TSL.
Відсутність стабільної правової бази для працевлаштування українців становить реальну загрозу для польських роботодавців та темпів економічного зростання», – наголошує Анджей Кубісяк, заступник директора Польського економічного інституту, коментуючи наслідки вето президента Навроцького на останню поправку до спеціального закону про допомогу громадянам України . Поряд із накладанням вето на закон , який мав продовжити легальне проживання та доступ до допомоги для біженців з України до 4 березня 2026 року, президент одночасно направив до Сейму свій проект поправки, пропонуючи обмежити доступ до соціальних виплат , насамперед до програми 800+. Часу для аналізу та політичних дискусій обмаль, оскільки чинні правила щодо біженців з України діють до кінця вересня цього року.
Як заступник голови PIE, так і представники бізнесу сподіваються, що нові правила будуть створені протягом наступного місяця, хоча часу обмаль, а ставки дуже високі, як також показує статистика ринку праці.
Українці підтримують польську промисловість та будівництво
Згідно з останніми даними Управління соціального страхування (ZUS), на кінець червня українці становили 5% працівників, зареєстрованих в ZUS, та дві третини легально працюючих іноземців. Сьогодні ця частка може бути ще більшою, оскільки в липні кількість українських працівників, охоплених страхуванням ZUS, зросла майже на 7000, наблизившись до 825 000.
«Це майже кожен 20-й працівник у Польщі», – наголошує Анджей Кубісяк, зазначаючи, що, згідно з травневим дослідженням Інституту польської зайнятості, кожна третя польська компанія працевлаштовує іноземців . Цьогорічне опитування агентства з працевлаштування Personnel Service показало, що 28% роботодавців мають у своїх командах українців, причому майже половина великих компаній мають такий показник. Кожен п’ятий опитаний роботодавець також планував найняти додаткових українських працівників, які найчастіше обіймали посади нижчого та середнього рівня (хоча 9% компаній мали українських менеджерів).
Згідно з розрахунками «Rzeczpospolita» на основі даних ZUS, на кінець минулого року промислове виробництво найбільше залежало від української робочої сили . Там працювало понад 152 000 українців, а насправді більше. Значна частина з майже 158 000 українців, застрахованих у ZUS через агентства з працевлаштування, рацювала в промисловості або в транспорті та логістиці. За даними ZUS, сектор транспорту та логістики був третім за величиною роботодавцем українців (96 000) – після будівництва, яке на кінець листопада 2024 року зайняло до 107 000 українських працівників.
«З точки зору ринку праці та економіки в цілому, працевлаштування працівників з України слід розглядати не лише як кадрову підтримку, а й як вирішальний елемент забезпечення безперервності та ефективності цілих секторів», – наголошує Антоніо Карвеллі, віце-президент агентства з працевлаштування Gi Group Poland. За його словами, обмеження доступності українських працівників може призвести до дуже серйозних труднощів у функціонуванні багатьох секторів економіки, включаючи затримки проектів, значне зростання витрат на робочу силу та навіть простої виробництва.
Вето Кароля Навроцького. Регуляторна та життєва невизначеність
«Вето на спецзакон та одночасне внесення власного законопроекту створює регуляторну невизначеність як для громадян України, так і для польських роботодавців», – наголошує Надія Вінярська, експертка Конфедерації Левіатан. Вона також відзначає пропозицію президента відновити терміни в офісах, що має на меті підвищити передбачуваність міграційних процедур, а також відповідає вимогам неурядових організацій та роботодавців.
Кшиштоф Інглот, експерт з ринку праці та засновник агентства з працевлаштування Personnel Service, поділяє занепокоєння щодо наслідків невизначеності, спричиненої президентським вето. Більше половини його працівників – українці. Водночас Кшиштоф Інглот зазначає, що статус біженців війни з України закріплений рішенням Ради Європейського Союзу, яке продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2027 року. Це означає, що особи зі статусом «УКР» зберігають право на проживання та роботу.
«Однак, невизначеність стосується українців, які перебувають у Польщі за подовженими візами, дозволами на проживання або в рамках безвізового режиму. Якщо нові правила не будуть прийняті найближчими місяцями, вони можуть втратити свої дозволи на проживання», – зазначає Кшиштоф Інглот.
Дані, отримані «Rzeczpospolita» від Управління у справах іноземців, свідчать про те, що 1,57 мільйона громадян України наразі мають дійсні дозволи на проживання в Польщі, зокрема 990 000 осіб, які перебувають під тимчасовим захистом (60% з яких – жінки). Однак, навіть враховуючи той факт, що більшість дорослих біженців працюють, можна оцінити, що робочі місця кількох сотень тисяч українців можуть опинитися під безпосередньою загрозою. Однак невизначеність торкнеться кожного.
«Хоча ЄС продовжив тимчасовий захист до 2027 року, відсутність національного регулювання створює практичні ризики», – оцінює Надія Вінярська. Кшиштоф Інглот побоюється хаосу в компаніях, що наймають іноземців, та труднощів із наявністю персоналу в ключових галузях, таких як будівництво, послуги та логістика.
Працівники потрібні як вода
Агентство з працевлаштування Gremi Personal також боїться хаосу, оскільки 88% його працівників – громадяни України, переважно зайняті в транспортній, логістичній, харчовій, деревообробній та автомобільній промисловості. Як зазначає Юрій Григоренко, директор Аналітичного центру Gremi Personal, якщо програма 800+ – це лише фінансова підтримка, яка насправді не розподіляється справедливо між українцями, можливо, рішенням було б застосувати критерій працевлаштування лише до одного з батьків. За його словами, найчутливішим питанням є безкоштовний доступ до медичного обслуговування для українських біженців у Польщі. «Його обмеження збільшить фінансовий тиск на працівників сімей, тому сім’ям доведеться або повернутися до України, або шукати краще оплачувану роботу за кордоном», – стверджує Григоренко.
Пйотр Сорочинський, головний економіст Польської торгової палати, наголошує на загальному підході до регулювання; «ми маємо право очікувати, що ширша адміністрація діятиме відповідально, безпечно та передбачувано для громадян і бізнесу. Це також включає врахування того факту, що деякі рішення слід приймати заздалегідь, випереджаючи їхні реальні потреби, залишаючи час для внесення змін або досягнення консенсусу між центрами влади країни», – наголошує експерт KIG.
Він також зазначає, що питання продовження правил регулювання перебування українців у Польщі слід розглядати так само, як і питання постачання електроенергії чи води – це те, що має спрацювати.
«Тим часом, сьогодні, під надзвичайним тиском часу, ми більше зосереджені на пошуку винних, і існує високий ризик, що це не спрацює. Це має далекосяжні наслідки для підприємницької діяльності та особистого планування як польських, так і українських громадян, яким ми дозволили шукати тут притулку від війни», – наголошує Пйотр Сорочинський.
Джерело: https://www.rp.pl/rynek-pracy/art42908661-weto-karola-nawrockiego-moze-utrudnic-zycie-polskim-firmom-i-pracownikom-z-ukrainy
