Українські компанії, які заснували або розширили свою діяльність у Центральній Європі після вторгнення Росії у 2022 році, у міру того, як вони стають більш стійкими, переорієнтовуються з переважно біженців на місцевих клієнтів, а деякі з них планують рухатися далі на захід.
Оскільки війна закрила можливості вдома і на сході, включно з Росією, українські підприємства з’явилися в сусідніх країнах, спочатку орієнтуючись на своїх переміщених співвітчизників, забезпечуючи їх їжею, напоями та послугами.
За даними польських бізнес-асоціацій та економістів, у Польщі, де кількість українського населення внаслідок війни зросла до понад 1,5 мільйона осіб, українці відкрили кожен десятий новий бізнес у 2024 році.
Львівська мережа «Круасани» Андрія Галицького тепер має 12 магазинів у Польщі після запуску два роки тому. У жовтні компанія відкрила свій перший магазин у Чехії, що є частиною стратегії, яку її засновник називає стратегією побудови географічно диверсифікованого бізнесу шляхом розширення на захід і за межі діаспори.
«Хоча громада українських біженців в Європі є значною, покладатися виключно на цю клієнтську базу не є стійкою довгостроковою стратегією», – сказав Галицький в інтерв’ю Reuters.
Сильна культурна схожість з Україною допомогла зробити Польщу природною базою для українського бізнесу. Але багато хто також дивиться не лише на найбільшу економіку Європи, що розвивається, а й на значно більшу кількість клієнтів.
«Компанії спочатку розглядають Польщу як міст або трамплін для виходу на ринки Європейського Союзу, – каже Даріуш Шимчиха, перший віце-президент Польсько-української господарчої палати.
«Вони хочуть вивчити … реальність, стандарти, норми і правила роботи в Європейському Союзі».
Мережа барів «П’яна вишня» присвячена традиційній вишневій наливці з України, але її основною метою є місцеві клієнти, розповів Reuters засновник Андрій Худо.
Його група ресторанів !FЕST розширила бренд, відомий як “П’яна вишня”, до 15 закладів у Польщі та дев’яти в інших країнах Балтії та Східної Європи, а з лютого 2022 року планує розширюватися на захід, сказав Худо.
За його словами, група планує відкритися в Німеччині, Швейцарії та Франції у 2025 році та перезапустити заклад у Лондоні, додавши, що бари приваблюють нових клієнтів і є прибутковими.
«До війни ми зосередилися на Україні, тому що наш бізнес там розвивався дуже швидко. Але війна змусила нас звернути увагу на захід через ризик в Україні», – сказав Худо.
ПРИПЛИВ БІЖЕНЦІВ
Хоча економіка України зросла у 2023 році і, ймовірно, розшириться у 2024 році, міністр економіки Юлія Свириденко повідомила Reuters у листопаді, що до повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року вона все ще становила лише 78% від свого розміру.
Оскільки кінця конфлікту не видно, такі компанії, як «Худо», були змушені шукати роботу деінде, що стало економічним переворотом для сусідніх країн, які також відчули послаблення напруженості на ринку праці завдяки приїзду українських робітників.
У звіті Deloitte, опублікованому в березні 2024 року, підраховано, що біженці з України додадуть 1,1% до ВВП Польщі у 2023 році і до 1,35% у довгостроковій перспективі.
«Коли вони приїжджають до Польщі, наприклад, щоб працювати або створювати бізнес, це додатковий стимул з економічної точки зору для споживання та покращення пропозиції робочої сили», – сказав Анджей Кубісяк, заступник директора Польського економічного інституту, в інтерв’ю агентству Reuters.
Інший український ресторатор, Ольга Копилова, розповіла Reuters, що до війни не планувала виводити свій бренд «Чорноморка» за кордон, але зараз має три заклади під назвою «Чорноморка» в Польщі і по два в Братиславі та Відні.
Мережа кав’ярень Aroma Kava переїхала до Польщі у 2022 році і відтоді розширилася до 10 закладів, а український виробник морозива та заморожених продуктів «Три Ведмеді» купив польську компанію Nordis.
Польща зараз є другим за важливістю ринком для провайдера цифрових розваг MEGOGO, який виріс, звернувшись до місцевих жителів, в основному за допомогою сімейних програм, розповів Reuters співзасновник компанії Володимир Боровик. У 2023 році компанія вийшла на ринок Польщі та Румунії – двох найбільш густонаселених країн Європи, що розвиваються.
«Здоровий польський ринок не лише мотивує нас, але й заохочує інші українські компанії виходити на цей ринок з продуктами, розробленими спеціально для польських споживачів», – сказав він.
У нещодавно відкритій філії «Львівських круасанів» у Празі персонал обслуговував туристів, місцевих жителів та українців, які пили каву та їли бутерброди, відпочиваючи від святкової метушні.
«Я вперше їла тут, але для мене це як відчуття дому», – сказала 20-річна українська студентка Тетяна Мельник.
https://www.reuters.com/markets/europe/ukrainian-businesses-emerging-europe-eye-westward-expansion-2025-01-07/
